В ISW пояснили, що стоїть за партнерством Росії і КНДР

В ISW пояснили, що стоїть за партнерством Росії і КНДР

Кремль використовує укладену в червні цього року угоду про всеосяжне стратегічне партнерство з  Північною Кореєю, щоб відтермінувати оголошення мобілізації в Росії. Зокрема, військовослужбовців з КНДР почали відправляти в прикордонні райони Курської та Брянської областей.

Зокрема, зі щонайменше 3 тисяч громадян Північної Кореї російське командування формує окремий "батальйон" у складі 11-ї повітряно-десантної бригади військ РФ – і вже відомо про втечу близько 20 корейців з позицій. Про це йдеться в аналітичному матеріалі американського Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики зосередили увагу на повідомленнях українських ЗМІ з посиланням на воєнну розвідку про те, що російська 11-та повітряно-десантна бригада формує підрозділ з 3 тисяч осіб з громадян Північної Кореї. Його визначено як "батальйон", хоча така чисельність значно перевищує батальйонну.

Українські розвідники вважають, що новостворений підрозділ росіяни, з великою вірогідністю, планують спрямувати на Курщину. Також розвідка зазначає, що до 18 північнокорейських солдатів вже втекли зі своїх позицій у Брянській і Курській областях – ще до того, як їхній підрозділ долучився до бойових дій.

"ISW не може незалежно підтвердити правдивість цих повідомлень, але російські чиновники, зокрема, не спростували їх 15 жовтня", – зауважили аналітики.

Угоду про всеосяжне стратегічне партнерство Росія і КНДР підписали в червні цього року. 14 жовтня російський диктатор Володимир Путін подав її до російської Держдуми для ратифікації. А речник Путіна Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистам заявив, що згадана угода є "однозначною" в частині "взаємної оборони та співпраці у сфері безпеки".

Аналітики вважають, що саме положення про "взаємну оборону" Кремль використовує для юридичного обґрунтування залучення північнокорейських солдатів у зону бойових дій на Курщині.

Крім того, деякі джерела повідомляли про присутність невеликого контингенту військових з КНДР на окупованій частині Донеччини.

Втім, ця угода потрібна була Путіну не лише для юридичного обґрунтування. Залучення північнокорейських солдатів до війни проти України свідчить про те, що російський диктатор намагається відтермінувати момент, коли змушений буде оголосити про часткову або загальну мобілізацію – і шукає альтернативні способи поповнення втрат у живій силі.

"ISW докладно повідомляв про те, що Путін продовжує покладатися на криптомобілізацію та створення нових добровольчих формувань, щоб уникнути внутрішніх наслідків проведення загальної мобілізації чи ще однієї хвилі часткової мобілізації", – зазначили в ISW.

А після початку операції України у Курській області дилема щодо того, як закрити збільшену потребу у живій силі через відкриття абсолютно нового фронту вже на території РФ, для Путіна стала особливо гострою.

І реакція диктатора на початок операції Сил оборони на Курщині стала продовженням попередньої політики щодо формування російських військ, якої він дотримувався від початку повномасштабної агресії України. Путін так і не зважився оголосити мобілізацію, аби звільнити частину Курської області, що перейшла під контроль ЗСУ. Натомість російське командування взялося за створення підрозділів територіальної оборони, перекидання військ з менш пріоритетних напрямків фронту в Україні та використання строковиків.

"Використання північнокорейського персоналу відповідно до положення про взаємну оборону російсько-північнокорейської угоди є частиною тих самих ширших зусиль. Путін, схоже, більше готовий прийняти північнокорейський персонал до російської армії та вдатися до інших нерегулярних зусиль щодо формування сил, ніж закликати до ширшої мобілізації для справжнього вирішення бойової ситуації на театрі військових дій", – дійшли висновку аналітики.