Безпринципний ділок, скрутник ПДВ чи рейдер, що прикидається скромним фермером: хто такий Олександр Пилипенко?

Олександр Леонідович Пилипенко, якщо й відомий широкому загалу за межами Одеської області, то хіба що через конфлікт з Віктором Полюганичем, що стався під час минулих виборів.

Та й то через те, що нападник (принаймні так звучить версія Пилипенка) був чоловіком кандидата в депутати Верховної Ради Ольги Полюганич. Таку новину просто не могли не підхопити жадібні до сенсацій журналісти, ба більше, що Пилипенко опинився в лікарні з ножовими пораненнями. Він висунув версію, що чоловік кандидатки напав на нього за допомогою охорони, побив, завдав вісім ножових поранень і забрав із джипа 30 тисяч доларів і 213 тисяч гривень. Причина конфлікту – нібито захоплення земель, що належать Олександру Пилипенку, якого автори репортажів назвали фермером, яке здійснив у 2017 році Віктор Полюганич. Загалом, кому цікаво, посилання ось .

04.07.2024 - Пилипенко dqxikeidqxidqrant

Іншу версію події, тобто те, як описує ситуацію сам Віктор Полюганич та його дружина, майже ніхто слухати не захотів. Вона, звісно ж, була протилежною – Полюганичі заявляли, що Пилипенко сам довго «наривався», провокуючи конфлікт і побиваючи працівників виборчого штабу Ольги Полюганич. Ось теж посилання , якщо хтось захоче вникнути.

Після п’яти років після того, що сталося, ми схильні довіряти версії Полюганичів. І причина тут дуже проста – рух кримінальної справи №62020150000000383, відкритої за фактом завдання тілесних ушкоджень Олександру Пилипенку. Справа наглухо застрягла в судах за рік. Останнє рішення у кримінальній справі №62020150000000383 датується 2022 роком. І це аж ніяк не вирок – це проміжне рішення суду щодо передачі справи на розгляд іншого суду.

На цьому все. Майже два роки руху у справі немає. За фактом – воно розвалено. Ага! Справу розвалила депутатка!» - скаже вульгарний читач. І буде не правий – Ольга Полюганич вибори програла. Тож ніякого адмінресурсу. "Тоді гроші!" - наполягатиме читач. Теж немає. Бо якщо говорити про гроші, то у так званого потерпілого Олександра Пилипенка їх явно не менше, ніж у обвинуваченого. Отже, справа явно не в грошах. А в ньому самому.

Тому що конфлікт із Віктором Полюганичем (він теж людина складна, не треба помилятися на її рахунок) – не перший. Олександр Пилипенко – частий герой кримінальної хроніки. У судових реєстрах є інша справа (№12019161490000293) про напад на нього. Там є обвинувальний вирок щодо нападника, який вистрілив із травматичного пістолета Пилипенко в руку. Але, незважаючи на вирок , справа теж викликає багато питань – за версією звинувачення, нападник вистрілив у Пилипенка «з хуліганських міркувань». Але, якщо вчитатися, то є банальне розбирання, в якому потерпілий випросив саме те, що хотів. І, якщо за розумом, то потерпілим треба визнавати аж ніяк не Олександра Пилипенка.

Утім, заперечувати вирок суду не будемо – суд вирішив, що потерпілий Пилипенко, отже, так і є. Тим більше що історія теж давня. Однак обидві ці історії наводять на думку, що Олександр Пилипенко – аж ніяк не така безневинна овечка та нещасний фермер, якого всі ображають даремно. Судячи з відгуків людей, які його знають, він сам кого хочеш образить і видере з глотки і своє, і те, що вважає своїм. Що й говорили ще в момент, коли Пилипенко в позі вмираючого лебедя давав інтерв’ю про вісім ножових поранень, які він отримав.

Ну та гаразд. Історія давня. А ось – свіже. Як пише ТГ-канал МАЙМАН, насправді Олександр Пилипенко – досить великий латифундист, схильний до рейдерських захоплень, обману, податкових скруток і кидалова.

Нескладна перевірка в реєстрах говорить нам, що Олександр Пилипенко є прямим власником трьох фірм, що згадуються у зв’язку з податковими скрутками – ТОВ «Укрзерно трейд 1» (Березівка Одеської області), ТОВ «Фартон Лтд» (Бровари) та ПП «Компанія Фортіс» ( Богодухів, Харківська область). Також він має зареєстрований ФОП у місті Мена та два ліквідовані – у Мелітополі та Борисполі. Ще Олександр Пилипенко очолював ТОВ «Дрем опт» (Запоріжжя) та ТОВ «Укр Зерно СА» (Бершадь).

Як пише ТГ-канал МАЙМАН, через фірми Олександра Пилипенка відбуваються «скрутки» ПДВ. Тобто через низку фірм проганяються податкові накладні, за якими ці фірми одна в одної купують товар. У результаті Пилипенко уникає сплати ПДВ: «Він придбав не один десяток зерновозів, купуючи їх на одну фірму та відмиваючи ПДВ через іншу фірму, шляхом оформлення лізингу через другу свою компанію».

Ще одна тема – фіктивний продаж зерна. Які Пилипенко здійснює через ланцюг своїх фірм, оскільки має дозвіл на експорт зерна. Насправді Пилипенко таким чином продає дозволи та документи тим виробникам, якого такого дозволу не мають, зате, на відміну від нього, зерно виробляють.

На те зерно, яке він збирає на орендованих землях («фермер» же!), Пилипенко підробляє «Сертифікати якості», змішує із зерном низької якості та продає. Щоправда, унаслідок цієї діяльності у нього виникли проблеми – порти відмовляються приймати у Пилипенка зерно.

Щодо орендованих у місцевих селян земель, то від них надходять постійні скарги на невиплату орендної плати, а незадоволених відвідують люди специфічної зовнішності та манер, які швидко пояснюють, що Олександр Пилипенко – не «терпіла», як можна було б подумати з його публічних заяв із лікарняного ліжка. Особливо незрозумілі виявляються на тому самому ліжку, тільки заяви писати на Пилипенка не наважуються, пам’ятаючи про долю його колишньої дружини, яка ризикнула вимагати у Олександра Пилипенка аліменти на спільних дітей.

Відповідач (тобто Олександр Пилипенко), як виявилося, не лише «ухиляється від утримання дітей», а й спалив своїй колишній дружині будинок в Овідіополі. Щоб не просила зайвого. Заодно – щоб усі розуміли, із ким мають справу і не рипалися, як Віктор Полюганич, про якого йшлося вище.

З усього цього випливає, що Олександр Пилипенко – аж ніяк не той працюючий сільський дядько, як можна подумати, виходячи з назви «фермер», яку йому хтось дав. Це жорстокий, хитрий і безпринципний ділок, який прикривається образом фермера-годувальника, якого ображають злі депутати. Утім, відмовити в умі Пилипенці не можна – він потрапив із цим чином, як то кажуть, у масть – депутатів у нас не люблять апріорі, незважаючи на особистості. Може, вони на те й заслуговують, але від цього образ «жертви» Олександра Пилипенка кращим не стає.