У мережі показали реалії Покровська, який знищує Росія

У прифронтовому Покровську на Донеччині жителі залишають укриття лише для того, щоб закрити вибиті вікна, прибрати уламки або нагодувати безпритульних тварин. Російські обстріли міста з артилерії, авіабомбами та дронами-камікадзе відбуваються безперервно, земля там регулярно здригається від вибухів.

Про це повідомили, опублікувавши в Instagram жахливі знімки, одеські фотодокументалісти Влада та Костянтин Ліберови. Вони майже щоденно фіксують воєнні злочини російської армії на території України та стали "очима війни" у світових медіа.

"Місто, яке неможливо впізнати на цих фотографіях, – місто "Щедрика", Покровськ. Російська армія приблизно за три кілометри. Це значить, що вже звичний сценарій: щоденні артобстріли, FPV-дрони та КАБи руйнують місто та висмоктують з нього життя", – йдеться у пості.

Фотографи зазначили, що були в Покровську разом із другом – Денисом Христовим, відомим українським телеведучим і волонтером, який з початку повномасштабної війни займається евакуацією українців з прифронтових міст.

Кадри були зняті в мікрорайоні Лазурний, який найбільше страждає від російських обстрілів. За кілька годин до приїзду Ліберових і волонтера окупанти жорстко обстріляли його з реактивних систем залпового вогню.

"Під ногами тріщить розбите скло, на землі лежить закривавлений кіт, вбитий одним із уламків. Місцеві виходять із підвалів, тільки щоб закрити вибиті вікна фанерою, прибрати сміття та погодувати вуличних тварин. Гул артилерії на тлі не змовкає ні на секунду, час від часу під ногами здригається земля", – пишуть Ліберови.

Вони додали, що "Голандець", як називають Христова, цього дня вивіз одразу кілька сімей покровчан. Водночас з ними сталася й історія евакуації, що не відбулася. Коли фотожурналісти й волонтер прийшли за адресою однієї з заявок, з будинку вже не було кого вивозити.

"Довго стукаємо в двері, але ніхто не відповідає. Двері квартири відчинені, тож ми обережно заходимо всередину, кличучи господаря. Нікого немає. А посеред кімнати бачимо картину, що шрамом вкарбовується в серце: охайно застелений білою скатертиною стіл, посеред якого порожній посуд, прикрашений новорічною гірляндою, а позаду маленька ялинка. В свідомості промайнула думка, яку одразу ж відганяю від себе: невже це наше останнє Різдво в Покровську?" – підсумували автори.