Що ГУР робить в Судані та якій стороні допомагає

Що ГУР робить в Судані та якій стороні допомагає

За чисельними повідомленнями в медіа, бійці Головного управління розвідки Міноборони України вже кілька місяців виконують завдання в Судані.

У першій половині 2023 року в Судані розпочалися бойові дії між Силами оперативної підтримки RSF і регулярною армією Судану. На стороні повстанців виступили російські найманці з ПВК "Вагнер". За повідомленням ЗМІ, українські спецпризначенці ГУР виконують завдання в Судані. Офіційно Головне управління розвідки не підтверджувало залучення бійців у Судані. Проте начальник ГУР Кирило Буданов заявляв, що всі російські воєнні злочинці будуть ліквідовані в будь-якій точці земної кулі.

"Я особисто ще рік тому відверто казав, що всі російські воєнні злочинці, які воювали, воюють або планують воювати проти України, будуть покарані в будь-якій точці земної кулі. Щодо підтвердження чи спростування інформації в повідомленнях CNN, — тут без коментарів, мені нема чого сказати. Нехай кожен знаходить відповіді сам", — казав Буданов в інтервʼю "Голосу Америки" у 2023 році.

Війна в Судані – як ГУР руйнує російські плани в країні

У ГУР офіційно заявляли про залучення бійців тільки до евакуації українських громадян з охопленого війною Судану. Наприкінці квітня 2023 року було вивезено 91 українця. Надалі офіційних відомостей не було.

За останніми даними The Wall Street Journal, влітку 2023 генерал-лейтенант Абдель Фаттах аль-Бурхан, військовий правитель Судану запросив допомогу у Володимира Зеленського. Україна мала серйозні причини розглянути запит країни, бо, по-перше, Судан потайки постачав зброю в ЗСУ, а по-друге, повстанців підтримували найманці ПВК "Вагнер". Вони також збагачувалися на контролі золотовидобувних шахт. Повз бюджет країни йшло до 4 млрд доларів.

Кілька бійців, які брали участь в операціях, сказали журналістам, що реакція України була швидкою, бо вони висадились біля столиці Хартума вже за кілька тижнів після запиту аль-Бурхана. Військові розвідники мали звільнити захоплену силами RSF столицю. До операції залучили майже 100 бійців, які були переважно з підрозділу "Тимур". Один з бійців із позивним "Кінг" розповів виданню, що вони зіштовхнулись з іншою війною. Сторони не носили розпізнавальних знаків, часто воювали без спеціального екіпірування і без знань, як стріляти зі зброї.

Українські військові, за даними журналістів, внесли свій передовий досвід в бойові дії:

• використання FPV-дронів;
• використання квадрокоптерів зі скидами;
• бойові дії вночі.

Уночі сторони не воювали, тому гурівці знайшли для себе простір для дій. Під час однієї з операцій бійці атакували базу RSF, а потім розбили підкріплення з дронів із зарядами. Згодом повстанці почали приховувати свої позиції й діяти більш приховано. Інший військовий із позивним "Прада" прибув на заміну "Кінгу". Його групі вдалося захопити в полон одного росіянина, а ще двох вбити. Також були ліквідовані суданці-повстанці. "Прада" наголошує, що їхня мета не переслідування окремих солдатів ПВК "Вагнер", а порушення російських інтересів в Судані.

Українські видання також отримували низку відео роботи спецпризначенців в Судані. "Вагнерівці" постачають зброю Силам швидкого реагування, зокрема зенітні ракети.

Війна між урядом і повстанцями — мапа бойових дій в Судані

Друга група ГУР повернулась в Україну на початку 2024 року. Військові кажуть, що жодна з груп не зазнала втрат. Вплив спецпризначенців відчувається і досі. Нещодавно урядові сили змогли відновити контроль над більшою частиною Омдурмана, що стало першим серйозним прогресом в бойових діях. Експерти вважають, що успіху вдалося досягти завдяки ударам БПЛА і розгортанню елітних підрозділів суданської армії. Повстанці продовжують займати західну частину Хартума, а також на заході та півдні країни.

Ресурс Sudan War Monitor також фіксує, що 5 березня відбувались бої у штаті Джазіра. Урядові сили ведуть наступальні дії, залучено передові частини 4-ї піхотної дивізії. Вони очолили одну з операцій між Сеннаром і штатом Джазіра. Залучення нових частин може свідчити про бажання повернути Вад Мадані, столиці Джазіра. Аналітики вважають, що наступ при цьому може бути уповільненим у часі, бо армія намагається запобігати засідок і контратак RSF.

Інтереси Росії в Африці

Глобальні інтереси Росії виходять далеко за межі Судану. Вони залучені у низку конфліктів:

• Малі — змусили Францію покинути країну;
• Буркіна-Фасо — змусили Францію покинути країну;
• Нігер — підтримали військову хунту, змусили вийти Францію;
• Центральна африканська республіка;
• Ангола;
• Алжир;
• Судан;
• Лівія;
• Конго тощо.

Росія користується травматичним досвідом здебільшого бідних африканських країн, які раніше були європейськими колоніями. До того ж в часи холодної війни Радянський союз вкладався в низку держав. Будував інфраструктуру і за безцінь передавав зброю. РФ себе позиціює як наступника СРСР, тому деякі країни Африки тяжіють до Москви. Наразі кожна з країн, де Кремль так чи інакше залучений, має багаті природні ресурси.

Віднедавна Росія почала формувати "Африканський корпус", який має на меті створення мережі військових баз під контролем Міноборони РФ. Їхня ціль — завербувати 250 тисяч людей. Наразі ЗМІ писали, що розгорнути "африканський корпус" планується в пʼяти дружніх країнах: Буркіна-Фасо, Лівії, Нігері, ЦАР і Малі.