Олег Плющаков: «OPELний барон»

Олег Плющаков: «OPELний барон»

У НАПК мусять перевірити як начальник військової прийомки МОУ №85 витратив на автомобілі $60 тисяч і які активи він приховує від декларування

Скандальна історія з блокуванням виробництва на ДП ХКБМ корпусів БТР-4 із фінської сталі має два виміри – корпоративний і персональний. І в кожному з них виявляються відчутні масні «відбитки» глави військового представництва Міноборони №85 Олега Плющакова, за яким, безумовно, проглядаються більш вагомі фігури військового відомства.

У першому вимірі цей самовпевнений, аби не сказати нахабний, офіцер української армії (і, схоже, - одночасно представник деяких служб іншої держави) реалізує курс на знищення стратегічних бронетанкових підприємств країни. Дії фронтмена військової прийомки МОУ вже фактично зірвали виробництво БТР-4 під соусом того, що Укроборонпром буцімто закупив у фінського виробника неякісну броню.

Аби довести міць цього «мотлоху», фахівці з ХКБМ спеціально для Плющакова на полігоні під Харковом кілька разів успішно відстріляли придбану броню. Виробник у свою чергу надав усю супровідну документацію, яка свідчить, що саме цю бронесталь використовують країни НАТО для виробництва своїх бойових машин.

Однак Плющакова це не похитнуло. І він заборонив прийомку у війська БТР-4 з фінської сталі. Зрештою військові не прийняли готові БТР і це заблокувало подальше виробництво. Наразі на Житомирському і Київському бронетанкових заводах, а також на ХКБМ зупинили виробництво корпусів. Таким чином для можливого колапсу бронетанкової промисловості країни вистачило зусиль лише одної непримітної людини на прізвище Плющаков...

Є всі підстави припускати, що його дії пояснюються принаймні двома маркерами. Їх легко визначити, відповівши на питання: кому це вигідно. В даному випадку виграють дві сторони – РФ, яка аплодує стоячи діям Плющакова, і – представники ЛКМЗ – корпусного монополіста з міста Лозова. Перший фактор – цілковита компетенція спеціалістів ГУР МО і СБУ. Але другий – цілком доступний для загального розуміння.

У момент підписання контракту на виробництво БТР-4 для МОУ передбачалося, що всі корпуси зварять в Лозовій. Однак пізніше виявилося, що там можуть виготовляти лише півтора корпуси в місяць. Це не дозволяє Концерну виконати програми Міноборони. Для вирішення проблеми Укроборонпром підписав спільне з МОУ рішення про залучення у виробництво імпортної бронесталі, зокрема фінської.

Однак у процесі проявилися блокуючи інстинкти Плющакова і групи, яку він представляє. Імовірно, їх фінансово підживлюють власники ЛКМЗ, які стрімко втрачають свою частку на ринку, і таким чином намагаються зберегти позиції. Аби усвідомити рівень аргументації Плющакова, варто навести історію про знаходження ним у фінській стали «смертельного» вмісту фосфору і сірки. Це був черговий привід не приймати в ХКБМ корпуси з імпортної сталі. Виявилося, що у результатах експертизи військове приймання некоректно розставила коми, спотворивши фінальні висновки.

Показовим чинником є зростання особистого добробуту Плющакова в контексті його боротьби з виробництвом в Україні БТР-4. Аналіз його персональної економічної потуги базується на відкритих даних – деклараціях про доходи і змінах до них, поданих Плющаковим до НАЗК за останні два роки. Ці документи дозволяють кристалізувати корупційні інтереси фігуранта розслідування. Причому їх досить легко пов’язати із його, м’яко кажучи, дивними діями на посаді глави військового представництва МОУ.

Наголосимо, що за українськими мірками дохід родини Плющакова досить високий. Але таким він був не завжди. Приміром, з 2007-го до 2014-го, доки Плющакова не призначили главою військового представництва №85 МОУ, він їздив на скромному ВАЗ 2104. З огляду на це, на той час він не мав значних заробітків.

Натомість, отримавши посаду, Плющаков розправив крила, але все одно виявився скутим офіційними доходами. У 2018-му він заробив близько 227 тисяч гривень зарплати. Окрім того, майже 37 тисяч склала його пенсія і 7 тисяч – соціальна допомога. Ще $9 тисяч він задекларував як особисті заощадження. Інших офіційних доходів в 2018 році у нього не було.

Цікаво, що в декларації за 2018-й Плющаков не вказав дані про свою дружину – Інесу Плющакову, яка тривалий час працює інструктором з фізичного виховання у яслах-садку № 143 Харкова. Водночас у декларації Плющакова за попередній рік вона фігурувала як власниця автомобіля Опель-Астра 2011 року випуску і – 20% від квартири в Харкові загальною площею 65м. Ця очевидна невідповідність закону змусило нас пильніше вивчити зміни в електронній декларації, які вносив Плющаков за два крайніх роки. І виявилося, вони містять низку дій, які суперечать антикорупційному законодавству.

У змінах, поданих Плющаковим в НАЗК 08.04.19, він повідомляє про дохід дружини в 1,2 млн гривень, отриманий у результаті відчуження нерухомості. При цьому, нагадаємо, 20% харківської квартири були єдиним зареєстрованим в 2017 році нерухомим майном Інеси Плющакової. А в 2018-му в декларації воно вже не значилося.

Тут криється очевидне порушення антикорупційного законодавства. Адже, якщо частину квартири дружини Плющаков продав у 2018-му, то був зобов’язаний повідомити про це в НАЗК у черговій річній декларації, яку подав на початку 2019-го. А якщо такої угоди не було, він повинен був задекларувати цю нерухомість дружини і її автомобіль.

Припускаємо, що Плющаков пояснить свої дії тим, що «забув» про 13 квартирних метрів, а згадав про них лише, коли продавав їх у квітні 2019-го. Але змушені його засмутити, з огляду на те, що рівень цін на харківську нерухомість не дозволяє отримати за такий актив майже $50 тисяч. Тому, імовірно родина Плющакових, продала інший об’єкт, раніше ними не задекларований. При тому, що сам Плющаков наразі, як і раніше, прописаний в маленькій харківській квартирі (51,9 м). І іншої нерухомості він офіційно не має.

Таким чином спостерігаємо спробу глави військового представництва МОУ легалізувати тіньові доходи, які б дозволили йому робити дорогі покупки. І вже у наступних змінах стає зрозуміло, до чого були ці махінації.

В інформації, поданій да НАЗК 04.07.19 Плющаков повідомляє про покупку 29.06.19 нового Opel Grandland X 2019 року випуску вартістю 786 621 гривень ($ 31,5 тисяч). Автомобіль він взяв в максимальній комплектації, за ціною навіть вищою, аніж пропонує офіційний продавець. У німецькому кросовері є все, що потрібно солідному чоловікові: шкіряний салон, спортивні передні сидіння з сертифікацією AGR, налаштування водійського сидіння у шести напрямках, електричні налаштування поперекової підтримки водія в чотирьох напрямках, інші приємні та недешеві фішки.

Цікаво, що, купивши машину 29 червня і перерахувавши за неї гроші, Плющаков схаменувся і 4 липня уточнив в декларації, що 2 липня, через три дні покупки, він взяв кредит на придбання авто в розмірі 707 тисяч грн. Швидше за все, це було зроблено для пояснення природи появи колосальних для звичайного військовослужбовця грошей, заплачених за авто. Адже історія продажу нерухомості його дружини, якою та офіційно навіть не володіла, виглядає зухвало незаконною і має викликати питання антикорупційних органів. До того ж,  надто його несподіване збагачення надто підозріло збіглося у часі із його зухвалими рішеннями щодо фінської броні і одночасної поблажливості до ЛКМЗ.

Однак, на цьому витівки Плющакова не завершились. Адже у нього «проклюнулася» ще одна машина, записана на дружину. Це проявилося випадково, у відповідному реєстрі МВС, де міститься інформація про те, що Олега Плющакова 01.09.2018 притягнули до адміністративної відповідальності на території Львівської області за ст. 122 ч. 1 КУпАП (перевищення швидкості і проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху).

Повідомляється офіційно, що порушник керував автомобілем OPEL MOKKA, коричневого кольору 2017 року випуску, який 20.03.2018 зареєстрований на ім’я Інеси Плющакової. Таким чином ідеться про чергове порушення антикорупційного законодавства – приховування інформації про майно, що підлягає обов’язковому декларуванню. Вартість такого автомобіля – більше $25 тисяч.

Лише два епізоди з життя Плющакова дають розуміння, що той оперує десятками тисяч тіньових доларів, яких він не міг заробити офіційно. Тому виглядало би доречно, якби НАЗК перевірило законність продажу дружиною Плющакова нерухомості вартістю 1,2 млн гривень і розслідувала, чому інформація про її нерухомість не міститься у декларації-2018. Це дозволить з’ясувати, за які кошти Плющаков за два роки купив два автомобілі загальною вартістю майже $60 тисяч. Адже це у рази більше за його офіційний дохід і заощадження.

Нагадаємо, що днями НАЗК перевірило декларації екс-заступника РНБОУ Гладковського, виявивши у того невраховані активи. Поза всякими сумнівами, так само принципово в антикорупційному агентстві мають діяти і щодо Плющакова. Адже його дії також безпосередньо впливають на стан національної безпеки держави.

Безумовно, своє слово мають сказати органи, відповідальні за контррозвідувальну діяльність. Держава мусить знати природу доходів свого представника, якого уповноважила діяти в інтересах національної безпеки.

Чи є доходи глави військового представництва №85 МОУ результатом «подяки» приватного виробника бронекорпусів за лобіювання його комерційних інтересів? Або ідеться про держзраду у вигляді усвідомленого підриву обороноздатності держави, за яким простежуються дії спецслужб іншої держави? Адже одного такого «крота» СБУ нещодавно накрило на іншому оборонному підприємстві – «Міг-Ремонті».

У будь-якому випадку необхідно розслідування дій Плющакова. А до його завершення фігурант має бути усунутий від посади. І, напевно, варто припинити мовчання керівництву Міноборони України щодо дій свого одіозного представника. Хоча би для того, аби у суспільстві не створювалося враження, що у військовому відомстві причетні до корупційних схем свого висуванця.

Автор: Олег Томко