Попереду десятиліття магнітних бурь: Сонце увійшло в таємничий 100-річний цикл

Попереду десятиліття магнітних бурь: Сонце увійшло в таємничий 100-річний цикл

Нове дослідження свідчить про те, що неочікуваний сплеск сонячної активності під час цього сонячного максимуму може бути пов’язаний із іншим 100-річним циклом Сонця. І він лише починає набирати обертів.

Про це пише LiveScience.

Якщо висновки вчених правильні, то людству слід очікувати ще більше сонячних спалахів у найближчі кілька десятиліть. Підвищення сонячної активності загрожуватиме роботі космічних апаратів, навігації на Землі та іншими проблемами.

Науковцям давно відомо, що активність Сонця природно зростає і спадає протягом сонячного циклу. Зазвичай це 11-річний період, коли активність нашої зірки переходить від спокійного стану, званого сонячним мінімумом, до хаотичного сонячного максимуму.

Проте існує менш відомий повторюваний цикл у Сонця — це столітній цикл Гляйсберга (CGC), який впливає на кількість сонячних плям, збільшуючи і зменшуючи їх кожні 80-100 років. Цей цикл все ще мало вивчений, але вчені знають, що він пов’язаний з "вихлюпуванням" магнітних полів у кожній з півкуль Сонця, каже фізик-дослідник Сонця Скотт Макінтош.

Автори нового дослідження припустили, що цей цикл знову розпочався. Це могло б також пояснити, чому сонячний максимум, що розпочався на початку 2024 року, було так важко передбачити.

Такі висновки були зроблені на основі аналізу потоку протонів або заряджених частинок у внутрішньому радіаційному поясі Землі. Це перша з двох смуг заряджених частинок, які оточують Землю. У сукупності ці смуги відомі як пояси Ван Аллена.

Потік протонів внутрішнього поясу зменшується, коли сонячна активність збільшується внаслідок взаємодії з верхньою атмосферою Землі, яка розбухає, поглинаючи більше сонячного випромінювання. З іншого боку, потік протонів збільшується в міру зниження сонячної активності.

Новий аналіз показав, що цей потік збільшувався протягом останніх 20 років і почав зменшуватися лише останнього року чи близько того. Такі показники свідчать, що мінімум CGC було тільки-но пройдено, а далі середня активність Сонця лише зростатиме, каже провідний автор дослідження Калвін Адамс.

Потік протонів навколо Землі вдалося проаналізувати за допомогою супутників Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA), коли вони пролітали через Південно-Атлантичну аномалію (SAA). Це свого роду вм’ятина в магнітному полі Землі над Південною Америкою і південною частиною Атлантичного океану. У цьому місці щит нашої планети залишається досить слабким.

"Це регіон, де магнітне поле Землі слабке, що дає змогу захопленим протонам досягати нижчих висот", — зазначають автори дослідження.

Це дало змогу апарату NOAA зазирнути у внутрішній радіаційний пояс.

За словами експертів, якщо CGC дійсно почався заново, то майбутні цикли сонячних плям, імовірно, будуть такими ж активними, як теперішній цикл. Зрештою вони можуть стати ще сильнішими в міру наближення до максимуму CGC.

"Ми тільки пройшли мінімум CGC, а до його максимуму залишиться ще 40-50 років. В результаті наступний максимум CGC, найімовірніше, відбудеться близько 28-го сонячного циклу", — підсумував Адамс.

Вчені прогнозують, що в цей період сонячна активність буде приблизно вдвічі вищою, ніж під час теперішнього сонячного максимуму.