НБУ зобов’язав банки повідомляти про ознаки "дроблення бізнесу"

НБУ зобов’язав банки повідомляти про ознаки "дроблення бізнесу"

Національний банк України виокремив основні ознаки «схемних» фізичних осіб-підприємців (ФОП), за якими банки будуть посилено перевіряти бізнес і закривати рахунки.

Національний банк офіційно розгорнув кампанію проти ФОП, яких він вважає учасниками схем великого бізнесу з мінімізації податків. У середині жовтня повідомлялося про усні вказівки, які НБУ дав найбільшим банкам, а тепер ця інформація оформлена у вигляді документа і розіслана по всій банківській системі.

Інформація міститься в листі Національного банку №25-0005/82615 від 1 листопада 2024 року під назвою «Про рекомендації щодо здійснення фінансового моніторингу».

У документі зазначається, що ФОП залучаються до схем щодо мінімізації офіційного грошового обігу і прибутку великого бізнесу, що призводить до заниження податку на прибуток підприємств (18% для більшості компаній), податку на доходи фізичних осіб (18%) та військового збору (5%). Регулятор зазначив цю проблему на нараді два тижні тому і вимагав від банків проводити посилений фінансовий моніторинг. У новому документі банкам надані ознаки ФОП, які потребують додаткових перевірок:

1. Подання у банк документів для встановлення ділових відносин з юридичною особою та іншими фізичними особами-підприємцями одночасно.

2. Збіг юридичної адреси ФОП і юридичної особи.

3. Спільне місце реалізації продукції (адреса магазину, інтернет-сайту) у приватного підприємця і юридичної особи.

4. Спільні власники, представники, бухгалтери, довірені особи у юрособи та ФОП.

5. Відсутність у фізичної особи-підприємця необхідних ресурсів для ведення діяльності, включаючи співпрацю з юридичною особою.

6. Банкам рекомендується відстежувати і аналізувати характер операцій, їх регулярність і обсяг, щоб виявляти взаємозв’язки між приватними підприємцями та юридичними особами.

Також НБУ додав додаткові ознаки приналежності ФОП до груп компаній для мінімізації оподаткування:

1. Оплата юридичною особою послуг ФОП, вартість яких важко оцінити (оренда, маркетингові, інформаційні послуги, реклама тощо).

2. Надання юридичною особою фінансової допомоги фізичній особі-підприємцю.

3. Проведення ФОП фінансових операцій протягом короткого проміжку часу (2-3 місяці) на загальну суму, що досягає граничного річного доходу у вибраній групі платників податків.

4. Використання одного платіжного термінала кількома суб’єктами господарювання.

Також додається, що дистанційні сервіси, на які багато банків витрачають значні кошти, включаючи їх у свої інтернет-банкінги та мобільні додатки, являють собою значний ризик. Національний банк їх не схвалює і віддає перевагу особистому контакту банківських менеджерів з бізнесом та глибокій перевірці через фінансовий моніторинг.

Щоб виявляти схемні ФОП серед клієнтів, НБУ рекомендував звертати увагу на такі моменти при взаємодії з підприємцями:

1. Клієнт (або його представник) не може чітко пояснити характер своєї ділової діяльності.

2. Характер фінансової операції або обставини її ініціювання дають підстави вважати, що вона проводиться від імені або в інтересах іншої сторони, особистість якої не розкрита.

3. Один і той самий представник управляє рахунками кількох клієнтів, між якими немає логічно пояснюваних зв’язків.

4. Невідповідність фактичних обсягів фінансових операцій, заявлених клієнтом (юридичною особою та ФОП) на стадії відкриття рахунку в банку та при його обслуговуванні.

НБУ також вимагав від банків оперативно повідомляти Держфінмоніторинг, якщо на основі даних перевірок і спостережень у банкірів виникнуть підозри в мінімізації оподаткування або інших порушеннях фінансового моніторингу з боку ФОП та юридичних осіб. Водночас фінансисти повинні блокувати та закривати рахунки порушників.