Фашик Донецкий: Колоски. Из неопубликованного

Фашик Донецкий: Колоски. Из неопубликованного

Сегодня многие вспоминают Голодомор, который использовал ссср против Украины как наказание, чтобы показать, кто главный и что будет с несогласными или инакомыслящими людьми.

Также многие вспоминают семейные истории, которые не придуманы, а являются частью бытия обычного Украинца. Роспропаганда же все отрицает и все упорно доказывает, что никакого геноцида не было, что пострадали не только Украинцы и т д [отчасти это правда. Только рф умело манипулирует фактами, чтобы уйти от ответственности]

Мені також є, що згадати. Точніше пересказати про часи Голодомору, бо це є частиною історії моєї сім’ї, хоч і сумною.

В селі, де досі живуть родичі по батьківській лінії, дуже добре пам’ятають Голодомор. Літні люди до сьогодні тримають в заначці сухарі або шось типу цього. В селі, де Голодомор пройшовся чумою, люди досі пам’ятають поіменно тих, хто з’їли своїх дітей чи родичів.

Коли я був малим, все це сприймалось трохи не так, як зараз : страшні розмови про Голодомор були шось по типу страшної казки, в яку не дуже вірилось.Точніше не хотілось вірити, бо все звучало якось нереально, дитячий розум не хотів вірити в те, що зробили люди. Точніше двуногі прислужники радянського режиму

Але є те, що, особисто мене до сих пір вражає в подіях часів Голодомору. Люди, жителі села, до сьогодні пам’ятають всіх тих односельчан, які допомагали творити зло. Вони досі пам’ятають, хто в якій хаті жив і ким служив режиму ссср, хто де здох з посібників і куди поїхали після акту геноциду з села, як склалися долі радянських поліцаїв.

За спогадами старих жителів села ні один з посібників режиму не був ні з інтелігентної сім’ї, ні видатним у свої справі життя, допомогала творити геноцид звичайна босота у своїй більшості. Бо це був їх шанс в житті, який вони хотіли використати будь за що, втрачати їм було абсолютно нічого.

Проте найстрашнішим є те, що це були звичайні українці, які допомагали творити зло над такими ж Українцями, як вони самі і що деякі з них дійсно вірили, що зло іноді можна використати заради добра у майбутньому

Епілог. Скільки б не розпиналась роспропаганда на тему того, що Голодомору не було і що рф не має ніякого відношення до нього, все марно. Бо ті, хто вижили, розказали нам те, що бачили і що насправді відбувалося.

Хто забув свою історію, той не має майбутнього. Чесно, не пам’ятаю, хто автор цих слів. Проте москва так і не зрозуміла простої речі - те, що зробили з Українцями фанати "вкуснава пламбіра", не забувається. І не забудеться через 100 років, хоч ти на кожну тополю кісельова посади.