Натомість мало кому відомо, що за кожним з кандидатів стоять потужні політичні та фінансово-промислові групи і зараз ведеться серйозна кулуарна бротьба за посаду Державної фіскальної служби (ДФС).
Нардеп від БПП Роман Насіров відомий тепер загалу тим, що є "представником інвестбанкінгу з лондонським дипломом МВА". Це звичайно добре. Але найголовніша перевага Насірова у тому, що він є родичем керівника Нацбанку Валерії Гонтаревої. Тобто це майже на 100% буде людина Президента. Майже. Тому що у Насірова досить непогані стосунки з Коломойським. Зрештою, це в нинішніх умовах не вада, а навіть перевага, адже, містки з Ігорем Валерійовичем треба зберігати президентській команді.
Андрій Коломієць також інвестбанкір з міжнародними дипломами, про якого відомо, що він був топ-менеджером Криворіжсталі. Це теж добре. Але важливіше те, що він є близьким до одного з фінансових стовпів Народного Фронта Миколи Мартиненка. Багато у чому, коли ми говоримо Мартиненко, то розуміємо Яценюк. І навпаки. Отже, Коломієць представлятиме інтереси прем’єрської команди. Цікаво, що Яценюк сам собі підклав свиню, фактично звільнивши свою людину з посади керівника ДФС Ігоря Білоуса. Білоус був запідозрений у надто приязних стосунках з Адміністрацією Президента і Яценюк вирішив його провчити звільненням. Але розраховував повернути через конкурс. Натомість, вийшло так, що ображений Білолус зараз й справді працює тісно з Банковою і просувається нею на не менш важливу посаду керівника Фонда держмайна.
Таким чином, вимальвоується серйозне перетягування канату між командами Порошенка та Яценюка, і хто б не переміг на конкурсі, треба розуміти, що це не перемога прозорості та неупередженого відбору, а виграш певної політичної команди. Сюрпризів в дусі Ситника на чолі Антикорупційного бюро вже нікому в українському політикумі не потрібно.
03 травня 2015 г., 12:35
