Колишні ув’язнені у лавах ЗСУ: за що сиділи, ким і де служать

Колишні ув’язнені у лавах ЗСУ: за що сиділи, ким і де служать

Як з’ясували журналісти, серед мобілізованих ув’язнених є й ті, хто був засуджений за ухилення від мобілізації. Усі колишні ув’язнені підписують контракт із ЗСУ до закінчення військового стану.

Понад 13% ув’язнених із загальної кількості засуджених громадян України вже вийшли на волю та приєдналися до лав Збройних сил України. Більшість із них мобілізувалися у перші два тижні травня, коли набрав чинності відповідний закон. Про це йдеться у розслідуванні NGL.media.

Журналісти проаналізували судовий реєстр та виявили, що за два місяці можливістю вийти на волю, щоб захищати батьківщину від російських окупантів, уже скористалися 3611 засуджених.

"Це понад 13% від загальної кількості ув’язнених в українських колоніях", – йдеться у матеріалі.

Кількість мобілізованих ув’язнених

Фото: NGL.media

40% мобілізованих ув’язнених — це рецидивісти, які скоїли злочин не вперше. Практично всі вони служать на стрілецьких посадах, є лише поодинокі випадки, коли такі ув’язнені ставали санітарами, кухарями чи водіями у ЗСУ.

Закон також дозволяє мобілізувати громадян, які були засуджені за вбивство та тортури. Слід зазначити, що йдеться про одне вбивство. Якщо особа позбавила життя кількох людей, вона не підпадає під дію закону.

"Загалом, правом на умовно-дострокове звільнення в обмін на мобілізацію скористалися вже 38 засуджених за ст.115 КК (навмисне вбивство)", – йдеться у розслідуванні.

У той же час найбільше мобілізованих колишніх ув’язнених відбували покарання за крадіжки, грабежі та тяжкі тілесні ушкодження.

Також серед "новобранців" є і ті, хто був засуджений за ухилення від мобілізації – журналісти знайшли десять таких справ. Ще семеро засуджених, які виявили бажання служити у ЗСУ, отримали свої терміни за те, що намагалися незаконно переправляти військовозобов’язаних громадян через кордон.

Найпоширеніші статті відбування покарання

Фото: NGL.media

Як з’ясували розслідувачі, у лавах української армії опинилися як ті, хто лише починав відбувати свій термін у в’язниці, так і ті, кому залишалося відсидіти лише кілька місяців.

Який добір проходять ув’язнені

Для того, щоб потрапити до Збройних сил України засудженому потрібно пройти кілька етапів:

• виявити бажання та написати відповідне клопотання;
• отримати згоду від адміністрації виправної установи, де він відбуває покарання;
• пройти військову-лікарську комісію;
• пройти співбесіду із представниками військових бригад. Якщо командир не погоджується брати ув’язненого, він продовжує перебувати за ґратами;
• одержати рішення суду;
• підписати контракт із ЗСУ.

На кожному з цих етапів кандидати відсіваються. У розслідуванні NGL.media зокрема зазначено, що наразі вже є 47 випадків, коли суди відмовляли засудженим у мобілізації:

• у 23 випадках ув’язнені самі передумали мобілізуватися;
• у 24 випадках суди з різних причин відмовили в умовно-достроковому звільненні.

Крім того, навіть якщо засуджений пройшов усі етапи і його випустили на волю на нього накладаються деякі додаткові обмеження, оскільки згідно із законом ув’язненого звільняють лише від основного покарання у вигляді позбавлення волі. Однак інші обмеження — наприклад, позбавлення права керувати транспортом або обіймати певний тип посад — залишаються чинними.

Також такі військовослужбовці не мають права на щорічну відпустку. Вони можуть лише отримати до 10 днів відпустки за сімейними обставинами або після висновку ВЛК на час лікування. А ще за ними провадиться додатковий адміністративний нагляд, який виконують командири військових частин.

"Контракт з колишніми ув’язненими укладають до закінчення військового стану – це головна умова дострокового звільнення", – зазначили журналісти у статті.

Вони також наголосили, що за ухилення від укладання контракту їм загрожує покарання від 5 до 10 років ув’язнення, тоді як загальна відповідальність за ухилення від мобілізації передбачає 3-5 років ув’язнення.

Якщо мобілізований засуджений вчинить повторний злочин під час служби та знову потрапить за ґрати, відповідно до законодавства, він має право подати клопотання на повторну мобілізацію. Однак, за словами заступника міністра юстиції Олени Висоцької, у повторній мобілізації може відмовити суд, адміністрація колонії чи командир, адже вони розумітимуть, що така людина вже порушила норми умовно-дострокового звільнення.