Коли оголосять у розшук білоруського диктатора Лукашенка?

Читать на русском

З 2020 року білоруські демократичні сили прагнуть хоча б за кордоном притягнути до відповідальності винних у репресіях у Білорусі.

Справа кримінального переслідування представників режиму Лукашенка набула нової актуальності після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна.

Але жодного ордера щодо білорусів, які катують і переслідують, немає досі. Коли на них чекати і що цьому заважає?

17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт головного союзника Олександра Лукашенка – президента РФ Володимира Путіна, а також уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у військовому злочині – незаконній депортації дітей із окупованих територій України до Росії під час вторгнення РФ до України.

Цю тему одразу підхопили й білоруські демократичні сили. Наприклад, під час візиту до США обрана президент Білорусі Світлана Тихановська заявила про необхідність притягти до відповідальності винних у репресіях у Білорусі, як це було з видачею ордера на арешт Путіна. Коментуючи тоді ці заяви, експерт Atlantic Council Ганна Любакова зазначила, що у новій доповіді Верховного комісара ООН з прав людини щодо ситуації у Білорусі репресії взагалі порівнюються із злочинами проти людяності. За її словами, «такими висловлюваннями такі організації просто не розкидаються». Тим більше, що є за що створити і спеціальний міжнародний трибунал.

Загалом, як каже Тихановська, зібрано 18 тисяч доказів «достатньо, щоб розпочати попереднє розслідування проти режиму Лукашенка».

«Настала черга режиму Лукашенка»

На ордер із Путіним у своїх діях посилаються й інші країни. Так, уряд Литви 5 квітня схвалив ініціативу Мін’юсту країни щодо притягнення влади Білорусі до відповідальності за міграційну кризу. Їх звинувачують у недотриманні положень Протоколу про незаконне ввезення мігрантів суходолом, морем і повітрям, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності. Справу планують передати до арбітражу або Міжнародного суду.

«Після Путіна настала черга режиму Лукашенка взяти на себе відповідальність», – заявила міністр юстиції Евеліна Добровольська.

Як зазначила міністр внутрішніх справ Агне Білотайте, ініціюючи у Міжнародному суді справу проти режиму Лукашенка у зв’язку з міграційною кризою, Литва не лише захистить свої інтереси, а й приверне увагу міжнародної спільноти до порушень прав людини.

Методично та системно

Також і в прокуратурі Польщі вже йдуть розслідування у кримінальних справах, пов’язаних із захопленням та примусовою посадкою цивільного літака Ryanair, створенням міграційної кризи на кордонах з Євросоюзом та тортурами та насильством щодо громадян Білорусь. 24 березня свої свідчення прокурору Національної прокуратури Польщі почав надавати представник Об’єднаного перехідного кабінету з питань транзиту влади, голова Народного антикризового управління (НАУ) Павло Латушко.

«Розслідування просувається, і просувається методично та системно. Усі ці відносини перебувають у стадії дачі показань потерпілими і свідками. Усі свідчення фіксуються та доповнюються документами та доказами. Мною також представлено вже частину свідчень та доказів для прокурора», – повідомив політик «Белсату», зазначивши, що більше розповісти не може через таємниця слідства.

За його словами, лише за тортури та насильство в Білорусі в рамках універсальної кримінальної юрисдикції в Польщі ведеться понад десяток розслідувань і звинувачення у цих справах мають бути в результаті «поставлені не лише виконавцям злочинів, а й самому організатору – Лукашенку».

Проте конкретну дату передачі справи до суду наразі називати зарано, оскільки «необхідно допитати кілька сотень, навіть кілька тисяч людей, які постраждали від режиму Лукашенка, від спецслужб». Але Латушко впевнений, що ці кримінальні справи дійдуть до суду. Більше того, на його думку, «ще під час слідства будуть отримані всі правові підстави для видачі ухвали та оголошення в розшук Лукашенка».

«У Польщі такі справи не ведуться заочно, тому такі ордери будуть видані, і причетні до злочинів будуть рано чи пізно затримані у третіх країнах та доставлені до суду до Польщі», – наголосив Павло Латушко.

Глава НАУ зазначив, що демократичні сили разом із польськими та литовськими адвокатами прагнуть того, щоб у випадку з високопоставленими білоруськими чиновниками справа велася прокурором Міжнародного кримінального суду в Гаазі, а всі розслідування перебували під єдиним наглядом і об’єднані в одне міжнародне розслідування.

Павло Латушко закликав потерпілих подавати заяви про початок кримінальних справ у рамках універсальної юрисдикції щодо злочинів режиму у «прокуратурі тих країн, де ви зараз перебуваєте», або звертатися до НАУ чи правозахисних організацій.

"Додатковий трек"

Артем Проскалович, відповідальний у НАУ за питання внутрішньої політики та державного управління, у коментарі «Белсату» зазначив, що найбільше просунулися справи в рамках універсальної юрисдикції у Польщі, Литві та Чехії. Але, додав він, «демократія все робить ґрунтовно, але дуже повільно, тим більше у таких складних справах».

«Аналогів білоруського формату немає на сьогодні. Це основна складність», – заявив він.

За його словами, великі зрушення щодо притягнення представників режиму Лукашенка до відповідальності відбулися у зв’язку з визнанням парламентом Чехії терористичними організаціями КДБ та ГУБОЗ. Йде робота задля ухвалення відповідної резолюції і з польськими депутатами. Також Артем Проскалович назвав великим досягненням резолюцію Європарламенту від 15 березня, яка запропонувала державам Євросоюзу використати принцип універсальної юрисдикції та «готувати судові справи проти білоруських посадових осіб, включаючи Олександра Лукашенка, які несуть відповідальність чи причетні до систематичного насильства, репресій та злочинів».

Також демократичні сили спільно з партнерами у Польщі та Литві «підключають додатковий трек» – початок справ щодо білоруських суддів. Пропонується вважати їх безпосередніми співучасниками злочинів проти людяності та домагатися притягнення їх до відповідальності за допомогою інструментів універсальної юрисдикції.

«На сьогоднішній день, коли нікого не б’ють відкрито на вулицях, порушення прав людини, порушення Конвенції проти тортур, скоєння злочинів проти людяності відбувається у СІЗО та в’язницях. І до цього безпосередньо причетні судді, оскільки вони однозначно розуміють, що ухвалюють неправосудні вироки», – повідомив представник НАУ.

За його словами, з одного боку притягнути їх до відповідальності простіше, оскільки їхні прізвища стоять під конкретними вироками, з іншого боку – складніше, оскільки судді не катують людей.

Політичні проблеми правових питань

Проте Артем Проскалович визнав, що питання залучення представників режиму Лукашенка має не лише юридичну, а й політичну сторону. За його словами, «будь-яке порушення кримінальної справи – це політичний меседж, кожна країна десять разів думає, як це може вплинути».

І навіть за достатньої правової фактури влада країн паралельно оцінює можливі правові наслідки:

«Це велика гра, де задіяні всі сфери та ухвалення такого рішення у кримінальній справі спричинить якісь зміни в економічних відносинах, може вплинути на бойові дії в Україні. Будь-яке таке рішення – це сигнал до режиму Лукашенка. І прораховуються відповідні реакції на таке загострення ситуації».

Який смисл таких справ?

Артем Проскалович підкреслив, що початок таких кримінальних справ за межами Білорусі є важливим, оскільки «ніхто не повинен залишитися безкарним» і хоча б «нащадки повинні знати про роль людини в репресіях проти свого ж народу».

«Якби ми не вірили, ми б цим не займалися. І нашу віру підкріплює те, що зараз зрушення відбулися, а значить ми по суті добиваємося свого», – зазначив представник НАУ.

За його словами, судові процеси над нацистськими злочинцями, які продовжують досі, над представниками режимів з Африки чи військовими злочинцями з колишньої Югославії – «це найяскравіший приклад того, що рано чи пізно правосуддя та справедливість настануть»

"Люди десятиліттями живуть в інших країнах, але їх все одно знаходять і видають законним судам", - заявив співрозмовник.

Він наголосив, що якщо провину представників режиму, причетних до злочинів, буде доведено, то вони «все життя до кінця своїх днів житимуть під страхом покарання». І у разі падіння режимів Путіна і Лукашенка їм «бігти нікуди», бо їх «шукатимуть по всьому світу і видадуть, якщо затримають».

Автор: Макар Миш /ММ

Джерело: belsat.eu