В уряді Угорщини брехали, називаючи велику кібератаку РФ на МЗС вигадкою, – ЗМІ

В уряді Угорщини брехали, називаючи велику кібератаку РФ на МЗС вигадкою, – ЗМІ

Угорські ЗМІ отримали доступ до внутрішніх документів, які доводять, що угорська влада знала про кібератаку понад 2-річної давнини на МЗС, за якою, ймовірно, стояли російські хакери, хоча тоді заперечувала її. 

Про це повідомляє 444.hu.

Журналісти отримали нові документи, які доводять, що понад 2 роки тому пов’язані з російськими спецслужбами хакери здійснили масштабну кібератаку на системи Міністерства закордонних справ Угорщини та могли отримати дуже цінну інформацію. 

Після перших повідомлень ЗМІ про подію у березні 2022 року МЗС та кілька політиків з керівної партії заперечували інцидент. 

Тепер журналісти отримали документ, який доводить, що атака була і відомство знало про проблему.

Ще у вересні 2021 року головний начальник Національної служби безпеки (NBSZ), що відповідає за технічну безпеку інших відомств, передав доповідь з оцінкою стану цифрової інфраструктури МЗС. 

У ній йдеться, що електронна пошта, сервери і принаймні частина пристроїв, задіяних у процесах ідентифікації користувачів, виявились скомпрометованими, у тому числі облікові записи адміністраторів з найвищим рівнем доступу. З технічного опису випливає, що зловмисники могли бачити листи, файли, персональні дані співробітників МЗС та багато іншої закритої інформації.

На додачу, автор доповіді прямо вказує, що кібератака може бути пов’язаною з групами APT 28, що пов’язана з російською військовою розвідкою, та APT 29, що пов’язана з ФСБ.

На початку тижня журналісти знову прямо запитали очільника МЗС Петера Сіярто про давню кібератаку, на що він спершу відповів, що йому "невідомо" про злам хакерами системи МЗС.

Коли після того журналісти повідомили йому, що мають у розпорядженні доповідь, Сіярто висловив впевненість, що компетентні відомства вочевидь зробили усе необхідне для того, щоб усунути загрозу, та поставив під питання, чи ЗМІ у легальний спосіб отримали документ. 

Журналісти стверджують, що перевірили свої джерела та автентичність документа, і що він не підпадає під дію законодавства про захист засекречених документів.