Чому американські мільярдери вкладають у Трампа: шкурний інтерес та зв’язки з Росією

Великий бізнес сподівається отримати негайний прибуток, але збагатяться вони за рахунок загального добробуту країни та здоров’я американської демократії.

«Дайте мені трохи ваших грошей. Правда. Я благаю вас дати мені грошей », – з такими словами колишній президент США Дональд Трамп звернувся нещодавно до потенційних донорів на фандрайзингу у Техасі. Захід був організований техаським нафтовим магнатом, і ціна за вхід для керівників нафтових компаній складала близько 250 тисяч доларів, пише ZN.UA з посиланням на The Washington Post . В обмін на донати Трамп у разі перемоги обіцяв нафтовим магнатам скасувати десятки постанов, що захищають екологію, негайно схвалити будівництво нафтопроводів та розширити видобуток нафти.

На іншому заході, для нью-йоркських мільярдерів, Трамп заявив, що два-три мільйони з кожного — замало, і він просить дати йому від 25 до 50 мільйонів або він «не буде дуже задоволений». Цим потенційним донорам він обіцяв у разі перемоги на виборах серйозно скоротить податки.

З того часу, як альтернативні кандидати від Республіканської партії — Ніккі Хейлі та Рон Десантіс — вибули з гри, а опитування почали показувати, що Трамп, незважаючи на численні судові розгляди, або випереджає президента Байдена у передвиборчих перегонах, або йде з ним ніздря в ніздрю, багато хто з великих американських компаній та їхні власникыв-мільярдерыв поставили на перемогу колишнього президента і почали допомагати йому грошима та словом.

Прихильність американських мільярдерів до Республіканської партії пов’язана здебільшого із внутрішньою політикою. Демократи, як правило, підвищують податки багатим і збільшують кількість ухвал, що регулюють бізнес. Республіканці навпаки урізують податки багатим і, зазвичай, скорочують регуляторні постанови. І на сьогодні багато консервативно налаштованих мільярдерів стурбовані податковою програмою президента Байдена — якщо його план буде схвалено, статки мільярдерів різко скоротяться. Але іноді мільярдери незадоволені й зовнішньою політикою нинішньої адміністрації. Деякі донори, які виступають горою за Ізраїль, вважають, що політика Трампа у справах Близького Сходу буде більш проізраїльською; інші мають фінансові зв’язки з Росією, і це відбивається на їхніх політичних установках.

У плані відносин мегадонорів з Росією показовою є компанія Witkoff Group, яка займається нерухомістю. Ця фірма пожертвувала на кампанію Трампу 253 300 доларів. Сам її засновник Стівен Віткофф пожертвував майже 275 тисяч доларів. Віткофф – особистий друг Трампа. Він навіть був присутній на суді в Нью-Йорку як дружня підтримка колишньому президентові, визнаному на цьому засіданні винним.

Стівен Віткофф dqxikeidqxiuuant
Стівен Віткофф

Якщо Трамп прийде до влади, Віткофф, ймовірно, лобіюватиме зближення з Росією. В інтерв’ю Bloomberg 2017 року, коли жодних ілюзій щодо Росії бути вже не могло, Віткофф стверджував, що Путін — це «природний партнер» США у боротьбі з тероризмом, та закликав скасувати санкції проти РФ. Зв’язок Віткоффа з РФ та її громадянами встановився, схоже, давно. Так документи, отримані The Real Deal, показують, що у 2010 році Віткофф написав рекомендаційний лист для визнаного винним російського мафіозі Анатолія Голубчика, коли той подавав заяву на проживання у багатоквартирному будинку. (Згідно з обвинувальним висновком, Голубчик відігравав ключову роль у гральному кримінальному синдикаті, що базується в Трамп-тауер у Нью-Йорку. Крім того, він був звинувачений у здирстві та відмиванні десятків мільйонів доларів російських кримінальних авторитетів. У підсумку в 2014 році його засудили до п’яти років позбавлення волі).

Звісно, Віткофф публічно заявляв, що знайомство з Голубчиком було випадковим та поверховим. Однак через сім років спільні інтереси з Росією, ймовірно, залишалися в силі. Показово, що після повномасштабного вторгнення ні Віткофф, ні його компанія не зробили жодних публічних заяв. Тому немає підстав припускати, що позиція Віткоффа стосовно РФ змінилася.

Цікавим у цьому плані є мільярдер Стівен Шварцман, засновник однієї з найбільших приватних інвесткомпаній у США — Blackstone Group. Днями він також оголосив, що підтримуватиме Трампа. У 2014 році в інтерв’ю Financial Times Шварцман розповів, що його компанія має інвестиції в Росії. «Безперечно, ми стежимо за ситуацією навколо санкцій і нічого не порушуємо». Старанно уникаючи конкретики і жодного разу не згадуючи причин санкцій, він висловив жаль через «нерозуміння» між Росією та Заходом. "Необхідно, щоб вся ситуація нормалізувалася", - сказав бізнесмен. Санкції, запевнив він, не чинять тиску на російську економіку, а створюють лише економічні проблеми для Європи, «оскільки Європа, по суті, на якийсь час втратила (російський) ринок». Його мотивація і стратегія зрозумілі — відмахнутися від анексії Криму, як від події, що не вартує слів, «нормалізувати» агресію і продовжувати нарощувати свій капітал. Не дивно, що пояснюючи, чому він підтримує Трампа, Шварцман серед іншого відзначив своє невдоволення зовнішньою політикою Байдена.

Стівен Шварцман

Цікавий випадок і фінансової компанії JPMorgan, яка вкладала гроші на підтримку Ніккі Хейлі (62 тисячі доларів) і навіть Джо Байдена (89 тисяч доларів), але до того ж 254 тисячі доларів вклала в Республіканський національний комітет, очолюваний невісткою Трампа Ларою Трамп. Незважаючи на потужний фінансовий внесок, глава JPMorgan Джеймі Даймон в інтерв’ю CNBC у січні цього року підтримав кандидатуру Трампа дивовижною заявою:

«Він (Трамп) був частково правий щодо НАТО, частково правий щодо імміграції. Він досить добре розвивав економіку. Торговельна податкова реформа спрацювала. Він мав рацію щодо Китаю до певної міри». Відсутність ентузіазму у заяві Даймона зрозуміла. Він не має жодних ілюзій щодо колишнього президента. Ще недавно в інтерв’ю CNN Даймон заявив, що кандидат у президенти не сильний в економіці і не розуміє, що таке стеля державного боргу і що може статися у разі дефолту. "Це ще один предмет, в якому він не дуже розуміється", - підсумував глава JPMorgan.

Джеймі Даймон

У справах зовнішньої політики Даймон, на відміну від Трампа, усвідомлює важливість НАТО та необхідність перемоги України у війні з російським агресором. У листі, зверненому до акціонерів компанії, Даймон написав: «Залишатися осторонь під час битви між автократією та демократією, між диктатурою та свободою просто неможливо для Америки сьогодні. Україна – це передова демократія. Якщо війна для України піде погано, ви можете побачити розкол Pax Americana, що стане катастрофою для всього вільного світу». Цей лист був безсумнівно адресований не лише акціонерам JPMorgan, а й республіканцям у Конгресі, які за вказівкою Трампа блокували пакет допомоги Україні.

Не дивно, що підлабузництво і залещування Трампа головою і генеральним директором найбільшого і найприбутковішого банку в США Даймоном викликало у багатьох здивування. Юрист, політичний коментатор і колишній міністр праці Роберт Райх припустив, що Даймон просто «вважає, що Трамп має хороші шанси стати президентом і хоче бути в нього в милості».

Але може бути й ще одне пояснення: у JPMorgan є фінансові зв’язки з Росією. За інформацією Reuters, у JPMorgan у Росії активів на 2,64 мільярда доларів. Суд РФ ухвалив накласти арешт на активи JPMorgan після того, як ВТБ подав на неї позов на суму 439,5 мільйонів. Однак на початку травня російський суд скасував арешт частини коштів JPMorgan. Не можна сказати, що вплинуло на рішення російського суду, але можна припустити, що в очах Путіна підтримка проросійського кандидата в президенти США JPMorgan не зашкодить.

Безпринципна поведінка американського великого бізнесу має ідеологічний фундамент, закладений американським економістом і лауреатом Нобелівської премії Мілтоном Фрідманом.

Згідно з доктриною Фрідмана, бізнес повинен зосередитися на своїй основній функції — зароблянні грошей та стимулюванні власного зростання — і не займатися питаннями етики чи соціальної справедливості. У вільному суспільстві, писав Фрідман «існує лише одна соціальна відповідальність бізнесу — використовувати свої ресурси та займатися діяльністю, спрямованою на збільшення прибутку, за умови, що це відбувається в рамках правил гри, тобто брати участь у відкритій та вільній конкуренції без обману чи шахрайства» . За часів холодної війни таке розуміння вільного ринку не було цинічним — воно виникло як відповідь на радянську економічну систему, яка призвела населення до поневолення та злиднів.

На сьогодні відмова великого бізнесу від етичних норм та зосередженість лише на збільшенні прибутку дозволяє мегадонорам підтримувати кандидата — шанувальника авторитарних лідерів, визнаного винним у порушенні законів своєї країни. Підтримуючи Трампа, великий бізнес сподівається отримати негайний прибуток, але збагатяться вони за рахунок загального добробуту країни та здоров’я американської демократії, важливої для всього світу.

grom-ua.org