Украинским патриотам предложили провести марш в честь первой боевой операции ОУН

Суд над Лемиком став одночасно судом і над радянською системою. Розголос був дуже великий. Завдання було виконане. Після цієї операції світ дізнався про ОУН, і ОУН та Бандера стали одними з найбільших ворогів СРСР та радянської пропаганди.

Лемик свідомо пішов на смерть, адже його могли стратити за вбивство дипломата. Проте йому пощастило — його не було страчено, він був заточений за грати, відсидів у польскій тюрмі 6 років, звільнився після початку Другої світової. 

30 червня бандерівці оголосили Акт відновлення Української держави, і Микола Лемик очолив Централную похідну групу ОУН для просування ідей незалежності у центральній Україні.

Проте нацистська Німеччина так само вороже віднеслась до вільної України як і радянська влада. Багатьох оунівців було страчено та кинуто в тюрми.

У жовтні 1941-го року у Миргороді німецька служба безпеки СД схопила Лемика і його розстріляли. Місце поховання невідомо.

Його дружина Любов продовжила боротьбу у лавах ОУН. У 1947-му році була захоплена радянськими спецслужбами, засуждена до радянських концтаборів, де відсиділа понад 8 років, потім багато років перебувала на засланні.

Микола Лемик — один з героїв українського спротиву. Над ним не існувало ніякого примусу та наказу командування, він пішов на смерть та випробування добровільно, не очікуючі визнання та слави.

Його подвиг — помста карателям, став символом спротиву цілої нації, це один з небагатьох протестів проти Голодомору, про який завдяки вчинку героя дізнались у всьому світі. Уряди трьох країн вважали його злочинцем бо він діяв не в лавах більшовиків чи нацистів, а в лавах українського спротиву та заради свободи та незалежності власного народу.

Переконаний, що його шанування варто нашої пам’яті, та варто окремого маршу.

Бо коли вивчаєш історію, багато речей, хто на чий стороні воював стають більш зрозумілими. У нас є свої символи у Другій світовій.