На 101-му окрузі висувається один з кураторів “бурштинової мафії”

На 101-му окрузі висувається один з кураторів “бурштинової мафії”

До проведення позачергових виборів у народні депутати України залишилося три тижні. Мабуть, це будуть найцікавіші вибори в новітній українській історії. «Оновлені» старими людьми списки партій, відверті маніпуляції і «двійники», підкуп виборців, та, звичайно, «нові обличчя».

Одним з таких не зовсім нових облич виявився чинний нардеп Максим Поляков. Розуміючи, що цього разу потрапити до парламенту за списком партії «Народний фронт» він не зможе, Поляков вирішив діяти самостійно і зареєструвався самовисуванцем по одномандатному виборчому округу №101 на Кіровоградщині.

Пересічний українець знає Максима Полякова передусім як фігуранта резонансної корупційної «бурштинової справи», про яку йтиметься нижче. Але не слід обмежувати «діяльність» нардепа лише цим епізодом. Насправді, шлейф корупційних схем тягнеться за Поляковим не один рік.

Максим Поляков – уродженець Умані, де і розпочав свою діяльність: закінчив Уманський державний педагогічний університет ім.. Павла Тичини за спеціальністю «фінанси». Закінчив аспірантуру за спеціальністю «Економіка і управління національним господарством». І, судячи з «бурштинової справи», «управляти» національним господарством Полякову частково вдалося. 25 листопада 2014 року Поляков був обраний народним депутатом VIII скликання за виборчим списком Політичної партії «Народний фронт» під номером 39. І широкий загал ніколи не дізнався би про такого нардепа з «Народного фронту» як Максим Поляков, якби останньому не захотілося збагатитися завдяки службовому становищу і надрам України. «Бурштинова справа» У червні 2017 року генеральний прокурор України Юрій Луценко вніс подання до Верховної Ради про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт Максима Полякова та Борислава Розенблата за підозрою у зловживанні владою і хабарництво на загальну суму 280 тисяч гривень.

Раніше, 19 червня, співробітники НАБУ затримали у Києві охоронця Розенблата при отриманні хабара в розмірі $ 200 тисяч. Згідно даних НАБУ, гроші призначалися Розенблату і Полякову. 6 червня 2017 року на засіданні регламентного комітету Верховної Ради прокурори показали депутатам фрагмент відео НАБУ із записами розмов Максима Полякова та його помічниці Тетяни Любонько з агентом НАБУ Катериною. Агент представлялася співробітником компанії, зацікавленої у видобуванні бурштину в Україні. 11 липня 2017 року за поданням Генерального прокурора Поляков був позбавлений депутатської недоторканності.

За те, щоб підтримати подання прокуратури про надання згоди на притягнення Розенблата до кримінальної відповідальності, проголосували 296 депутатів. За подання прокуратури про дозвіл на затримання Полякова проголосували 125 депутатів. А за те, щоб дати згоду на його арешт – 111 депутатів при 226 необхідних. 21 липня 2017 року Солом’янський районний суд Києва встановив Максиму Полякову заставу в розмірі 304 тис гривень, поклав на нього зобов’язання носити електронний браслет, не залишати без повідомлення слідчих Київ і Умань, а також здати всі закордонні паспорти. 25 липня Поляков повідомив, що вніс встановлену судом заставу.

У той же час нардеп не з’явився в призначений час в поліцію для отримання електронного браслета. 28 липня глава САП Назар Холодницький заявив, що Полякову вже вдруге не наділи електронний браслет. Він сказав, що якщо рішення суду не буде виконано до понеділка, 31 липня, вже внесену заставу стягнуть на користь держави, а проти депутата може бути відкрито ще одне кримінальне провадження. 23 серпня 2017 року на Максима Полякова наділи електронний браслет стеження. А у вересні Солом’янський районний суд Києва ухвалив перевести внесену народним депутатом Максимом Поляковим заставу у 304 тисячі гривень в дохід держави і призначив йому нову заставу — у розмірі 608 тисяч гривень.

Втім, 8 лютого 2018 року суд Києва скасував зобов’язання для народного депутата від «Народного фронту» Максима Полякова носити електронний браслет у зв‘язку з тим, що досудове розслідування практично завершене і залишилося отримати лише висновки експертиз. Тому, за словами адвоката Полякова, «існуючі раніше ризики істотно зменшилися».

А вже 16 лютого стало відомо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування кримінального провадження стосовно народних депутатів Борислава Розенблата і Максима Полякова.

В кінці січня 2014 року керівник «Уманьхліб» Олександра Бевз на засіданні міської ради звинуватила Максима Полякова в спробі рейдерського захоплення підприємства. Вона повідомила, що депутат, зловживаючи довірою, виманив акції на суму в сто п’ятдесят тисяч гривень

Поляков в своє виправдання повідомив, що діяв виключно в інтересах колективу, а акції підприємства він подарував другу. Тоді проти депутата було порушено кримінальну справу. Суд визначив запобіжний захід – утримання під вартою на два місяці.

Однак Поляков втік і був оголошений у розшук. Поки він переховувався від правосуддя, в Україні пройшли парламентські вибори. За списками «Народного фронту» Максим Поляков став народним депутатом і отримав депутатську недоторканність. Генеральна прокуратура спробувала реанімувати справу, але зняти з нього недоторканність правоохоронцям тоді не вдалося. Лобіювання корупції Максим Поляков всіляко намагається створити у державі сприятливі умови для безперешкоджального грабування країни. Наприклад 7 травня 2018 року фігуранти «бурштинової справи», яку розслідує НАБУ, Борислав Розенблат і Максим Поляков не голосували за законопроект у другому читанні, який передбачає створення в Україні Вищого антикорупційного суду.

Поляков також запам’ятався українцям тим, що був одним з 59 депутатів, які підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, яка зобов’язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Поляков з групою нардепів поскаржилися до Конституційного суду, щоб він визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. Скасування цієї статті означає амністію для близько 100 фігурантів розслідувань НАБУ.

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом. Також Поляков з рядом інших нардепів підтримали законопроект про свавільне блокування сайтів. Депутати проголосували «за» включення до порядку денного законопроекту №6688, що надає держорганам необмежені повноваження по блокуванню інтернет-ресурсів. Це, перш за все, вводить цензуру в інтернеті та створює умови для корупції.

Для людини, замішаної у такій кількості корупційних схем, Поляков декларує досить скромні статки. За даними електронної декларації за 2018 рік, дружина Максима Полякова володіє квартирою у Києві площею 57,3 м² . У володінні нардепа є земельна ділянка в селі Чорна Кам’янка Маньківського району Черкаської області, площею 9132 м².  Вся інша нерухомість – квартира в Умані і квартира в Києві на 227 «квадратів», де мешкає Поляков з дружиною і сином – орендована. Не зважаючи на наявність орендованої квартири, нардеп також користується номером у готелі «Київ», який оплачує держава. Депутат задекларував ювелірні прикраси марки Tiffany, наручні годинники Rolex і Ulysse Nardin – без вказівки їх вартості. Дати придбання коштовних аксесуарів і прикрас також не зазначено, однак в описі майна є примітка, що майно начебто було набуто до початку періоду здійснення суб’єктом декларування діяльності із виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Викликає посмішку той факт, що власником, наприклад, сережок, вказано самого Полякова, а не його дружину.

Максим Поляков також володіє автомобілем BMW X5 (2013 року випуску) вартістю 400 тисяч гривень. Поляков тримає $ 250 тисяч готівкою, його дружина – $ 21 тисячу. Серед грошових активів Поляков вказав заставу згідно ухвали Солом’янського районного суду м. Києва від 07/09/2017 по справі 4760/14030/17 у розмірі 608 тисяч гривень. Заробітна плата депутата за 2018 рік склала 421 582 гривень. Крім того, Полякову було відшкодовано 422 880 гривень за витрати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень, і 217 100 гривень компенсацій за винаймання готельного номера.

Також депутат зазначив соціальні виплати на дитину – 10 320 гривень, страхові виплати у розмірі 41 323 гривні та проценти від вкладу в банку його дружини – аж 111 гривень. У вересні 2016 року Поляков подарував Уманському відділу поліції два автомобіля «Рено», незважаючи на те, що, згідно з декларацією, живе тільки на зарплату. Вибори 2019 Наразі Поляков, не зважаючи на розслідування НАБУ, веде «активну законотворчу діяльність» на свою користь в українському парламенті. І своє «хлібне місце» залишати на має наміру.

Партія «Національний фронт» виявилася «політичним трупом» і не бере участі у позачергових виборах до Верховної Ради, тому пройти за списком, як минулого разу, Поляков не зможе. Вочевидь, інші партії не зацікавлені у співпраці з фігурантом чи не найгучнішого корупційного скандалу останніх років. Або Полякову просто не вдалося «зійтися у ціні» з керівництвом політсил, які формують партійні списки. Тим не менш, вибори на носі і втрачати свої позиції Поляков не хоче.

Мабуть тому він вирішив балотуватися самовисуванцем по 101-му одномандатному округу на Кіровоградщині. От тільки перемогти на виборах Полякову буде складно. Одна річ – коли кандидат йде у списку, і виборець віддає свій голос за партію. А інша справа – коли виборець голосує на мажоритарному окрузі за конкретну людину, яка, до того ж, замішана у безлічі корупційних скандалів і вже проявила себе як поганий законотворець. Полякову, маючи таку «потужну» біографію, нічого не залишається, окрім прямого підкупу мешканців 101-го округу.

Тим не менше, йому слід пам’ятати, що навчений на власному досвіді сучасний український виборець хабар бере, а голосує за кого вважає потрібним. Корупціонеру доведеться залучити нечуваний матеріальний ресурс, буквально «засипати округ гречкою», щоб переконати виборців голосувати за нього, і сподіватися показати хоча б не найгірший результат. Особливо зважаючи на той факт, що згідно даних ЦВК на 101-му виборчому окрузі окрім Полякова зареєструвалися ще 19 кандидатів у народні депутати, більшість з яких мають набагато «чистішу» біографію та реальну, а не куплену, підтримку місцевих мешканців.