Ідея Трампа "пожвавила" українські облігації

Ідея Трампа "пожвавила" українські облігації

Оголошений намір новообраного президента США Дональда Трампа почати українсько-російські перемовини щодо припинення вогню вплинуло на популярність українських суверенних облігацій. Це так звані "В бонди" – вони виплачують купони не на початку, а у випадку, якщо економіка України відновиться сильніше за прогноз Міжнародного валютного фонду.

Як повідомляє Bloomberg, серед найприбутковіших цінних паперів – українські суверенні бонди з погашенням у 2035 році. Вони подорожчали на 10 центів і зараз торгуються за 59 центів за долар.

Журналісти асоціюють це із початком міжнародних дипломатичних зусиль для завершення війни в Україні. Втім, вони підкреслюють, що для цього є низка перепон, головні з яких:

• бажання України приєднатися до НАТО;
• неготовність кремлівського диктатора Володимира Путіна припинити війну.

Та навіть з урахуванням цього, деякі великі фінансові установи все ж рекомендують вкладати кошти в українські облігації. Наприклад:

• Bank of America з початку листопада підтримує "В бонди", відзначаючи їхнє привабливе співвідношення ризику та винагороди;
• у Morgan Stanley зазначили про додаткові можливості зростання в бондах 2035 і 2036 років, базуючи це на ймовірності припинення бойових дій.

Зростання облігацій після реструктуризації боргу на $20 млрд у вересні вже забезпечило понад 40% доходу. Аналітики оцінюють ймовірність підвищення бондів 2036-го на 70%, а тим часом облігації 2035 року з купоном 1,75% також продовжують зростати, досягнувши найвищої вартості після реструктуризації боргу.

Значна частка таких бондів належить таким міжнародним інвесторам, як Blackrock, Royal Bank of Canada і Allianz. А інвестиційний ринок залишається оптимістичним щодо потенціалу для відновлення та відродження економіки України.

Водночас у листопаді ціни на українські суверенні облігації зросли на 12% на тлі очікувань, що переобрання Дональда Трампа може прискорити завершення війни та поліпшити фінансову ситуацію в Україні. Це зростання відбулося, зокрема, через сподівання на можливі переговори з країною-агресоркою.