КМІС: Дві третини українців виступає за відновлення ядерного арсеналу країни

КМІС: Дві третини українців виступає за відновлення ядерного арсеналу країни

73% українців позитивно ставляться до ідеї, щоб їхня держава володіла ядерною зброєю, не підтримують це 20%, ще 7% не визначилися з цього питання.

Про це стало відомо з результатів опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 2-17 грудня

Деталі: Водночас соціологи зазначають, що підтримка ідеї відновлення ядерної зброї знижується, якщо вказати певні умови.  

Дослівно КМІС: "Якщо ж ми говоримо про втрату підтримки і санкції від Заходу, то позитивне ставлення до відновлення ядерної зброї знижується до 46%, а частка тих, хто не підтримає таку ініціативу, зростає до 44% (решта 10% мають невизначені погляди)". 

 

Інфографіка КМІС

Деталі: Проте, якщо Україна матиме достатньо ресурсів, щоб витримати до моменту отримання ядерної зброї, то 58% готові були б піти на втрату підтримки Заходу заради її отримання. Не підтримали б рішення про отримання ядерної зброї за такого сценарію 33%. 

Соціологи акцентують, що у всіх регіонах більшість – від 61% на Сході до 77% на Заході – загалом прихильна до відновлення ядерної зброї. 

 

Інфографіка КМІС

Також КМІС зазначає, що довіра до НАТО не суперечить бажанню відновити ядерну зброю.

"Навіть більше, якщо говорити про загальне бажання відновити ядерну зброю, найбільше цього прагнуть ті, хто довіряє НАТО", – зазначили соціологи. 

 

Інфографіка КМІС

Для довідки. У 1994 році Україна остаточно відмовилася від ядерної зброї та підписала відомий Будапештський меморандум. За даними КМІС, у середині 1994 року 50% українців вважали, що Україна має стати без’ядерною державою, а за володіння ядерною зброєю виступали 30%. Решта 20% мали невизначені погляди.

Восени 1994 року соціологи ставили питання з трохи іншим формулюванням, однак тоді 29% виступали за збереження ядерної зброї, 42% підтримували вивезення ядерної зброї з території України, а 29% мали невизначені погляди.  

Дослідження тривало 2-17 грудня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 2000 респондентів у віці від 18 років.

До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 2,9% для показників, близьких до 50%, 2,5% для показників, близьких до 25%, 1,7% – для показників, близьких до 10%, 1,3% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення, однак соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.