В окупованій Феодосії відкрили пам’ятник Котляревському: що із цим не так

Історіє, безсердечна ти ...! Що минуле не чорно-біле (навіть у таборах смерті), знають усі. Але українська минувшина вирізняється навіть на цьому тлі

Свіжак: на вихідних у Феодосії відкрили пам’ятник українцеві Котляревському. 

Але не тому діду, якому дяка за "Енеїду", а іншому – "генералові-метеору", "кавказькому Суворову" Петрові Котляревському. Він мав славу підкорювача Кавказу ще до Єрмолова, і в імперії користався заслуженою пошаною, але в радянські часи "загубився" в тіні останнього.

Ну, бо в Єрмолова правильна п’ята графа, про нього Пушкін написав "Смирись, Кавказ, идет Ермолов", анекдот про "проізвєдітє мєня в нємци" й оце от усе. І лише тепер справедливість наче відновлена.

Але є одне "але".

Бо навіть залишивши обабіч думку, чого це пам’ятник відкрили саме в День пам’яті жертв голодоморів, все одно якось ніяково. Бо цей український богатир, який ламав мідні п’ятаки, поставив свій талант на службу не українській державі та прославився на геть чужій і навіть злочинній війні.

Чого його вшановують імперці – зрозуміло, але який має бути український наратив щодо Котляревського – потрібно ще подумати.

Втім, пам’ятник усе одно треба зберегти, лише напис поміняти, бо скульптура непогано зроблена – не лайнопостмодернізм якийсь.