Forbes: Таємнича українська ракета-дрон «Паляниця» націлена на авіацію РФ

Forbes: Таємнича українська ракета-дрон «Паляниця» націлена на авіацію РФ

Поки Росія активізує свої атаки із застосуванням далекобійних безпілотників та ракет, Україна відповідає тим самим. 24 серпня президент Володимир Зеленський оголосив про перше бойове застосування нової української далекобійної зброї під назвою "Паляниця", яку він охарактеризував як "ракетний безпілотник", як зазначає Forbes.

Зеленський повідомив, що нова зброя захищатиме Україну, уражаючи російські літаки на землі, ще до їхнього зльоту для запуску ракет. Цей підхід, відомий як "вбити лучника, а не зупинити стріли", активно пропагується в Україні та вже продемонстрував певні успіхи, зазначає видання. Супутникові знімки підтверджують, що удар безпілотника 22 серпня по авіабазі Маринівка знищив та пошкодив кілька бомбардувальників.

Що ми знаємо про "Паляницю"? Це дрон, ракета чи щось інше? І чи може це дійсно змінити хід подій у боротьбі з "лучниками"?

Хліб, що виявляє ворогів

Паляниця — це український вид хліба, що традиційно випікається в печі. Він символізує українську ідентичність, так само як яблучний пиріг символізує Америку, зазначає видання. Крім того, це слово важко вимовити немісцевим жителям, і на початкових етапах війни воно використовувалося як тест для виявлення російських диверсантів і шпигунів.

Назва підкреслює, що ця зброя виготовлена на місці, повністю українська, і, на відміну від ATACMS, Storm Shadow та інших ракет, що постачаються союзниками, може уражати цілі на території Росії без обмежень і погоджень.

Відео, яке супроводжувало заяву Зеленського, показало, що "Паляниця" може досягти понад 20 російських авіабаз, що вказує на дальність не менше 370 миль. Це менше, ніж у деяких далекобійних ударних безпілотників, що є в Україні, деякі з яких здатні вражати цілі на відстані понад 1000 миль.

Як крилата ракета, але інша

У відео зазначається, що розмір і швидкість "Паляниці" є секретними, але говориться, що її двигун — турбореактивний. Існують безпілотники з ракетними двигунами, наприклад, остання версія Coyote від Raytheon.

Це викликало різноманітні дискусії про те, що вважати "ракетою". Міністр стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишин сказав, що нова зброя є "і безпілотником, і ракетою". Проблема в тому, що немає чітких і простих визначень.

Кордони між дронами-камікадзе або "одноразовими БПЛА", озброєними приманками, керованими бомбами і крилатими ракетами стають розмитими та визначаються більше історією, ніж специфікаціями, зазначають у Forbes. Виробники ракет схильні класифікувати свої нові продукти як "крилаті ракети", в той час як компанії, які виготовляють безпілотники, класифікують свої продукти як безпілотники, навіть якщо вони виконують одну й ту ж місію. Водночас німецький боєприпас V-1 "Doodlebug" класифікується деякими як рання крилата ракета, іншими — як прото-дрон; тоді ж її описували як "робот-бомбу" або "повітряну торпеду".

Зазвичай безпілотник може керуватись дистанційно, і не потрібно націлювати його під час запуску, на відміну від ракети. Але остання версія крилатої ракети Tomahawk Block V оснащена функцією "перенацілювання в польоті", що робить її схожою на "дрон". Насправді, Tomahawk походить з проєкту "озброєного обманного безпілотника", а не з ракети, тому його ідентичність завжди залишалася невизначеною.

Хоча існує багато безпілотників з реактивним двигуном, таких як RQ-4 Global Hawk, що порівняний за розміром з авіалайнером, існують також ракети з реактивним двигуном. Реактивні двигуни, які встановлюються на ракети, зазвичай бувають двох видів: турбореактивний, що використовується для живлення Storm Shadow, та турбовентиляторний, що використовується в Tomahawk. Грубо кажучи, турбореактивний двигун простіший і має краще співвідношення потужності до ваги, але в нього вища витрата пального. Порівнюючи двигуни двох згаданих ракет, турбореактивний забезпечує приблизно на 50% більше тяги, в той час як турбовентиляторний на 50% ефективніший.

"Паляниця" описується як безпілотник, що виглядає обґрунтовано, враховуючи кількість крилатих ракет, подібних до атакуючих дронів, які наразі використовуються. Турбореактивний двигун свідчить про те, що він оптимізований для високошвидкісних ударів, що виникає з його специфічної ролі — "вражати лучника".

Багато українських ударів були націлені на російські нафто- та газосховища та нафтопереробні заводи, повільно, але впевнено знищуючи російську нафтову промисловість. Під час атаки на такі цілі дрон, що летить зі швидкістю 100 миль на годину, так само ефективний, як і балістична ракета, що летить зі швидкістю 5 Махів: ціль статична і не може втекти. Авіабази відрізняються тим, що, хоча там є деякі статичні елементи, такі як сховища пального та боєприпасів, самі літаки можуть бути швидко переміщені за потреби.

Під час атаки на Маринівку, як повідомлялося, більшість російських літаків вже злетіли, коли були виявлені безпілотники. Деякі могли залишитися через технічне обслуговування чи інші проблеми, і удар також знищив ангари з бомбами, що планують, та іншими боєприпасами. Але швидші ударні безпілотники зможуть упіймати набагато більше літаків, які все ще перебувають на землі.

Наскільки більшу швидкість забезпечує реактивний двигун? Іранський ударний безпілотник Shahed-136, який зараз виробляється у великих масштабах у Росії і прозваний "мопедом" через характерний звук двигуна, літає зі швидкістю 115 миль на годину. Іран також виробляє модернізовану версію Shahed-238, оснащену чеським турбореактивним двигуном, з максимальною швидкістю понад 300 миль на годину. Росія має доступ до технології Shahed-238, але, схоже, зупинилася на простішій та дешевшій моделі 136, вартість якої оцінюється приблизно в 30 000 доларів за одиницю.

Питання простоти та вартості виробництва є вирішальними: "Паляниця" буде ефективною лише в тому випадку, якщо її вдасться випустити у кількості, достатній для проведення масованих атак на всі російські авіабази в межах досяжності.

Збільшення масштабів виробництва

Раніше Україна впровадила кілька реактивних ударних безпілотників, включно із поставленими Великою Британією мішенями Banshee, які були перетворені на камікадзе. Інші, очевидно, місцевого виробництва, схоже, були засновані на Banshee, але використовувалися лише в обмежених кількостях. "Palianytsia", як зазначає видання, ймовірно, є більш простим дизайном, що призначений для масового виробництва.

"Кількість ракетних безпілотників, що виробляються, зростатиме так само, як і виробництво наших ударних безпілотників великої дальності", — заявив президент Зеленський.

У липні Україна вперше запустила більше далекобійних ударних дронів, ніж Росія. У серпні обидві сторони збільшили темпи запусків дронів, але підхід України з кількома розосередженими майданчиками та оптимізованими для масового виробництва конструкціями, здається, має перевагу.

Міністр з інновацій Михайло Федоров повідомив, що наступним кроком буде розширення виробництва "Паляниці", що свідчить про те, що він також акцентує увагу на кількості, а не на кількох "панацеях".

Це відображає ситуацію з українськими малими дронами-камікадзе в Чорному морі та тактичну ситуацію, коли Україна виробляє понад 3000 FPV-дронів на день.

Їхня окрема ефективність може бути меншою, ніж у дорогих, складних військових систем, яким віддає перевагу Захід, але 30 "Паляниць" можуть завдати більше втрат, ніж один ATACMS за мільйон доларів. Тим паче, що ATACMS можна перехопити однією ракетою, тоді як безпілотники за умови масованої атаки, швидше за все, прорвуться до цілі.

Звичайно, визнають у виданні, ATACMS несе значно більше корисного навантаження, але навіть 50-фунтової боєголовки більш ніж достатньо, щоб знищити припаркований літак або підпалити сховище пального.

Подальша еволюція реактивного ударного безпілотника в Україні є цілком ймовірною. Вона можуть включати турбовентиляторні модифікації з набагато більшою дальністю, перехоплювачі, здатні уражати літаки та гелікоптери, та багато іншого. Ця технологія ще розвивається, і ми поки що не знаємо її повних можливостей, зазначає Forbes.

Федоров описує "Паляницю" як "ігровий переломний момент", термін, який надто часто використовувався в цій війні. Але якщо ця зброя справді зможе нейтралізувати російську авіацію та зупинити шквал повітряних ракет і керованих бомб, то міністр може мати рацію.