Шизофренічна бідність по-закарпатськи

Шизофренічна бідність по-закарпатськи

За даними статистичного збірнику "Самооцінка домогосподарствами України рівня своїх доходів", 54,2% домогосподарств Закарпатської області не вистачає грошей на достатнє харчування. Показник по Україні в цілому – 4,5%.

Воднач рівень середньодушового доходу, який 77,5% домогосподарств Закарпаття вважають достатнім, щоб не відчувати себе бідними, становить понад 10,000 гривень на місяць – це найвища планка в опитуванні. По Україні таку планку достатню для того, аби не відчувати себе бідними, доходу, встановили лише 21,9% домогосподарств. У Києві – найбагатшому регіоні країни – їх лише 21,2%.

Майнове становище на рівні середнього класу, на думку 99,2% домогосподарств Закарпаття, починається із середньодушового доходу понад 22,000 гривень на місяць (знову найвища планка в опитуванні). По Україні таку планку в цьому питанні встановили 44,8% домогосподарств, у Києві – 35,6%.

Вочевидь, не маємо дивуватися, що 98,9% домогосподарств Закарпаття вважають себе бідними (показник по Україні – 70,7%, по Києву - 34,2%). 70,4% закарпатців вважать, що наступні 12 місяців будуть для розвитку економіки України несприятливими, загалом по Україні так вважають 23%, у Києві – 8,9%.

Не можу сказати зі 100% впевненістю, що викликало цю шизофренічну картину, але підозрюю, що це комбінація масового залучення жителів Закарпаття до роботи та життя в ЄС, помножена на тінізацію економіки та масштабну залученість до контрабанди (інакше мені важко пояснити "масове голодування" в опитуванні на фоні низкього показника по країні в цілому – так видається, що закарпатські домогосподарства просто неправдиво відповідають).

Якщо гіпотеза правильна – поступово масовий запит на рівень доходів і життя, які неможливо забезпечити в сучасній економіці України, та, відповідно, такий же масовий песимізм щодо перспектив країни, може почати перекидатися на інші регіони, наразі менш залучені до трудової міграції. Запобігти цьому можна хіба що дуже швидким залученням дуже великих інвестицій, які створили б нові робочі місця й утримали б людей на місці.

Павло КУХТА