Ірина Фаріон програла суд щодо поновлення на посаді у "Львівській політехніці"

Ірина Фаріон програла суд щодо поновлення на посаді у "Львівській політехніці"

Суд відмовив мовознавиці Ірині Фаріон у поновленні на посаді професорки кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Нацуніверситету "Львівська політехніка". Скандальні заяви колишньої нардепки про російськомовних захисників України були оцінені судом як аморальні.

Такого висновку дійшла колегія суддів Галицького районного суду Львова під головуванням Віталія Стрельбицького. Рішення винесене 6 лютого 2024 року, повідомляється в судовому реєстрі. Фаріон у встановлений законом строк має право подати апеляцію.

Мовознавиця потрапила в гучний скандал у листопаді 2023 року після інтерв’ю, в якому заявила, що не може назвати українцями воїнів знаменитого полку "Азов", які не говорять українською.

Ректорат "Львівської політехніки" після громадського резонансу та протесту своїх студентів провів засідання. 15 листопада 2023 року університет розірвав трудову угоду з Фаріон "за вчинення аморального проступку".

Ексвикладачка вирішила судитися з навчальною установою. У позові вона заявила, що рівень її компетенції, професійні навички викладання, наукові праці та законотворча діяльність свідчать, що вона послідовно дотримується принципів запровадження державної мови у всі сфери життєдіяльності країни.

Галицький районний суд Львова зазначив, що не оцінює рівень професійних навичок чи компетентності, не ставить під сумнів кваліфікацію і внесок у розвиток української філології, мовознавства й наукового надбання. Завданням суду було:

– перевірити та встановити, чи було здійснено аморальний проступок;

– чи є він несумісним із продовженням роботи;

– чи дотримані закони під час звільнення.

Суд погодився з доводами представників вишу про те, що "у час, коли стоїть питання існування української держави, розпалювати ворожнечу, зокрема публічно принижувати воїнів, висловлюючи на їх адресу тези, які містять ознаки нетерпимості до певної групи осіб, через те, що вони не розмовляють українською мовою, є неприпустимим".

Суддя не став заперечувати вагу мовного питання. Однак у демократичній країні категорично неприйнятні прояви нетерпимості до певної групи чи категорії населення (у цьому випадку – до військовослужбовців) за будь-якою ознакою, зокрема віком, статтю, національністю чи мовою спілкування.

Суддя Стрельбицький зазначив, що під час війни межа моралі в оцінках захисників України є дуже тонкою.

"Важко уявити, що відчувають захисники нашої держави, які в силу тих чи інших обставин, використовують російську мову у спілкуванні, коли чують, що їх оцінюють у такий спосіб. Оцінюючи моральний аспект висловлювань позивача, не можна залишити поза увагою почуття військовослужбовців названої категорії, серед яких, поза усяким сумнівом, є люди, які отримали поранення чи інвалідність на усе життя, а також почуття рідних і близьких загиблих героїв. Не викликає жодного сумніву у суду те, що така поведінка позивача може демотивувати захисників країни", – ідеться в тексті документа.

Суд переконаний, що всі жителі нашої країни повинні консолідуватися навколо захисту держави й підтримувати Сили оборони, а не "публічно оцінювати ту чи іншу категорію військовослужбовців у, м’яко кажучи, не дуже прийнятній, із точки зору дотримання моральних засад і принципів, формі".