Полонені окупанти пояснили, чому прийшли з війною в Україну

Полонені окупанти пояснили, чому прийшли з війною в Україну

Росія незаконно утримує понад 14 тис. українців. Серед них — діти, військовополонені та цивільні, заявив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Москва перешкоджає поверненню не тільки викрадених українських дітей і цивільних, а й військовополонених. А в кремлівських медіа про російських військовослужбовців, які потрапили в полон, — мовчать, інформує FREEДОМ.

Кремль роками намагається переконати росіян, що їхня місія – денацифікувати і демілітаризувати українців. Такі цілі так званої “спеціальної військової операції” озвучив Путін після того, як Росія розв’язала незаконну й агресивну війну проти України.

Утім, російські військові в ці гасла не вірять і чесно зізнаються — воювати пішли через гроші. Іноді називають і зовсім дивні причини.

“Мета була — переслідував брата забрати додому, щоб живий залишився. Я не мав на меті не звільняти нікого, нічого, просто за братом пішов”, — каже російський військовослужбовець Марк Шишканов.

“У мене родичі всі на Україні воюють. Так, щоб скандалів не було, я і поїхав. І так сварилися і з сусідами, і з зятем”, — розповідає військовослужбовець Микола Тихонов.

Російська пропаганда активно вселяє солдатам, що здаватися в полон Збройним силам України (ЗСУ) не можна. Залякують тортурами та знущаннями, але на відміну від Росії — Україна виконує всі вимоги Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими.

На території одного з українських таборів для військовополонених є лазня, пральня і каплиця. Полонені працюють і отримують за роботу гроші. Займаються спортом і відпочивають. Вони отримують посилки та листи від рідних. До табору часто приїжджають представники гуманітарних організацій, зокрема “Червоного хреста”.

У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України пояснюють, що кремлівська пропаганда залякує російських військовослужбовців, щоб утримати їх від масової здачі в полон.

“Була істерика, коли взяли в полон. Після бомбардування – контузія, спочатку нічого не розумів… Коли прийшов до тями, пояснили куди потрапив, хлопці поставилися з розумінням, не били, поговорили, заспокоїли. Далі замотали руки, очі й передали іншим хлопцям”, — розповідає російський військовослужбовець Сергій Аніков.

Російська влада докладає значних зусиль, щоб приховати справжні масштаби втрат своєї армії в Україні, як у живій силі, так і в техніці. За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW), щомісячні втрати російських військ можуть сягати щонайменше 20 тис. осіб убитими та пораненими. Про це на російських телеканалах не розповідають. Не варто розраховувати й на те, що там покажуть хоч частину правди про ситуацію на фронті.

“Те, що показують у нас по телевізору і що коїться тут — дві різні речі. Якби я спочатку знав, що тут відбувається, то я б не пішов. Я не знав, що тут таке коїться… Такі бойові дії. У нас по телевізору такого не показують, а показують, що все нормально, що десь там перестрілка. За весь час, поки дивився телевізор, бачив два рази окоп якийсь взяли”, — розповідає військовослужбовець Іван Булгаков.

Згідно з соціологічним опитуванням американського інституту Геллапа, що спеціалізується на дослідженнях громадської думки, підтримка війни в Росії стрімко знижується. “М’ясні штурми” — улюблена тактика російських генералів — призводять до постійного дефіциту особового складу, тому і прихована мобілізація в країні не припиняється. Військовополонені розповідають, що їх відправляли на фронт без проходження медкомісії.

“Було пару повісток по мобілізації. Я по здоров’ю робив собі відстрочки, а через рік – вивели новий перелік захворювань і я зі своїм діагнозом був придатний. У мене був пролапс мітрального клапана — серцева недостатність”, — каже Сергій Аніков.

З червня різко зросла кількість російських солдатів, які бажають здатися в полон через проєкт “Хочу Жити“, повідомили в Головному управлінні розвідки Міноборони України. Там пояснюють це активізацією бойових дій, особливо в Харківській області. Військові хочуть уникнути долі “гарматного м’яса”.

“Хочу жити” — державний проєкт Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Тут можна знайти всю необхідну інформацію щодо добровільної здачі в полон. Влада Росії воліє не розповідати про військовополонених, тому для родичів російських військовослужбовців Київ створив ресурс для пошуку зниклих — “Хочу Найти“.

У форму потрібно ввести дані російського військового і залишити заявку в Telegram-боті. Згодом надійде інформація. Якщо військовослужбовець у полоні, то з ним можна зв’язатися.