Генштаб продемонстрував чудову роботу снайперів на Курщині

Генштаб продемонстрував чудову роботу снайперів на Курщині

Українські снайпери успішно зменшують чисельність російських військ на Курщині. Під час виконання чергової бойової операції на території цього російського регіону одна снайперська група 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади знищила вісьмох російських військовослужбовців.

Крім того, троє українських снайперів надовго вивели з ладу щонайменше 12 окупантів, завдавши їм поранень. Відео бойової роботи представили у Генеральному штабі Збройних сил України.

"Вісім ліквідованих та дванадцять поранених. Саме таким виявився результат роботи однієї зі снайперських груп під час чергового бойового завдання на Курщині. Снайпери "Дряхлий", "Фін" та "Жолудь", виконуючи своє завдання зі спостереження та прикриття інших підрозділів, випадково опинились на лінії ворожого штурму російських та корейських підрозділів. В результаті кількаденних боїв ворог був зупинений", – зазначили у Генштабі.

У оприлюдненому на сторінках ГШ відео снайпери розповіли, як вони відбивали ворожу атаку, яка тривала кілька днів. Зокрема, росіяни найбільше тиснули на українські позиції в останній день виконання бойового завдання снайперською групою.

"Нам визначили зону відповідальності та ми там працювали. Мали не допустити прориву противника. В один день трохи нейтралізували, в інший день... І "трьохсотили", і "двохсотили". А у критичний день вони почали наступ ще з ночі. О 5 ранку. Я це запам’ятав, мене це здивувало. Одна група, друга, третя... І чуємо по "радійці", що з інших боків також починається масовий рух", – пригадує "Дряхлий".

Його товариш "Фін" також додає, що кожна хвиля атак з боку російських військ завершувалася втратами.

"Зразу підскочив, взяв гвинтівку. Помітили рух по посадці та почали по них працювати. Зразу, по першому натиску, який вони робили, було мінус два, і один "300", – розповідає він про кінцевий день ворожої атаки.

Українські воїни були здивовані тим, що окупанти наступали щільною групою, не намагаючись себе убезпечити.

"Запам’яталось те, що кажуть: вони тут наче по гриби ходять. Оце мені запам’яталося... Вони думали, що будуть тактично рухатися, пригинаючись... А вони такі – на повний зріст ходили", – згадує "Дряхлий".

На допомогу снайперам прийшов кулеметник: поки він вів вогонь по посадці, де були ворожі штурмовики, вони зупинялися – і це давало снайперам можливість прицілитися та зробити точний постріл.

"Я чув, що по рації говорили, але в той момент навіть уваги не звертав. Я дивлюсь, що вони всі разом йдуть – і думаю: йомайо, що ви робите? Куди ви лізете?.. А вони йдуть і йдуть... Думаю: потрібно з цим покінчити... Ніяких емоцій, нічого такого. Відчув холодність. І розумів: якщо ми не зможемо – тоді хто? Довелося відпрацьовувати якнайкраще", – ділиться спогадами снайпер "Жолудь".

Українські воїни зазначають: серед штурмовиків у ті дні помічали як російських, так і північнокорейських військових. Останніх, за словами "Дряхлого", російське командування відправляє уперед – як "м’ясо". Військові КНДР "промацують ґрунт", втрачають людей, а за ними вже йдуть росіяни.

Водночас "Фін" підкреслює: у тому, як воюють північнокорейські солдати та російські окупанти (які, на відміну від перших, на Курщині, здавалось, воюють за свою землю) є суттєві відмінності.

"Корейці більш злагоджені між собою, ніж росіяни. Вони більш групою йдуть, у них і прикриття є і вони чи більш підготовлені, чи більш налаштовані. Росіяни ж, якщо одного "трьохсотиш" або двох – вони тікають. А ті намагаються витягувати своїх, вони більш такі... Якщо росіяни йдуть не готові до бою, то корейці вже налаштовані на штурм", – каже "Фін".

Підсумовуючи кількаденну бойову роботу на Курщині, "Дряхлий" зазначає: вісім ліквідованих та 12 поранених окупантів – це мінімальні результати.

"Насправді, "300" ми особливо не рахували. Дуже багато ми "трьохсотих" зробили. А вісім "200" – це точно підтверджені, адже вони там лягли та ми їх спостерігали кілька днів", – пояснив він.

Бійці снайперської групи згадують і про особливо небезпечні моменти тієї місії.

"Був останній контакт – по нас намагалися влучити з РПГ, але в них нічого не вийшло. "Дряхлий" вчасно відреагував на те, що противник з’явився нізвідки, побачив, де ми знаходимось, почав наводитись з РПГ, але "Дряхлий" на випередження "вклав" його", – розповів один з таких моментів "Фін".

А "Жолудь" пригадав, як його врятувало те, що скінчилися набої.

"У нас був випадок, коли група людей вийшла на нас і в мене закінчилися набої. Я тільки почав перезаряджатися, потягнувся за наступним коробом, підіймаю голову – і бачу дірку в держаку. Чи була це 120-ка, чи РПГ, не зрозумів. Але постріл вдався. Пощастило, що в той момент був у процесі перезаряджання", – каже він.

Захисники зізнаються, що на Курщині себе окупантами не вважають, адже прийшли туди не для захоплення чужого, а для оборони свого.

"На їхній території, на нашій території – мені байдуже, де їх знищувати. Дуже шаную, що я десантник, що мене прийняли сюди, що я вибрав цю справу. Снайпер – це дуже відповідальна роль, бо ти не лише свою лінію спостереження тримаєш, а й допомагаєш хлопцям, щоб до них не могли дійти. Я дуже хочу, щоб вони не прийшли до нас додому, тому будемо робити це і на їхній території, і на нашій. Вибиватимемо їх якомога сильніше", – каже "Фін".

"Я роблю це, щоб убезпечити спокій моєї родини. А на Курщині чи в Донецькій області... Байдуже де. Головне, щоб вони не лізли до нас. І все, я роблю все лише заради цього", – додає "Дряхлий".