ЗМІ: Що буде з Європою, якщо Трамп переможе на виборах президента

ЗМІ: Що буде з Європою, якщо Трамп переможе на виборах президента

Увесь світ стежить за Сполученими Штатами Америки, де 5 листопада американці підуть на виборчі дільниці, щоб обрати нового президента. Змагатися будуть республіканець Дональд Трамп і демократка Камала Гарріс. І якщо з кандидатурою Гарріс зрозуміло, що вона продовжить політику Джо Байдена, то потенційна перемога Трампа оцінюється як не найкращий сценарій для Європи, де триває війна в Україні. Фахівці сходяться на думці, що результати виборів у США вплинуть не лише на цю країну, а й матимуть глобальний вплив. Про це повідомляє Adevarul.

Журналісти румунського видання зв’язалися з професором Прінстонського університету Григоре Поп-Елечешем, який, як експерт з геополітики, припустив, чого може очікувати Європа від Румунії до України, якщо Трамп здобуде перемогу на виборах.

"Ми пам’ятаємо, що він неодноразово критикував НАТО і стверджував, що готовий укласти мир із Путіним протягом 24 годин. З цієї точки зору вплив відчують усі країни НАТО", — вважає професор.

В Україні є чимало тих, хто вважає, що перемога Трампа може бути вигідною. Існує надія, що Дональд Трамп запропонує Росії та Україні розпочати переговори, а у разі відмови Володимира Путіна укласти мир, Трамп вирішить надати повну підтримку Україні, включаючи поставки далекобійного озброєння.

Але немає впевненості в тому, що Дональд Трамп вчинить саме так і буде послідовним. Крім того, швидкий мир наразі невигідний українцям, коли ситуація на фронті розвивається не найкращим чином, а вигідний Росії. Також положення в США залежить від того, що відбуватиметься у Конгресі США, у Палаті представників. Адже Дональд Трамп може перемогти, але республіканці можуть там програти.

Щодо штабу Трампа, професор налаштований скептично. Дональд Трамп може повернутися до Білого дому з командою радників, які в існуючих умовах не мають значного впливу на нього.

"Трамп оточив себе багатьма "згодними", людьми, які не наважуються чи не хочуть говорити йому, коли він діє занадто агресивно. Тим не менш, на відміну від Росії чи Китаю, у Сполучених Штатах Америки є інші інститути, які можуть його контролювати. З цієї точки зору в армії можуть з’явитися впливові генерали, які точно визначать національні інтереси та продовжать американську підтримку Україні. Проте в довгостроковій перспективі для Європи, Румунії та України краще, якщо Камала Гарріс здобуде перемогу. Така ситуація буде більш передбачуваною, а демократи завжди підтримували Україну", — додає румунський професор.

Існує і гірший сценарій: якщо Росія захопить частину України і продовжить вести диверсії у Молдові. Як тільки Росія досягне своєї мети в Україні, у Путіна може виникнути бажання окупувати інші території.

"Я не думаю, що є гарантія того, що росіяни зупиняться на цьому етапі, як тільки вони досягнуть заявлених Путіним цілей. Звичайно, можливо, в короткостроковій перспективі він зупиниться, щоб трохи реорганізуватися, але вся логіка путінського режиму — це конфронтація із Заходом. З цієї точки зору, якщо Захід поступиться Україні, Путін дійде висновку, що Захід слабкий і може бути підданий маніпуляції", — підкреслює Григоре Поп-Елечеш.

Він не вважає, що Росія розпочне повномасштабне вторгнення в Європу. Натомість росіяни продовжать вже розпочату гібридну війну з НАТО, уникаючи прямої конфронтації та використання звичайної зброї.

"Ймовірність наступу Росії на всю Європу здається мені дещо перебільшеною. Проте, для країн Балтії небезпека може бути цілком реальною. Навіть якщо Росія серйозно ослабне після конфлікту з Україною, росіянам буде дуже легко дестабілізувати ситуацію і створити проблеми в Естонії чи в Латвії, у країнах Балтії і, можливо, навіть у Польщі. Росіяни вважають країни Балтії частиною колишнього Радянського Союзу, і я не думаю, що вони готові від них відмовитися. Їм не обов’язково нападати на них напряму; вони можуть дестабілізувати їх за допомогою гібридної війни", — вважає Елечеш.

Погана новина полягає в тому, що Захід не готовий у повній мірі протистояти цій гібридній війні та зупинити Росію від продовження агресивної політики стосовно сусідів, які не входять до НАТО, таких як Республіка Молдова і навіть Грузія. "Молдова і Грузія не захищені НАТО, вони не частина Альянсу, тому вони могли би стати легкою здобиччю для росіян. Захід не готовий втрутитися, щоб їх захистити", — робить висновок професор.