Атака на Дніпровську ГЕС: чи можуть повторитись наслідки руйнування Каховської ГЕС

Атака на Дніпровську ГЕС: чи можуть повторитись наслідки руйнування Каховської ГЕС

Каховську ГЕС підірвали зсередини, тоді як Дніпровську — атакували ззовні, тому такі ж наслідки, які були у Херсонській області влітку минулого року, малоймовірні тепер для мешканців Дніпропетровщини. Таку думку в коментарі "Суспільному" висловила доцентка кафедри гідрогеології та інженерної геології, завідувачка катедри НТУ "Дніпровська політехніка" Аліна Загриценко.

"На Дніпровський ГЕС не було повідомлень, що є якісь пошкодження саме греблі. Так, гідроелектростанція, яка виробляє енергію – пошкодження є. Тобто вона може не виробляти електроенергію, ми можемо втратити певний об’єм води, але такі наслідки, як на Каховці, будемо сподіватися, що вони взагалі маловірогідні", — сказала Загриценко.

Вона уточнила, що Дніпро розташований нижче за течією, ніж ще чотири гідроелектростанції — Кам’янська, Кременчуцька, Київська та Канівська ГЕС.

"У разі руйнування однієї з них, для всіх, хто розташований нижче за течією – є ризики. До нас найближче розташована Кам’янська ГЕС. Це наш найближчий ризик, який може бути", — пояснила Загриценко.

За її словами, Каховська ГЕС мала 13 млн кілометрів кубічних об’єму накопичення води, а Кременчуцька — ще більше.

"Звичайно, що можуть бути розливи Дніпра і в першу чергу можуть постраждати лівобережні частини, де схилі пологи. Правобережжя постраждає меншою мірою", — сказала експертка.

Наприкінці вона пояснила, що робити у разі незначних пошкоджень ГЕС чи фільтраційних втрат.

"Якщо це фільтраційні втрати і ми здатні їх пропускати, тобто відкриваємо нижче розташовані за потоком шлюзи і просто спускаємо цю воду. Якщо це не раптовий викид всієї маси. Якщо раптовий викид, знову ж таки, клас відповідальності споруд найвищий і всі ризики і площі затоплення, вони заздалегідь прораховані", — сказала Загриценко.