Виборча головоломка: Як голосувати на місцевих виборах?

Місцеві вибори 25 жовтня відбудуться за новими правилами. Нова виборча система отримала трохи від відкритих списків, трохи від мажоритарки і виглядає найскладнішою з усіх, які існували в Україні досі, тому пересічним виборцям може бути важко в ній розібратися.

ІА ZIK пропонує коротке роз’яснення від експертів.

Як голосувати?

Отож, у бюлетенях, які отримають виборці, спочатку буде зазначена назва місцевої організації партії, потім у дужках прізвище першого номера у списку цієї партії (який проходить у раду автоматично, якщо партія долає 5% бар’єр) і через тире – прізвище закріпленого у цьому окрузі кандидата від партії. Іншого варіанту немає, оскільки самовисування на цих виборах не передбачено і подавати кандидатів мають право лише політичні сили.

Зразок бюлетеня на виборах до місцевих рад 25 жовтня 2015 року

Тобто якщо виборець ставить галочку за кандидата, який йому приглянувся по цьому округу, він одразу голосує і за партію, яка його висунула, і за перший номер у списку цієї партії.

Якщо ж партія не закріпила за певним округом жодного кандидата, то, відповідно, у бюлетені буде зазначено лише перший номер списку. Загалом, згідно із законом, політичні сили зобов’язані виснути своїх кандидатів не менше як у двох третинах округів.

Як рахувати?

Підрахунок голосів відбуватиметься у кілька етапів. Начальник відділу адміністрування Державного реєстру виборців Львівської облдержадміністрації Федір Алєйніков пояснює, що на першому етапі буде визначатися, які з політичних сил подолали прохідний бар’єр. Цей відсоток буде вираховуватися відповідно до загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні.

«Лише ті партії, які подолають 5% бар’єр, беруть участь у розподілі мандатів на ІІ етапі підрахунку голосів. Ми відкидаємо ті політичні сили, які не подолали цього бар’єру (і ті голоси, які були за них віддані, – ред.). Тоді знову плюсуємо всі голоси, які були віддані за ті політичні партії, що виявилися прохідними, і знову проводимо розрахунок – кількість голосів за ту чи іншу політичну партію множимо на 100 і ділимо на загальну кількість голосів, відданих за політичні сили, що проходять у раду. Після того ми визначаємо, яка «вартість» одного мандату – тобто загальну кількість голосів, відданих за всі ці партії, ділимо на кількість виборчих округів. Це дозволяє визначити кількість мандатів, які отримає кожна партія», – зазначає Алєйніков.

Наступний етап – визначення, хто саме з кандидатів стане депутатом. Це буде залежати від результату, який кожен із них отримав у тому округу, в якому був висунутий. Тобто кандидати всередині списку партії рейтингуються за відсотком, отриманим ними в окрузі, і мандат дістанеться не тому, хто по факту отримає більшу кількість голосів, а хто здобуде більше відсотків, порівняно зі своїми колегами у списку.

«Коли приймався закон про місцеві вибори, у першому читанні була пропозиція про так звану виборчу квоту, щоб кількість голосів, поданих за конкретного кандидата чи партію, повинна була множитися на певну пропорцію. Адже рівну кількість виборців в округах неможливо зробити. Наприклад, місто обласного значення Моршин має 3800 виборців, а у найбільшому окрузі на виборах до обласної ради у місті Львові (а це є Галицький район) – 45 тис. виборців. Тобто якщо у Моршині кандидат отримає 1900 голосів – він матиме 50 %. А щоб отримати такий результат у Галицькому районі Львова потрібно переконати 22,5 тис. виборців. Тобто виходить так, що всі кандидати є у нерівних умовах. Тому пропонувалося ввести коефіцієнт – кількість виборців у загальному по області поділити на кількість виборів, які є в конкретному окрузі. На жаль, у другому читанні ця норма не пройшла. І кожен кандидат всередині партії тепер рейтингується лише за відсотком», – розповідає голова Львівської обласної територіальної виборчої комісії Микола Щур.

Хто залишиться без свого депутата?

Таким чином, якщо якийсь із кандидатів переміг на певному окрузі, це ще не означає, що він потрапить до ради. Для цього необхідно, по-перше, щоб його партія подолала 5% бар’єр, а по-друге, щоб він опинився у прохідній частині списку своєї партії.

Тому експерти припускають, що близько половини округів залишаться без свого представника у місцевій раді, а від деяких округів може бути обрано і по декілька депутатів. До прикладу, місто Львів поділене на 64 технічних округи на виборах до міської ради і на 16 округів – на виборах до обласної. Але можна очікувати, що далеко не всіх їх у майбутніх радах представлятимуть конкретні депутати.

Олександр Неберикут – представник громадянської мережі «Опора» у Львові, яка постійно здійснює спостереження за виборами, розповідає, що окремі елементи запропонованої для цих виборів моделі присутні в різних виборчих системах. По суті, це є сумішшю різних практик, у тому числі дещо запозичене від європейської практики відкритих списків. Але модель, коли при пропорційній системі відбувається закріплення округів за конкретними кандидатами, що нагадує мажоритарку, найближча до системи, яка застосовувалася на регіональних виборах у Росії, каже він.

«Тому маємо справу зі своєрідним калькуванням, навмисним чи ненавмисним – важко сказати. Але це поєднання мажоритарної і пропорційної складової абсолютно незрозуміле. У Росії воно давало дуже несподіваний результат і викликало обурення виборців, які не отримували свого представника від округу», – зазначає Неберикут.

Така система буде застосовуватися на виборах до обласних, міських і районних рад. Для сільських і селищних рад залишилася мажоритарна система.

Окрім того, ще одна новація цьогорічних виборів – голосування у два тури за мерів міст із населенням понад 90 тис. На Львівщині це стосуватиметься лише міста Львова. Другий тур має відбутися за два тижні після першого, якщо у першому турі жоден із кандидатів не отримає 50% плюс один голос.

Коли і як перевірити себе у списках виборців?

Із 12 жовтня кожен виборець може перевірити наявність себе у виборчих списках на місцевих виборах 25 жовтня.

Перевірити списки можна або особисто звернувшись до місцевого відділу ведення Державного реєстру виборців, який є кожній районній адміністрації, або ж на сайті Держреєстру.

До 14 жовтня включно дільничні виборчі комісії (ДВК) повинні надіслати всім виборцям іменні запрошення.

До 19 жовтня включно ДВК приймають заяви виборців, отримують рішення суду про уточнення списку виборців, а до 22 жовтня включно – одержують від органу ведення Реєстру уточнений список виборців.

До 20.00 23 жовтня ДВК приймають заяви виборців про голосування за місцем перебування (вдома) і до 18.00 24 жовтня вносить зміни до уточненого списку виборців.

Громадяни, які через стан здоров’я не зможуть 25 жовтня прийти на виборчі дільниці, можуть звертатися із заявами не до ДВК, а одразу до органу ведення Державного реєстру виборців.

Хто буде без права голосу?

Як зазначає експерт ВГО «Центр підтримки громадських ініціатив» Володимир Піньковський, чинним на сьогодні виборчим законом не передбачено можливості тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. Тобто участь у цих виборах не зможуть взяти вимушені переселенці і ті, хто в день голосування буде за межами свого населеного пункту.

Окрім того, права голосу не матимуть військовослужбовці строкової служби, громадяни, які на момент голосування перебувають за кордоном, особи, визнані недієздатними, а також ті, хто за вироком суду перебуває у місцях позбавлення волі.

За оцінками експерта, загалом по Україні понад 2 млн громадян не матимуть права голосу на місцевих виборах 25 жовтня.

Тетяна Штифурко,
ІА ZIK

Теги: местные выборы