Нова хвиля штаму “дельта” близько. Як місцева влада бореться з вірусом?

Протягом минулого року увага української громадськості була прикута до боротьби влади з коронавірусом. Одним із інструментів у цій боротьбі став Фонд боротьби з COVID-19. Щоправда з огляду на те, куди спрямовано кошти Фонду, його було б доцільніше назвати Фонд будівництва доріг та премій МВС.

Низка регіонів зверталась до уряду з проханням виділити додаткові кошти з Фонду боротьби з COVID-19. Однак, жоден із цих запитів задоволено не було. Та навіть попри наявність гучних заяв з боку органів центральної влади щодо ефективності боротьби з поширенням вірусу, органи місцевого самоврядування у 2020 році фактично залишились сам на сам із пандемією, лише іноді отримуючи кошти у вигляді державних субвенцій на різні медичні заходи. Власне, це було основним коренем численних конфліктів між урядом та мерами.

Більше того, станом на кінець 2020 року майже 18% Фонду боротьби з COVID-19 залишилось не використаними. Ці кошти могли б піти в тому числі і на боротьбу з пандемією в регіонах. Та уряд не зумів підготувати необхідний план розподілу коштів на місця.

Цього року вчені попереджають, що восени світом прокотиться нова хвиля штаму “дельта”.

На прикладі міст з різних куточків України – Києва, Вінниці, Івано-Франківська, Краматорська, Львова, Одеси, Рівного та Чернівців – аналітики експертної організації StateWatch дослідили питання, скільки коштів змогла акумулювати місцева влада під час першого в історії незалежної України карантину національного рівня? Для того, щоб зрозуміти, які ризики вже восени постануть перед “дельтою”.

Зокрема для аналізу було взято кошти, що спрямовані міськими радами на боротьбу з пандемією у сфері охорони здоров’я у 2020 році, а також видатки, які було заплановано здійснити на такі потреби цього року.

Яке місто стало найбільш забезпеченим “ковідними” коштами протягом пандемії?

На початку 2020 року світ зіштовхнувся з першою за сторіччя епідемією таких масштабів. Україна не стала виключенням. Спостерігалась паніка як серед населення, так і серед органів влади. Вона була спричинена гострим дефіцитом засобів індивідуального захисту – захищеними не були ані лікарі, ані звичайні громадяни. Тож на органи місцевого самоврядування частково було покладено відповідальність швидко захистити своїх громадян від поширення невідомої хвороби. Необхідно було приймати ефективні рішення в короткі строки, адже кожна хвилина могла вартувати комусь життя.

Однак, чи всі органи місцевої влади впоралися з цим завданням?

dqxikeidqxidqrant

Попри те, що на боротьбу з коронавірусом впродовж двох років в багатомільйонному Києві було виділено один мільярд гривень, найбільш забезпеченим “ковідними” коштами виявилось місто Вінниця.

Згідно з отриманими від Вінницької міської ради даними, впродовж 2020-21 років там на боротьбу з COVID-19 за напрямом “охорона здоров’я” з місцевого бюджету було виділено щонайменше 283 млн грн. При цьому, населення цього міста – 370 тис осіб. Тобто на одного мешканця Вінниці припало близько 764 грн “ковідних” коштів, що є найвищою сумою в порівнянні з іншими обраними містами. Водночас у згаданій міськраді повідомили, що департаменту охорони здоров’я у 2021 році було виділено 107,7 млн грн. “Ковідні” кошти закладені в наступні бюджетні програми:

74,8 млн грн – “Багатопрофільна стаціонарна медична допомога населенню”;
25,6 млн грн – “Лікарсько-акушерська допомога вагітним, породіллям та новонародженим”;
4,3 млн грн – “Первинна медична допомога населенню, що надається центраами первинної медичної (медико-санітарної допомоги);
2,5 млн грн – “Будівництво медичних установ та закладів”;
373 тис грн – “Стоматологічна допомога населенню”.

Відкритим залишається питання, як стоматологічна допомога населенню пов’язана з протидією поширенню коронавірусу. Проте у Вінницькій міськраді зазначають, що за цією програмою будуть здійснюватися видатки саме на боротьбу з COVID-19.

Це підкреслює той факт, що гроші проти пандемії дуже часто “приховуються” в різні, не зовсім очевидні на перший погляд, програми. Через що ускладнюється аналіз ефективності використання відповідних видатків.

Друге місце посіла Одеса. За час пандемії сума коштів на боротьбу з коронавірусом склала 398 млн грн. Населення міста – трохи більше 1 млн осіб. Тобто сума “ковідних” коштів, які припали на одного мешканця Одеси, склала 392 грн.

Столиця посіла лише третє місце – на близько 3 млн населення з місцевого бюджету виділено 1 млрд грн. Тобто на одного киянина припало 368 грн “ковідних” коштів.

У Рівному така сума склала найменше – лише 141 грн на місцевого мешканця. Упродовж двох років з бюджету міста було виділено всього 34,5 млн грн на 245,28 тис населення.

В Івано-Франківську ж сума “ковідних” коштів, що припадає на одного мешканця міста, є не набагато більшою – 164 грн. Загалом за два роки з бюджету міста було виділено 39 млн грн. На офіційному сайті міста Івано-Франківськ зазначається, що 31,9 млн грн із них було виділено у 2020 році та витрачено на наступні потреби:

13,2 млн грн – засоби дезінфекції, засоби індивідуального захисту, перевезення медиків;
6,4 млн грн – закупівля медикаментів;
7,8 млн грн – премії медикам;
4,5 млн грн – матеріальна допомога.

У 2021 ж році з бюджету Івано-Франківська було виділено 7,1 млн грн на надання одноразової матеріальної допомоги (6,1 млн грн) та придбання кисневих концентраторів (1 млн грн).

Що робити?

Наразі статистика захворюваності є низькою. Проте з досвіду минулого року та попередження про заразність штаму “дельта” до боротьби з третьої хвилею COVID-19 потрібно готуватися вже зараз.

Відтак, органи місцевого самоврядування, які є найменш забезпеченими “ковідними” коштами, повинні якомога швидше здійснити перерозподіл видатків на заходи боротьби з COVID-19. Така ж позиція має бути і в органів влади центрального рівня, які й досі продовжують здійснювати видатки “ковідних” коштів на напрями, що не пов’язані з протидією поширенню коронавірусу.

У квітні 2021 року було внесено зміни до бюджету і створено бюджетну програму “Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками”, яка стала таким собі міні-“ковід”-фондом.

Метою цієї програми є проведення вакцинації населення і запобігання поширенню коронавірусу в Україні. Загальна сума, яку було закладено у цю бюджетну програму, складає 3 млрд грн.

Однак МВС успішно отримало і по новій бюджетній програмі чергові 800 млн грн.

При цьому у квітні уряд забрав 6,5 млрд грн коштів з доплат медикам в лікарнях на місцях і виділив їх на вакцинацію.

Тому на сьогодні вкрай важливо, аби центральна влада і місцеве самоврядування скоординували зусилля і спільно боролися із COVID-19.

Вже зараз центральна влада повинна забезпечити якісне проведення вакцинації та розподілити 2,2 мільярди з міні-“ковід”-фонду саме на забезпечення медичного персоналу на місцях гідними доплатами.

А міста мають переглянути свої бюджети на предмет доцільності виділення коштів за напрямами, які сьогодні є недофінансованими. Зокрема, слід мобілізувати максимальні ресурси для організації доплат медичному персоналу в комунальних лікарнях, якщо коштів з держбюджету не вистачає, та забезпечити достатню кількістю ліжкомість, кисню і необхідного медичного обладнання.

Анастасія Химичук: StateWatch