Загородній: антикорупційний прокурор ― знаряддя тиску на політичних опонентів

Заступник генпрокурора Віталій Касько дав інтерв’ю одному з українських видань, в якому розповів подробиці найгучніших справ, а також про те, чи зміниться система прокуратури після реформи. Так, наприклад, за словами замгенпоркурора, в зоні ризику знаходяться справи Юрія Іванющенка, екс-віце-прем’єра Сергія Арбузова таОлександра Януковича. Також пан Касько розповів, чому справа «діамантових прокурорів» так довго розслідують і передають до суду.

Керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній в ефірі радіостанції Голос Столиці зазначив, що завершити гучні справи не дозволяє низький рівень підготовки співробітників правоохоронних органів.

За словами замгенпрокурора, навіть після створення антикорупційної прокуратури все одно найширші повноваження буде мати генеральний прокурор, відповідно, він буде нести і відповідальність. Навіщо тоді потрібні антикорупційні прокурори?

— Якщо перефразувати українське прислів’я, то бачили очі, що приймали. Був прийнятий закон, де була прописана така процедура, що фактично антикорупційний прокурор повністю залежний. У нього немає ні власного балансу, умовно кажучи, ні власного розпорядження коштами, тобто він залежний від генерального прокурора на всі 150%. Це питання до депутатів, які приймали такі закони, і до ЄС, який теж не мав зауважень до цього закону, якщо не помиляюсь. Можливо, у них є така практика, але в українських реаліях, скоріш за все, антикорупційний прокурор перетвориться в типове знаряддя для з’ясування політичних стосунків.

Експерти кажуть, що, неможливо створити антикорупційну прокуратуру як незалежний орган, тому що це порушує Конституцію...

— Це так. Але я не розумію, в якій частині Конституція не дозволяла створити, наприклад, окремий баланс для антикорупційного прокурора. Тут питання в грошах, тобто хто розподіляє бюджети на антикорупційного прокурора, хто йому платить зарплату, а не кому він звітує. Цього не було зроблено, і фактично антикорупційний прокурор буде залежним і від генерального прокурора, і від Адміністрації президента.

Тоді чого очікувати від антикорупційної прокуратури?

— Буде така ж бурхлива імітація діяльності, боротьби з корупцією, як це відбувається у нас зараз. Ми бачимо купу повідомлень, що когось піймали на хабарі в дві тисячі гривень в якомусь глухому селі, а реальні хабарі проходять через центральні органи влади, через суди, там рахунок іде на десятки тисяч доларів. Антикорупційна прокуратура буде використовуватися в якості з’ясування стосунків всередині політичних угруповань, бо в країні не створена система, яка б дозволяла заробляти гроші в інший спосіб, ніж перерозподіляти власність. А це додатковий інструмент для перерозподілу власності і тиску на політичних опонентів.

До речі, народний депутат Микола Мартиненко, якого Сергій Лещенко обвинувачував в корупції, заявив, що складає свої повноваження як депутата. Якщо Верховна Рада все ж таки задовольнить його заяву, чи варто очікувати, що перевірять всі ці звинувачення?

— В Сергія Лещенка було вже багато проколів, коли інформація була недостовірна. Крім того, такий досвідчений боєць політичних баталій, як Мартиненко, не відмовився б від депутатської недоторканості, якби не був впевнений, що йому нічого не буде.

А що очікує відомі справи Лукаш, Мосійчука, Корбана, Єфремова? Враховуючи, що навіть в ГПУ визнають певні проблеми з підготовкою доказової бази, чи варто очікувати на якісь судові вироки?

— Я би не об’єднував ці справи в одну купу. До речі, справа Корбана продемонструвала низький рівень професійної підготовки в правоохоронних органах, тобто вони не можуть зібрати доказову базу. У нас раніше як судова система працювала? Були суди, міліція, прокуратура, і між ними була негласна домовленість, що суд заплющує очі на певні моменти. А тепер, коли є справи, які точно є політичними і замовленими, то судді це відчувають і говорять: «А ми тепер будемо по закону працювати, тому що прийде наступна влада і буде нас за це змітати». І коли вони починають по закону працювати, справа в суді розвалюється, тобто немає кваліфікації.

Раніше в ефірі радіостанції Голос Столиці голова правління центру протидії корупціїВіталій Шабунін заявив, що в Антикорупційне бюро на конкурсній основі відібрано 70 детективів замість запланованих 100. Він також повідомив, що найнятим співробітникам НАБ нема де працювати, а посада голови антикорупційної прокуратури досі вакантна.

У той же час антикорупційні та правозахисні організації склали свій список з 10 кандидатівдо складу конкурсної комісії з вибору антикорупційного прокурора. Як розповів в ефірі радіостанції Голос Столиці спецкор Олександр Івасівка, до списку увійшли двоє іноземців.

 http://newsradio.com.ua/