У Києві продовжили термін паспортизації водойм до кінця 2025 року

У Києві продовжили термін паспортизації водойм до кінця 2025 року

Столична міськрада вдруге продовжила дедлайн інвентаризації та паспортизації водних об’єктів Києва. Ці роботи початково планувалося здійснити до 1 січня 2020 року, потім до 31 грудня 2022 року, тепер планується все завершити  до 31 грудня 2025-го. Серед причин такої “пролонгації” у КМДА, звісно, називають не розкрадання бюджетних коштів у КП “Плесо”, які стали предметом розслідування правоохоронних органів, а кадровий дефіцит у цьому КП, через який, зокрема, минулоріч в столиці було паспортизовано всього 13 водних об’єктів. При цьому, в столичній мерії замовчують інформацію стосовно того, скільки усього паспортів на водні об’єкти Києва було виготовлено в минулі роки (багато з них вже мабуть прострочені), та скільки водойм це КП вже прийняло на свій баланс. Не менш цікавим є і те, що якщо раніше у КМДА звітували, що в столиці нараховується 417 водойм, то тепер чиновники називають значно більшу кількість – 691.

Як стало відомо КВ, під час учорашнього засідання Київради депутатський корпус погодив внесення змін до свого рішення №1550/5614 «Про деякі заходи з розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення водних об’єктів на території міста Києва» від 2 жовтня 2018 року.

Суб’єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-630/ПР від 1 червня 2023 року виступив Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міськдержадміністрації (КМДА). У сесійній залі за затвердження цього документу проголосували 67 депутатів. 

Згідно з початковим варіантом проєкту рішення, КМДА запропонувала Київраді продовжити термін паспортизації та інвентаризації водних об’єктів міста, якими займаються столична міськдержадміністрація спільно з КП “Плесо”, до 31 грудня 2024 року (попередній термін сплинув ще 31 грудня 2022 року). Разом з тим, за пропозицією секретаря Київради Володимира Бондаренка, цей дедлайн було “зсунуто” ще на рік – відповідно, інвентаризація та паспортизація тепер мають бути завершені до 31 грудня 2025 року. Таку свою ініціативу Бондаренко пояснив сумнівами стосовно того, що ці роботи будуть виконані цьогоріч. При цьому, в проєкті рішення не вказана інформація, чому “Плесо” не змогли виконати покладені на нього завдання у “попередній” строк.

Під час обговорення цього питання у сесійній залі відразу декілька депутатів Київради звернули увагу на “простроченість” дедлайну паспортизації водойм, адже він закінчився ще в 2022-ому. У зв’язку з цим народні обранці задалися питанням, чому КМДА раніше не ініціювала продовження вищезазначеного терміну. Крім того, депутати поцікавилися, чи взагалі спроможне КП “Плесо” виконувати вказане рішення, зважаючи на такі “затримки”.

У свою чергу директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний (на колажі праворуч) нагадав депутатам, що згаданий проєкт рішення вже давно “лежить” у міськраді – тому, мовляв, провини КМДА у тому, що цей документ не було розглянуто, нема. При цьому, чиновник повідомив, що наразі КП “Плесо” провело інвентаризацію усіх 691 водних об’єктів, а наступними кроками має бути їхня паспортизація і взяття їх на баланс КП “Плесо”, щоб воно “могло надалі їх утримувати”. Скільки усього водойм з 2018 року було паспортизовано і передано на баланс профільного підприємства, Олександр Возний не уточнив, але зазначив, що минулоріч були виготовлені паспорти на 13 водних об’єктів. 

Такий показник чиновник назвав “пристойним”, зважаючи “на технічну та операційну можливість КП “Плесо” щодо догляду за водоймами”. Цю позицію очільник “екологічного” департаменту КМДА пояснив тим, що наразі в цьому підприємстві, як і в багатьох інших столичних КП, є значний дефіцит кадрів, який викликаний в тому числі мобілізацією працівників. За його словами, “Плесо” наразі активно шукає нових працівників.

Як повідомляла КВ, початково рішенням Київради №1550/5614 від 2 жовтня 2018 року КМДА і КП Плесо” мали провести паспортизацію та інвентаризацію міських водойм до 1 січня 2020 року. Втім, надалі, 22 січня 2021 року (тобто, коли дедлайн вже було завершено), цей термін було продовжено до 31 грудня 2022 року.

Відомо, що станом на квітень 2021 року керівництво Києва спромоглося передати на баланс КП “Плесо” лише 118 водних об’єктів, а оформити паспорти – лише для 48-ми. Вся ця робота, зазначимо, тривала у столиці з 2009 року. Що цікаво, тоді, в 2021-ому, чиновники повідомляли, що в столиці нараховується значно менше водойм – 417. Також у цей же період стало відомо, що на паспортизацію столичних водойм у 2017-2020 роках з міського бюджету було витрачено 10,5 млн гривень, причому в 2019-ому фінансування на ці цілі взагалі не виділялося. При цьому, зважаючи на те, що  паспорт водного об’єкту підлягає перегляду кожні 5 років, деякі з розроблених документів вже “постаріли”.

Разом з тим, виконанням комунальним підприємством “Плесо” цих робіт раніше цікавилися правоохоронні органи. Так, у червні 2023 року Нацполіція повідомила про підозри в розтраті бюджетних коштів та службовому підробленні при паспортизації озера Мартишів та струмка Віта тепер вже ексзаступнику генерального директора КП “Плесо” з капітальних вкладень Григорію Сойкісу. В рамках двох кримінальних проваджень слідчими було встановлено, що ця особа, ймовірно, нанесла міському бюджету Києва збитки на суму 866,2 тис. гривень. За інформацією правоохоронців, підрядник цих робіт – ТОВ “ЦТГТ” – неправомірно отримав ці кошти, бо фактично відповідні послуги надані не були. Йшлося про те, що замість того, щоб реально встановлювати технічні параметри та гідрологічні характеристики столичних водойм, “Плесо”, схоже,  просто “видавало папірці”, що усе це робиться. 

Нагадаємо також, що Офіс Генерального прокурора вже більше року працює над тим, щоб у судовому порядку заборонити КП “Плесо” встановлювати прибережні захисні смуги на Венеціанському і Трухановому островах у Києві. На переконання прокурорів, в цих рекреаційних зонах і без того апріорі “лімітована” будь-яка господарська діяльність, а тому оголошення там захисних смуг може створити хибне уявлення про відсутність відповідних обмежень на цих та інших островах Дніпра. Наразі Генпрокуратура має успіхи у цій справі – вона виграла вже дві інстанції, але КП “Плесо” ще може скористатися своїм правом на касаційне оскарження. Враховуючи відсутність затверджених Київрадою ДПТ островів, навіть найбільшого Труханового, наразі загроза їх забудови виглядає досить суттєво.

Зазначимо, КП “Плесо” з 26 квітня 2021 року очолює В’ячеслав Савицький (на колажі ліворуч). Дане підприємство підпорядковане Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА (до червня 2023 року – Управління екології та природних ресурсів), яким з 11 січня 2021 року керує вищезгаданий Олександр Возний. Сферою екології столиці вже майже десяток років опікується заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.