"Ніхто не здавався": боєць ЗСУ розповів про супротив ворогу під час окупації Херсонщини

"Ніхто не здавався": боєць ЗСУ розповів про супротив ворогу під час окупації Херсонщини

Після окупації Херсона російськими військами області розгорнувся потужний підпільний рух опору. Ніхто не хотів здаватися. Військові, територіальна оборона та волонтери всіляко сприяли звільненню Херсона та інших міст.

Про це воїн Збройних сил України Данило із позивним "Сич" розповів в інтерв’ю виданню " Громадське ". Повномасштабну війну він зустрів у статусі солдата термінової служби за 10 кілометрів від Криму.

Після тижня життя в лісах Херсонщини, 1 березня Данило разом із побратимами дістався Херсона, а вже наступного ранку прокинувся в окупації.

"Я пробув в окупації півтора місяці. Допомагав волонтерам і паралельно займався розвідкою по місту, збирав дані та повідомляв нашим спецслужбам. Через товариша передавав інформацію на Миколаїв для артобстрілів росіян. Повідомляв дані тих позицій, які розташовувалися в промзонах, щоб подалі від цивільних будинків". , – розповів Данило.

Загалом, за його наведенням було здійснено орієнтовно 15 обстрілів, внаслідок яких понад 150 росіян загинули.

"Волонтери допомагали нашим військовим. Мене дуже тішило, що ніхто не здавався, всі були за Україну", – зазначає український військовий.

За його словами, саме завдяки волонтерам та підпільному руху опору йому з товаришами по службі вдалося вибратися з окупації на підконтрольну Києву територію.

"Ми були останньою групою, яка виїжджала з Херсона. Це було складно зробити, адже під час обстрілів в Олешках я втратив свої документи. Все, що мав – телефон та військову форму. … Волонтери допомогли нашому виїзду. Ми допомагали евакуюватись цивільним – і так виїхали самі. Тоді фільтрація ще не була у них налагоджена, тому мене не надто ретельно перевіряли – дивилися, чи маю татуювання, просили роздягнутися, але пропустили. Їм не вдалося з’ясувати, що я – український військовий", – розповів боєць Данило із позивним сич".

Він зазначив, що перед своєю евакуацією з Херсона його група допомогла вибратися товаришам по службі з окупованих Олешок з іншого боку Дніпра.

"Зі мною був командир, тому він не міг виїхати раніше, ніж хлопці, які залишилися на тому березі біля Олешок. Насамперед слід було допомогти їм вибратися", - пояснив військовий.