Росіянин розповів, як їздив до піонерського табору КНДР

Росіянин розповів, як їздив до піонерського табору КНДР

Юрій Фролов побував у Північній Кореї ще до того, як подібні візити почали просувати до Росії на офіційному рівні.

Росія та КНДР офіційно заявили про свою дружбу і Володимир Путін навіть вирушив з офіційним візитом у Пхеньян із подарунками. Раніше ціла група журналістів та блогерів із РФ вирушила до Північної Кореї, щоб на особистому досвіді продемонструвати, що там все не так, як розповідає "пропаганда". І незабаром для росіян відкриється новий туристичний напрямок на курорти КНДР. Росіянин Юрій Фролов, який зараз мешкає в США,розповів CNN про свою поїздку до піонерського табору до Північної Кореї ще до того, як дружба з цією країною стала офіційною політикою РФ.

Інтерес Фролова до Північної Кореї виявився, коли він подивився по телевізору документальний фільм, де розповідалося, як КНДР атакують капіталісти.

Юрій Фролов у КНДР

Фото: CNN

Ця цікавість привела його до вступу до групи "Солідарність з Північною Кореєю" у ВКонтакті і завдяки цьому він вирушив до дитячого табору Songdowon International у Вонсані, на східному узбережжі Північної Кореї. Близько 500 доларів покрили всі витрати на 15-денну подорож. Його батьки погодилися, і він вирушив один із Санкт-Петербурга до Владивостока, приєднавшись до інших дітей та функціонерів Комуністичної партії у подорожі.

Зразково-показовий табір Сонводон у КНДР

Він згадує, що влітку 2015 року вітати їхню групу вийшов увесь персонал табору. Також там були діти з Лаосу, Нігерії, Танзанії та Китаю. Однак спілкування з північнокорейськими дітьми було обмежено останнім днем, що було навмисним кроком, щоб запобігти будь-якому обміну реальним досвідом.

Статуї вождів у Пхеньяні

Фото: Wikipedia

Табір пропонував типові літні розваги, такі як пляжні прогулянки та змагання з будівництва піскових замків, але також включав і своєрідні ритуали. Діти мали прокидатися о 6-й ранку і чистити статуї колишніх північнокорейських лідерів Кім Ір Сена та Кім Чен Іра, хоча там були прибиральники. Також обов’язковими були уроки музики, на яких розучували патріотичні пісні про повагу до вождя, перекладені російською мовою.

Юрій Фролов у КНДР

Фото: CNN

Одним із найдивніших занять у літньому таборі була комп’ютерна гра, в якій гравці, керуючи хом’яками в танках, мали зруйнувати Білий дім.

Журналіст Вілл Ріплі, який сам неодноразово бував у Північній Кореї, згадує, що спілкувався із двома місцевими жителями, які грали у таку саму гру.

"Коли я запитав, у кого вони стріляють, вони відповіли: "У наших заклятих ворогів, американців". Потім я запитав: "А що, якщо я скажу вам, що я американець? Ви теж хочете мене застрелити?". Не вагаючись, вони відповіли: "Так". Переконавши молодь, що я "добрий американець", вони вирішили, що мені слід дозволити жити. А потім вони посміхнулися і помахали, коли ми попрощалися", - згадує репортер, наголошуючи, що це був типовий парадокс Північної Кореї: люди зазвичай були доброзичливими і ввічливими, навіть коли вони говорили йому, що США мають "потонути в морі вогню".

Незважаючи на сильну пропаганду, Фролов залишався скептиком. Суворий графік його засмучував, йому не дозволяли пропускати ранкову зарядку, незважаючи на нездужання. І їжа була дуже одноманітною: рис, картопля та хліб.

"Багато речей здавалися фальшивими, особливо будівлі науки та інновацій. Вони не були переконливими навіть для дитини. Це був не зовсім жахливий досвід. Мені було просто нудно. За винятком відсутності інтернету, це було схоже на будь-який базовий російський табір для дітей", — згадує він.

Кім Чен Ин у таборі Сонводон

Незважаючи на неприємну та строго контрольовану обстановку, він вирішив повернутися до табору наступного року, частково через те, що його надто наполегливо запрошували, щоб він міг відмовитись. Розповідь Фролова дає рідкісну можливість заглянути в життя іноземних дітей у літньому таборі в Північній Кореї, наголошуючи на зусиллях країни з ідеологічної обробки молодих умів через поєднання культурного обміну та пропаганди.

"Це нагадування про те, на що готова піти Північна Корея, щоб сформувати сприйняття та культивувати лояльність. Його досвід у Міжнародному дитячому таборі Сондовон наголошує на використанні режиму пропаганди та контролю для впливу на уми молоді", — зазначає журналіст.