Потураєв пропонує підвищити зарплати у Національній раді, яка займається регулюванням медіа

Потураєв пропонує підвищити зарплати у Національній раді, яка займається регулюванням медіа

Посадова зарплата члена Нацради, у разі прийняття законопроєкту, становитиме від 105 тисяч грн.

Голова парламентського комітету з питань інформаційної політики Микита Потураєв 2 грудня зареєстрував проєкт постанови для прийняття законопроєкту 12111, яким пропонується підвищити зарплати у Нацраді, що здійснює державне регулювання медіа.

Нагадаємо, цей законопроєкт зареєструвала група народних депутатів, серед яких сам Микита Потураєв, а також Ярослав Юрчишин і Микола Княжицький.

Зокрема, пропонується визначити, що розмір "основного" посадового окладу члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення встановлюється у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто, 105 980 грн.

Посадова зарплата голови Національної ради буде складати 127 176 грн, першого заступника голови, заступника голови та відповідального секретаря – 116 578 грн.

Також, за словами авторів, вводяться нові правові інструменти захисту інформаційного простору України шляхом вдосконалення процедури блокування аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора.

Проєкт передбачає і запровадження механізму оцінки Національною радою відповідності вимогам закону контенту (мова ворожнечі, дискримінація, контент держави-агресора) онлайн-медіа, які звертаються за реєстрацією.

Як раніше повідомляла заступниця голови Комітету з питань інформаційної політики Євгенія Кравчук, закон про медіа планує змінитися.

Зокрема, депутати мають намір змінити заробітну плату членів Нацради, оскільки директива Євросоюзу про аудіовізуальні медіапослуги вимагає аби Нацрада була належно забезпечена ресурсами та залишалася незалежною від Уряду, а на сьогодні, заробітна плата членів розраховується згідно з постановою КМУ.

Також зміни повинні покращити безпековий компонент медіарегулювання і захист інформаційного простору України. Дві нові положення законопроєкту стосуються вдосконалення процедури блокування аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора, а також запровадження під час війни механізму оцінки Національною радою відповідності вимогам Закону контенту (мова ворожнечі, дискримінація, контент держави-агресора) онлайн-медіа, які звертаються за реєстрацією.