Головним героєм статті виступає Олександр Єфремов, чиє панування в регіоні до втечі Віктора Януковича з країни не викликало питань. Він нібито не ладнав з донецькими "регіоналами", і створив в області свій клан, розставивши на ключові посади найближчих соратників. Саме вони за час війни налагодили контакти з бойовиками і зараз мають всі шанси стати "новою елітою" регіону.
Мова йде про Валерія Голенка та Володимира Пристюка, а також Віктора Тихонова. Також у статті згадується Микола Запорожцев, який був одним з головних "гаманців" цієї неформальної групи. Ще один майбутній член "сім’ї", Едуард Лозовський, працював разом з Тихоновим на керівних посадах на заводі Луганськтепловоз, пише НГ.
Після того, як у 2010 році Янукович стає президентом України, Єфремов переходить з підвищенням до Києва, Пристюк стає губернатором, Лозовський його першим заступником, Запорожцев - просто заступником, Голенко - головою облради. "Весь цей час область бідніє на очах, банкрутують найбільші підприємства - але для того, щоб перейти у власність або під контроль "сім’ї", - пише видання.
Хоча після перемоги Революції Гідності багато регіоналів відреклися від Януковича і зайняли вичікувальні позиції, в Луганській області стало неспокійно: за даними газети, застрільниками сепаратистських ініціатив на кшталт Антимайдану і захоплень адмінбудівель виступають все ті ж "єфремовські", зокрема, Голенко, радники Пристюка, а також його ставленик, мер Луганська Сергій Кравченко.
Саме ця група і вибрала в будівлі ОДА "губернатора" Валерія Болотова. Новая стверджує, що рішення приймали дві людини - Павло Карпов (правда, в Луганську його звали Миколою Миколайовичем і вважали "людиною Суркова", "кремлівським політтехнологом") і той самий Запорожцев (після псевдореферендума він очолив "громадську раду ЛНР").
Хід референдуму контролювали син Єфремова Ігор і згаданий вище Пристюк. До команди Єфремова газета зараховує і Ігоря Теслярської, який пізніше став "керівником" регіону (ОДА до війни він займався ринки Луганська).
Головні події, які свідчать про роль Єфремова у впливі в угрупованні ЛНР відбулися в першій половині жовтня 2014 року: тоді область роздирали банди бойовиків, які нападали один на одного, брали штурмом всілякі будівлі і протистояли так чи інакше бойовику Плотницькому.
"І ось у такі неспокійні дні в Луганськ з Києва приїжджає Віктор Тихонов - на переговори з майбутнім "всенародно обраним главою республіки" Ігорем Плотницьким. Він дає йому від імені Олександра Єфремова (який знаходиться в Києві під домашнім арештом) гарантії безпеки, деяку свободу дій, а натомість той повинен поставити на певні пости 26 людей, вірних "єфремовській сім’ї", - пише Новая Газета.
Видання стверджує, що після "інавгурації" Плотницького бойовики починають помічати, як "лізе з усіх щілин стара влада", а незабаром її ватажки гинуть за дивних обставин або ж відходять під повний контроль Плотницького. А в грудні в Луганську з’являється "прокуратура", яку очолює Заур Ісмаїлов, звичайний прокурорський працівник часів української влади.
Після цього нібито починаються затримання простих бойовиків і терористів, яких звинувачують у вбивствах українських військових і мародерстві. У тому ж грудні 2014 року у Плотницького з’являється новий радник - Родіон Мірошник, у минулому прес-секретар Януковича, як пише НГ, один з тих самих "тихоновських комісарів".
"Втім, зараз їх вже не 26, а набагато більше. Деякі з них благополучно отримують українську пенсію", - зазначає газета, і додає, що особливої уваги заслуговує Микола Запорожцев, який став головою "громадської ради при голові ЛНР".
Загалом, ЛНР - це просто ребрендинг представників клану Єфремова
Крім того, Запорожцев - віце-президент Луганського земляцтва, яке до 2014 року називалося Лугань, і управляли ним Тихонов і Єфремов. За даними НГ, вже в червні 2015 року Луганське земляцтво підписує довгостроковий договір про співпрацю з головою Луганської військово-цивільної адміністрації Геннадієм Москалем.
"Загалом, ЛНР - це просто ребрендинг представників клану Єфремова. Як ми бачимо, практично всі вони залишилися на своїх постах, ніхто з них не був засуджений в Україні. З деякими нова влада навіть співпрацює. Я більш ніж впевнена, що, коли в Луганську пройдуть вибори, навіть і за українським законодавством, регіон залишиться під контролем "сім’ї", - резюмує автор статті Юлія Полухіна.
11 жовтня 2015 г., 14:11
