Яким чином проросійський політик перемагає на виборах президента Румунії

Яким чином проросійський політик перемагає на виборах президента Румунії

У сусідній Румунії після підрахунку 100% голосів у першому турі президентських виборів визначилися кандидати, які зійдуться 8 грудня у фінальному поєдинку. Отже, згідно з результатами румунської ЦВК, на першому місці з 22,94% підтримки несподівано виявився незалежний кандидат — ультраправий проросійський політик Келін Джорджеску, який не представляє жодної партії і не має власної політичної сили. Зазначимо, що 62-річний Джорджеску виборчу кампанію проводив переважно у соцмережах, за що дістав прізвисько TikTok-кандидат. За поглядом він — типовий правий популіст, своєрідний румунський Трамп. З огляду на те, що жодні соцопитування навіть наближено не прогнозували його лідерські позиції, що дозволили б прорватися до другого туру, результат став, без перебільшення, сенсацією.

На другому місці з 19,18% голосів опинилася представниця опозиційного "Союзу порятунку Румунії", проєвропейська та проукраїнська кандидатка, 52-річна Єлена Ласконі. Вона лише на 2 742 голоси випередила чинного прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який посів третю виборчу сходинку і до останнього вважався майже беззаперечним фаворитом гонки. Ну, і нарешті, той, кому впевнено пророкували друге місце і вихід у другий тур, лідер "Альянсу за об’єднання румунів" (AUR) Джордже Сіміон фінішував четвертим з приблизно 14% голосів.

Ультранаціоналістичний кандидат лідирує в першому турі президентських виборів у Румунії

Фото: Getty Images

62-річний Джорджеску в своїх інтерв’ю трирічної давнини називав щит протиракетної оборони НАТО в румунському місті Девеселу "ганьбою дипломатії", заявляючи, що Північноатлантичний альянс не захищатиме жодного зі своїх членів у разі нападу Росії. Він також критикував військову допомогу Україні з боку США і публічно висловлював захоплення Угорщиною та її прем’єром Орбаном за вміння вести міжнародні переговори та відстоювати національні інтереси.

Крім того, Келін Джорджеску говорив про те, що йому надзвичайно близька російська культура, хвалив Путіна як людину, яка "надзвичайно любить свою країну". Власне, не дивно, що на такому тлі в Румунії знайшлися ті, хто побачив сумно відомий "російський слід" в історії електорального успіху Джорджеску. "Виходячи з позиції Джорджеску щодо України і розбіжності між опитуваннями громадської думки та фактичними результатами, ми не можемо цього (російського втручання. — Ред.) виключати", — зазначив в коментарі The Guardian професор політології в університеті Бабеш-Бойя Серджіу Мискоу. В свою чергу експерти, з якими спілкувалися журналісти, оцінюють проблему в куди більш глобальному контексті.

Чому Румунія надзвичайно важлива для Путіна

Зокрема, політолог Віктор Небоженко в розмові зазначає: "Мабуть, вже не залишилося людини, яка б не чула за останні два роки про ядерний шантаж і погрози Росії щодо ядерного удару по Україні чи ж Заходу. Насправді, на самому верху в РФ давно прийнято рішення зробити ядерне питання елементом блефу. Натомість Путін наказав спецслужбістам, фінансистам і всім причетним відкрити нову, неоголошену Холодну війну проти Європи, де будуть мати місце різні сценарії: від диверсій до масштабних скандалів для участі РФ у формуванні свого пулу європейських лідерів. Точно так було у 80-ті роки, коли КПРС і Москва допомагали палестинцям, організовували антиамериканські рухи і тому подібне. Ось за цією калькою зараз буде формуватися потужний тиск РФ на ЄС, зокрема ті держави, які дружать з Україною".

У цьому контексті, зауважує експерт, особлива увага приділяється так званому східноєвропейському блоку — Болгарії, Румунії, Словаччині, Польщі.

Келін Джорджеску каже, що йому надзвичайно близька російська культура, і хвалить Путіна як людину, яка "надзвичайно любить свою країну"

Фото: Getty Images

"У цьому блоці особливо важливими для Путіна є Польща, а також Румунія, в тому числі й тому, що це величезна територія, через яку в Україну відбуваються постачання західної зброї. Путін максимально прагне змінити в цих країнах політичне керівництво, яке займає проукраїнські позиції. Ось тому зараз фокус на Румунії, де невдовзі буде другий тур. До речі, те, що у РФ не вийшло в Молдові просунути проросійського кандидата, пов’язано виключно з тим, що вибори там відбулися раніше, ніж у Румунії. Якби було навпаки, то Європа не втримала б Молдову — і ми зараз мали б одразу дві сусідні країни, які ворожо налаштовані щодо України — Угорщину та Молдову", — зазначає політолог.

На його переконання, Європі відомо про план РФ щодо "деукраїнізації" ЄС: "Але справа в тому, що європейські еліти досі не вірять у можливість повернення до часів Холодної війни, страшних свинцевих 70-80 рр., коли вбивали прем’єр-міністрів, зокрема, Альдо Моро (колишній глава Совміна Італії. — Ред.). Зараз же непогано потренувалися на ізраїльсько-палестинському конфлікті, де дуже чітко у світі проглядалися метастази антиизраильского лобі, і ця тенденція буде тривати. Європа до цього, на великий жаль, не готова. Так само, як і ми виявилися не готовими до війни", — підсумовує Віктор Небоженко.

Дійсно, чи носило голосування в Румунії протестний характер

В свою чергу політолог Володимир Фесенко в розмові акцентує: "По-перше, на моє переконання, з високою ймовірністю у другому турі президентських виборів у Румунії переможцем буде не Келін Джорджеску, який є кричуще маргінальним. Думаю, що більшість громадян Румунії все ж зберігають проєвропейські симпатії, бажання залишитися у західному світі, а не кидатися у зовсім інший бік. По-друге, кандидат, який переміг у першому турі, є не стільки проросійським, скільки антизахідним і надзвичайно радикальним. Ну, про що говорити, якщо людина є відкритим симпатиком румунських фашистів і відображає крайні маргінальні та популістські погляди?!".

Назвавши перший тур протестним голосуванням, політолог констатував: "І якщо у нас на президентських виборах у 2019 році було позитивне голосування, потому що голосували за в усіх сенсах позитивну альтернативну фігуру, то в Румунії мало місце негативне протестне голосування. Виходячи з цього, я думаю, що малоймовірною є остаточна перемога фаворита першого туру. Тим не менше, ця історія є дуже показовою, оскільки наочно демонструє настрої невдоволення, як власними елітами, так і політикою Європейського Союзу (ЄС). Це невдоволення зараз проявляється у багатьох країнах і стосується аграрних питань, так званих зелених пріоритетів і тому подібного. Плюс, багато людей бояться ризику війни і тому реагують на такі ніби антивоєнні за формою заклики".

Президент Румунії обирається на п’ятирічний строк і має досить широкі повноваження в питаннях зовнішньої політики і безпеки

Фото: Getty Images

Перший тур президентських виборів у Румунії, переконаний Володимир Фесенко, є ще одним проявом посилення праворадикальних популістських сил в Європі, особливо в Центральній та Східній її частинах: "Тут можна говорити не лише про Румунію. Бачимо перемогу Фіцо в Словаччині, домінування Орбана в Угорщині. Та що вже говорити про Румунію, якщо праворадикали перемагають в Австрії! Тому, на жаль, має місце така тенденція. Поки що ці сили, за винятком деяких країн, не є визначальними, але ставитися до цього слід серйозно. Наприклад, у нас акцентують увагу на тому, що той же Джорджеску є проросійським, але насправді ключова проблема полягає в тому, що він антизахідний. І ця проблема виходить далеко за межі Румунії".

А щоб не було таких результатів голосувань, як у Румунії під час першого туру президентських виборів, підсумовує політолог, правлячі еліти повинні частіше прислухатися до тих людей, "про яких вони забувають чи не на наступний день після виборів". "Загалом, європейським елітам давно пора задуматися над тим, як вирішувати проблему політичного популізму, тому що наслідки цієї проблеми будуть дуже і дуже негативними. І цей руйнівний популізм є діагнозом, який стосується не лише Румунії та її лідерів", — констатує Володимир Фесенко.

Якщо ж говорити саме про Румунію та її лідерів, то паралельно зазначимо, що в цій країні президент, обраний на п’ятирічний строк, має досить широкі повноваження передусім у питаннях зовнішньої політики і безпеки і представляє країну за кордоном. Втім, президент Румунії Клаус Йоганніс, який незабаром завершить свій другий термін, незважаючи на недавнє прагнення стати новим генсеком НАТО, прославився тим, що був абсолютно пасивним на глобальній політичній сцені.