Справа Басараби: Контрабанда, корупція та безкарність у воюючій Україні

В умовах продовження війни в Україні, коли країна постає перед економічними труднощами та гуманітарними викликами, деякі особи продовжують вести розкішний спосіб життя, викликаючи питання щодо походження їхніх засобів та бездіяльності правоохоронних органів.

Одним з таких прикладів є випадок Басараби Віталія Васильовича, фігуранта численних кримінальних справ, пов’язаних з контрабандою автомобілів і техніки через Рівненську та Закарпатську області. Його діяльність, за даними джерел, здійснюється під прикриттям поліції, що порушує серйозні питання про корупцію в правоохоронних структурах.

Схема злочинного бізнесу і борг перед Надейком

Басараба, відомий в регіоні як "місцевий царик", за інформацією, отриманою від джерел, займається контрабандою автомобілів та техніки, використовуючи зв’язки з митними органами та поліцією для ухилення від сплати податків і легалізації незаконних операцій. В рамках своєї діяльності він залучив значні кошти, в тому числі позичив гроші у свого родича і кума, Надейка Миколи Миколайовича, на розвиток цього тіньового бізнесу. Однак Надейко, скоріш за все, не був поінформований про те, що його кошти підуть на фінансування злочинної схеми.

Коли через пів року або сім місяців Надейко зажадав повернути частину боргу в розмірі 350 000 доларів США, ситуація загострилася. Басараба, замість того щоб виконати зобов’язання та розрахуватися, почав вибудовувати лінію захисту досить цікавим способом.

На бухгалтера Шевчук О.В., яка є основним свідком діяльності Басараба Віталія, було скоєно напад, в результаті чого було завдано тяжких тілесних ушкоджень.

Щоб зняти з себе підозру Басараб написав заяву в поліцію, у якій стверджує, що в момент здійснення нападу на його бухгалтера він перебував у Німеччині разом з Надейком. І що Надейко в особистій бесіді похвалився йому безпосередньою причетністю до цього злочину.

За версією Басараби, йому стало відомо, що Надейко нібито замовив напад на бухгалтера, який збирав компромат на Віталія Басарабу, через особистий конфлікт із його племінницею. Що нібито Надейко був настільки розлючений, що наказав вбити бухгалтера, але згодом відмовився від цієї ідеї. Проте, бухгалтера було викрадено з підприємства та жорстоко побито. Як вона сама свідчила «у виховних цілях».

Цей інцидент, на думку джерела, міг бути спробою усунути свідка фінансових махінацій Басараба. Але він не просто намагався уникнути обвинувачення у причетності до нього, а ще й примудрився звинуватити у цьому Надейка. Справу за фактом замаху на вбивство порушили якраз проти Надейка. Що за його задумом дозволило б йому відмовитися від своїх фінансових зобов’язань.

Розкіш на тлі війни: як це можливо?

Особливу увагу привертає спосіб життя Басараби. Він належить до тих для кого війна нічого не означає. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну не змінило спосіб його життя та потяг до розкоші, до якої він так звик. Розкіш, на яку він продовжує витрачатися, не дуже думаючи про те, що будь-який дохід в Україні повинен мати законні підстави.

Так у 2023 році, у розпал війни, він побудував у Рівному приватний СПА-центр вартістю 1,3 мільйона доларів США. Виключно для своєї сім’ї та покровителів.

А також придбав автомобіль BMW (модель із преміумсегмента) за 250 тисяч доларів. Загальна сума затрат на ці "забаганки" з урахуванням вподобання до фешенебельних гірськолижних курортів досягає 1,5 мільйона доларів. Постає логічне питання: як у воюючій країні, де мільйони громадян змушені виживати в умовах обмежених ресурсів, можливе таке марнотратство?

Як так виходить, що громадяни України по 10 гривень на дрони збирають, а хтось будує собі СПА?

Звідки надходять кошти на подібні проєкти, і чому це не викликає реакції з боку держави?

СПА-центр Басараби, розташований у приватному будинку поруч із підприємством біля траси, став символом безкарності злочинності в Україні. Поліція не тільки закриває очі на діяльність Басараби, а й активно "кришує" його бізнес.

Щобільше, є інформація, що саме правоохоронці погодилися «допомогти» Басарабі уникнути відповідальності та не повернути борг Надейку, вигадавши цю справу.

Роль правоохоронних органів та адвоката

Адвокатом Басараби виступає колишній прокурор, який раніше очолював слідство в Києві. Його участь у справі викликає підозри у фабрикації показань свідків і маніпуляції процесом на користь підзахисного. За інформацією джерел, поліція не тільки підтримує Басарабу, а й розглядає можливість партнерства в його бізнесі, що вказує на глибоку корумпованість системи.

Джерела стверджують, що справа знаходиться "на контролі" у Міністерства внутрішніх справ України, а міністр нібито проінформований про те, що відбувається. Однак замість розслідування та притягнення винних до відповідальності Надейку пропонують "дозріти до пропозиції" — ймовірно, мова йде про хабар або інший компроміс, який дозволить зберегти статус-кво. Одночасно, свідки та потерпілі, включаючи побиту бухгалтерку, стикаються з тиском і погрозами з боку правоохоронців. Згадуються випадки систематичних катувань Надейка, зокрема з використанням неможливості отримати доступ до нормальної води та недопуском медичної допомоги, що нагадує методи, далекі від правової держави.

Питання без відповідей

Ситуація навколо Басараби підіймає ряд критичних питань:

Як це взагалі можливо? Як в умовах війни людина, відкрито витрачаючи 2 мільйони доларів на особистий комфорт, залишається поза увагою антикорупційних органів?
За які гроші? Звідки у Басараби кошти на будівництво СПА-центру і покупку елітного автомобіля, якщо офіційні джерела доходів не можуть пояснити такий рівень витрат?
Чому мовчить система? Якщо Міністерство внутрішніх справ "у курсі" справи, чому замість розслідування спостерігається протекція і бездіяльність?
Хто наступний? Якщо честь і гідність для деяких людей дорожче зубів, як система буде ламати тих, хто насмілиться чинити опір?

Завершення

Справа Басараби Віталія Васильовича — це не просто історія про контрабанду і корупцію. Це приклад того, як у воюючій країні, де кожен ресурс на рахунку, окремі особи продовжують збагачуватися коштом тіньових схем, користуючись прикриттям правоохоронців. Поки такі "царевичі" будують свої "фортифікаційні СПА" і роз’їжджають на "бойових конях", мільйони громадян змушені боротися за виживання. Міністру внутрішніх справ, можливо, слід публічно пояснити, чому його "контроль" над подібними справами не приводить до справедливості. В іншому випадку довіра до системи буде остаточно підірвана, а зуби — як символ стійкості — залишаться лише у тих, хто готовий протистояти беззаконню. Напевне про це пише адвокат Циганков у себе на сторінці в Фейсбук.

Автор: Олег Шумейко