НБУ: Кількість українських мігрантів зросла на 200 тисяч, прогнозують інфляцію на рівні 9,7%

Згідно з аналізом Нацбанку України, ще 200 тисяч людей покинули країну, зросла інфляція і попит на готівковий долар, скоротилися валютні резерви.

У III кварталі 2024 року ще 200 тисяч українців виїхали з країни через літні проблеми з електроенергією та негативні очікування щодо опалювального сезону. Про це йдеться в останньому в 2024 році інфляційному звіті Нацбанку.

«За даними ООН, кількість українських мігрантів протягом III кварталу зросла майже на 200 тисяч, зростання продовжувалося і на початку IV кварталу — до майже 6,8 млн осіб станом на середину жовтня 2024 року. Ризики подальшого посилення міграційного відтоку залишаються значними», — зазначається у звіті. Також йдеться про подальший негативний вплив міграційного фактора на ринок праці.

У цьому ж звіті Нацбанк спрогнозував зростання попиту населення на готівкову іноземну валюту. При цьому визнав девальвацію гривні в III кварталі на 3,2%. На 8 листопада офіційний курс НБУ становив 41,36 грн/$, а міжбанківський курс цього тижня доходив до 41,54 грн/$, але відкочувався до 41,3 грн/$. Сьогодні середній готівковий курс долара на продажу у банках становить 41,63 грн/$, а максимальний — 41,80 грн/$.

Але аналітики Нацбанку кажуть, що роблять все можливе для стабілізації ситуації на валютному ринку — зокрема, збільшили у III кварталі 2024 року валютні продажі НБУ на міжбанку з $8,3 млрд (II кв.) до $9,2 млрд.

«Серед ключових факторів, що визначали попит на валюту, залишалися високі бюджетні витрати з урахуванням значної міжнародної допомоги. Вплив на валютний ринок мали сезонні та ситуативні коливання попиту і пропозиції валюти з боку виробників агропродукції. В умовах слабкого світового попиту зменшилися надходження від експорту залізних руд, що було компенсовано збільшенням поставок металургійної продукції на фоні поступового відновлення феросплавної галузі. Водночас попит на валюту дещо збільшився через значну потребу в закупівлі енергетичного обладнання та електроенергії, враховуючи складну ситуацію в енергосистемі та зростання імпорту пального в очікуванні підвищення податків. Активізація літнього відпочинку та пожвавлення міграції зумовили вищі витрати українців за кордоном», — йдеться в інфляційному звіті.

Також уточнюється, що Україна щорічно планує витрачати на закупівлю електроенергії в Європі $1 млрд.

За підсумками 2024 року Україна розраховує отримати зовнішню допомогу на $41,5 млрд, а у 2025-му — $38,4 млрд, що призведе до скорочення золотовалютних резервів НБУ:
• до 41 млрд — наприкінці 2025 року;
• до 35 млрд — наприкінці 2026 року.

Хоча регулятор обіцяє і в таких умовах підтримувати валютний ринок і курс гривні, не уточнюючи, щоправда, прогноз цього курсу.

Нацбанк також перелічив економічні ризики України, які генеруватиме війна:

1. Додаткові бюджетні потреби, передусім для зміцнення обороноздатності.

2. Можливе додаткове підвищення податків, що в залежності від параметрів може посилити ціновий тиск.

3. Подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що буде обмежувати економічну активність та тиснути на ціни.

4. Поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

За підсумками 2024 року Нацбанк спрогнозував інфляцію на рівні 9,7%, а його голова Андрій Пишний додав у своєму коментарі в Facebook, що на початку 2025 року вона може перевищити 10% у річному вимірі.

«У найближчі місяці ціновий тиск зберігатиметься через меншу, ніж у минулому році, пропозицію окремих продуктів харчування, розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних витрат, подальше загострення диспропорцій на ринку праці та дефіцит електроенергії в період опалювального сезону», — йдеться в інфляційному звіті НБУ.