На Донеччині загинув 21-річний військовий із Хмельницького

На Донеччині загинув 21-річний військовий із Хмельницького

У бою на Донеччині 10 вересня загинув 21-річний захисник Роман Сабаєв. Студент-відмінник інженерного факультету, він двічі намагався піти на фронт у складі ЗСУ, однак на передовій зрештою опинився як воїн 12-ї бригади спеціального призначення "Азов".

Пліч-о-пліч з побратимами Роман брав участь у тяжких боях, один з них став для Героя останнім. 14 вересня захисника поховали на Алеї Слави у Хмельницькому, розповідає Суспільне та хмельницький телеканал "Місто".

Народився Роман Сабаєв 16 травня 2003 року. Після закінчення Хмельницького ліцею № 10 продовжив навчання у Хмельницькому національному університеті: там вивчав інженерію, був серед найкращих студентів і вчився на відмінно.

Однак, пригадує мама воїна Ірина Сабаєва, Роман все рвався на фронт. Ще на першому курсі хлопець пішов до військкомату, однак йому відмовили. Згодом Роман спробував ще раз долучитися до бойових підрозділів ЗСУ і потрапити на передову – і знову невдало. Тому він пішов до бригади "Азов": на той момент юнак навчався на третьому курсі університету.

"Його взяли, попри молодий вік, бо Роман був наполегливий і мотивований. В "Азові" він був мінометником. Любив зброю, брав участь у дуже важких боях. Вони з побратимами не встигали навіть приходити до тями, відновлюватись", – каже мама воїна.

Майже рік Роман був на Лиманському напрямку, встиг повоювати й у селищі Нью-Йорк на Донеччині.

"Він був такий завзятий. Своєму братові Богдану розповідав, що перемога буде за нами. Казав: "Не бійся, Богдане, дивись, яка зброя". Коли я його побачила, то у нього був вираз обличчя справжнього воїна", — розповіла Ірина Сабаєва.

Останній свій бій Роман Сабаєв прийняв 10 вересня на Донеччині, загинув як воїн – не випускаючи зброї з рук.

"Я його так любила, так чекала! Я кожну мить молилася. Це така велика ціна нашої незалежності! Він молоденький, гарний. Йому б жити та жити... Поліг смертю хоробрих", – зі сльозами каже мама Героя.

Попрощалися з полеглим воїном у Хмельницькому 14 вересня.

"Дуже шкода, що Роман пішов від нас. Його всі знали, поважали, з ним всі спілкувалися. Те, що він служив у "Азові", для нас було подвигом. Ми всі ним пишались. Навіть не могли подумати, що в нашому віці потрібно буде захищати країну і, на жаль, загинути за неї. Коли дізнались про смерть Романа, відразу не повірили, що це можливо", – розповів журналістам однокласник Романа Владислав.

Поховали молодого воїна, що повернувся на щиті, на Алеї Слави в його рідному місті.