Польща може вийти з ЄС і для цього є три причини, – ЗМІ

Польща може вийти з ЄС і для цього є три причини, – ЗМІ

Нещодавні погрози Польщі накласти вето на бюджет Євросоюзу дали поштовх для обговорення майбутнього країни в складі блоку.

На початку місяця польський уряд приєднався до Угорщини в зусиллях, націлених заблокувати бюджет ЄС на 1,8 трильйона євро, а також гроші на відновлення після пандемії коронавірусу. Причиною стала поява механізму, яка прив’язує виплати від блоку до верховенства закону в країнах.

Це спонукало опозицію в Варшаві застерегти, що Польща стала на шлях виходу з Євросоюзу або так званого Polexit. З’явився страх, що риторика польського уряду, яка виставляє ЄС як чужу й недружню силу, призведе до очорнення іміджу союзу й створення імпульсу для ліквідації членства. Саме це й сталося з Великою Британією, – пише Politico. 

“В уряду немає мандату виводити нас з ЄС, не спитавши про це народ”, – сказав спікер Сенату Томаш Гроздський.

Міністри й впливові політики від партії “Право й Справедливість” , а також їхні союзники в ЗМІ, дедалі частіше висловлюються проти Брюсселя. Минулого тижня тижневих правого спрямування Do Rzeczy, який часто служить рупором для уряду у Варшаві, опублікував статтю, в якій йшлося про таке: “Ми повинні сказати ЄС: досить. Polexit, у нас є право говорити про це”.

Попри риторику, уряд Польщі наполягає, що не має намірів позбутися членства в Євросоюзі. Але він хоче, щоб організація відповідала своєму початковому призначенню: бути групою національних країн, а не ліберальним федералістичним проектом.

“Ми кажемо гучне “Так” Євросоюзу, а кажемо гучне “Ні” механізмам придушення”, – сказав прем’єр-міністр Матеуш Моравецький.

Водночас, цілком очевидно, що неліберальна демократія Польщі й гучні слова її політиків на різні теми: від верховенства закону, до абортів і прав ЛГБТ, – робить країну все більш відмінною від решти ЄС.

Politico перелічує три причини, чому Польща може вийти з Євросоюзу. І стільки ж причин, чому вона може залишитися.

Чому Варшава може піти?

По-перше, польські цінності не такі ж як в інших країн Євросоюзу. Коли політики від “ПіС” пояснюють, чому вони наклали вето на бюджет організації, вони рідко вживають слова “гроші” чи “фінансування”. Натомість вони звертаються до ідеології, суверенітету й цивілізації. Лідер партії “ПіС” Ярослав Качинський вважає, що згода з прив’язкою бюджетних виплат з верховенством закону буде означати “втрату суверенітету нашої країни”.

Це підкреслює справжню природу битви між Брюсселем і Варшавою. Йдеться не так про політику, як про цінності. Політики з коаліції “ПіС” схильні описувати ЄС як вкрай лівий проект на чолі з ідеологами, які не чітко мислять. Або ж вони називають союз способом посилити контроль Німеччини над Європою.

“Німеччина не може читати нам лекції про верховенство закону. Німеччина не заплатила навіть одного євро за свої попередні уроки верховенства закону в Польщі”, – сказав депутат від “ПіС” Патрик Які, натякаючи на окупацію польської території нацистськими військами в часи Другої світової війни.

Не важливо, чого стосується дискусія: верховенства закону, боротьби з кліматичними змінами, абортів чи захисту прав ЛГБТ. Політики “ПіС” бачать в цьому нав’язування “західних” чи “ліберальних” цінностей консервативній й християнській Польщі. Варшава нещодавно навіть виступила проти плану з просування гендерної рівності в рамках зовнішньої політиці ЄС. Вона також проти стратегії з розвитку штучного інтелекту. Тому що в обох планах було слово “гендер”. Через ціннісний компонент Варшаві й Брюсселю важко дійти згоди щодо політики.

По-друге, серед прихильників польського уряду зростають ворожі до ЄС настрої. Польським політикам не подобається ЄС, його інститути і його лідери. Чому Польща повинна в такому разі хотіти бути членом організації?

Моравецький нещодавно виступив у польському парламенті, захищаючи вето, накладене на бюджет ЄС. Він порівняв союз з колишнім комуністичним режимом в Польщі, виступив проти “вибіркових рішень єврократів” і “європейської олігархії”.

В п’ятницю міністр освіти Пшемислав Чарнек “вибухнув” після того, як Європарламент розкритикував Польщу за закручування гайок у правилах проведення абортів.

“В Європі ми досягли гіршого рівня, ніж був у СРСР і при комунізмі”, – сказав він в ефірі польського телебачення.

Водночас, високопоставлені чиновники наполягають, що вони не прихильники Polexit.

“Polexit – це повний абсурд. Жодна політична група ніколи не висловлювала таких вимог”, – сказав міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау.

Але опозиційні партії вказують на те, що хоч негайний вихід з ЄС не на порядку денному “ПіС”, поведінка партії може призвести саме до цього.

“Настав час бити на сполох. Те, що сталося у Великій Британії, починається тут. Ми повинні це зупинити”, – сказав опозиційний депутат Малгожата Кідава-Блоньська.

Битва за бюджет ЄС також супроводжується атаками проти союзу з боку польських політиків нижчого рівня. Заступник міністра державних активів Польщі Януш Ковальський нещодавно написав у Twitter, що “членство в ЄС – це інструмент досягти величі Польщі. І лише. Не навпаки”. Він додав, що потік фінансування від ЄС, яке допомогло модернізувати Польщу, – це ніщо у порівнянні з тими доходами, які отримали в країні західні інвестори.

Третя причина – членство в ЄС не входить у довгострокові інтереси Качиньського. В підсумку, рішення щодо польського майбутнього в ЄС буде ухвалювати саме він як фактичний правитель країни. А для 71-річного Качиньського ЄС не грає центральну роль у його баченні повної перебудови Польщі. Він хоче демонтувати всі реформи, які країна провела після падіння комунізму в 1989-му році. Цей період він називає отруєним корупцією й внутрішніми домовленостями.

“ПіС” потрібно зміцнити свою хватку на горлі судів, ЗМІ й інших інститутів, а також посилити своїх лояльних кадрів й еліти. Уряд у Варшаві стверджує, що не збирається ухвалювати нові законодавчі зміни, які могли б погіршити відносини з Брюсселем.

Однак, люди, такі як міністр освіти Чарнек працюють над створенням шкільної системи, яка б виховувала людей з “традиційними й патріотичними” цінностями. І це може ще більше відколоти Польщу від ЄС.

Які причини у Варшави, щоб зберегти членство в союзі?

Перш за все, ЄС надзвичайно популярний серед поляків. На відміну від свого уряду, поляки серед найбільш єврооптимістичних народів у об’єднанні. В 2003 році під час референдуму 74% виборців проголсували за вступ в ЄС. І з того часу лояльність до організації тільки зміцнилася.

І це не дивно. Польський народ отримав велику вигоду від єдиного ринку й фінансування з боку ЄС. З 2004 року Польща отримала 127 мільярдів євро. І це більше, ніж будь-яка країна-учасниця. Ці гроші змінили Польщу. Вони пішли за побудову доріг, мостів, шкіл, сміттєпереродбних заводій й футбольних стадіонів. З 2004 року більше 2 мільйонів поляків скористалися перевагами вільного пересування, щоб працевлаштуватися за кордоном.

Згідно з урядовими підрахунками, Польща отримає 139 мільярдів євро фінансування й приблизно 34 мільярди позики в рамках нового бюджету й механізму відновлення після пандемії. Але уряди Польщі й Угорщини заблокували цей план. Вето не змінило те, як поляки ставляться до ЄС. 81% опитаних відповіли, що проголосували б за те, щоб лишитися в союзі, якби такий референдум відбувся. Ще 73% поляків підтримують ідею прив’язати фінансування ЄС до верховенства закону.

Друга причина – вихід з ЄС підірве польську економіку. Переговори про Brexit доводять, наскільки важко відділити економіку однієї країни від всього ринку ЄС. У випадку Польщі таке розділення буде не просто важче провести. Воно буде катастрофічним.

Польські компанії експортують й імпортують товари й послуги здебільшого в межах єдиного ринку ЄС. В 2018 році майже 80% польського експорту припадали на країни ЄС. А 58% польського імпорту походили з внутрішнього ринку союзу. Польська економіка притягувала масивні іноземні інвестиції, які перетворили країну на один з промислових центрів всього Євросоюзу. Гроші організації й участь в єдиному ринку зробили самих поляків більш заможними. Їхній дохід на душу населення зріс від 45% від середньостатистичного показника по ЄС в 2004 році до 70% у 2017-му. Про це свідчать дані Євростату. За всю тисячолітню історію країни поляки не мали таких доходів.

Якщо Велика Британія – 6-та найбільша економіка світу, то Польща – лише 22-го. Вона більш залежна від ЄС. Вихід з організації й повернення всіх митних зборів й торговельних бар’єрів відправить польську економіку в кінець рейтингу.

І третя причина лишитися полягає в тому, що у Польщі був гіркий досвід, коли вона була сама у світі без союзників. Країна зараз переживає найбільш захищений й заможний період за останні 400 років. Її зв’язки з НАТО і ЄС відірвали її від сфери впливу Кремля. Але це може змінитися, якщо Польща знову захоче бути сама в умовах жорстоких політичних реалій Центральної Європи.