"Паливний патріотизм" тренера жіночої збірної Андрія Стадніка нової епохи "свідомих"

"Паливний патріотизм" тренера жіночої збірної Андрія Стадніка нової епохи "свідомих"

Цими днями борцівська спільнота радіє з нагоди медального дощу на молодіжному чемпіонаті Європи U23.

Медалі - то добре. Інша річ, що в олімпійський рік я б так сильно перемогам вже не серед дітей, але ще не серед дорослих не хизувався. Бо якщо жінки здобули в Токіо ліцензії у всіх п’яти вагових категоріях, то в чоловіків-вільників перепусток найменше за історію виду спорту - лише дві. Такого ганьбиська в донедавна одному з найбільш медалеємких видів годі було уявити.

Пригадується, багаторічного наставника збірної Руслана Савлохова за підсумками Ігор-2016 знімали якраз через те, що команда під його керівництвом мала лише три ліцензії. Впродовж цього циклу двоє тренерів (Григорія Данька нещодавно замінив Михайло Харачура) спромоглися на ще меншу кількість перепусток. При цьому їдуть у Токіо середньоваговик Василь Михайлов і тяж Олександр Хоцянівський, треба бути відвертими, без особливих медальних шансів.

Однак про боротьбу я згадав не через результати і медалі. До цієї теми ще повернуся і вочевидь зроблю це в "офіційній" пресі.

А зараз, як було сказано вище - про гігієну. Так ось, виступають наші збірні з вільної і жіночої боротьби з зашкварною рекламою на формі. З рекламою бензоколонки ведметчука. Так, ті самі великі патріоти галицького походження, які під гаслами очищення української боротьби від інородних (читай - осетинських) тіл прийшли до влади в 2017-му, нині не цураються виходити на змагання з рекламою компанії головного ворога української державності, мерзоти медведчука.

Сайт Ukrainian Wrestling Association Асоціація спортивної боротьби України буквально рясніє рекламою бензоколонки "глуско". Що це зашквар, розуміє вже навіть сам ведметчук, який потихенько поверх "глуско" змінює назви заправок на Ultra. Поки не дуже акуратно і помітно, але під час останньої довгої поїздки до Бандерштадту увагу на це звернув.

"Сльози та гімн України" - лунає з драматичного заголовка на сайті 24. "Сльози, гімн України і бензоколонка ведметчука" - можна було б додати, дивлячись, що написано на формі українок. Цікаво, наскільки комфортно почувається у такій вітрівці ще один патріот на словах, колись одіозний борець, а нині тренер жіночої збірної Стадник (фото 2)? Хоча як почувається? Аби в кишені шелестіло, а розповідати про любов до України ми всі вміємо.

Звісно, борці з рекламою від ведметчука - в своєму роді не унікальні. Павелко, Костюченко і їхня ффу/уаф теж люблять спекулювати на темі патріотизму. Але при цьому не цураються вказувати, що "паливний партнер збірної України з футболу - глуско".

Бо гроші ж не пахнуть. Особливо коли мова про український спорт.

Іван Вербицький