Робота Київради паралізована: Засідання не відбулося через відсутність кворуму

Робота Київради паралізована: Засідання не відбулося через відсутність кворуму

Зі 120 депутатів міської ради на чергове засідання зібрались лише 55 осіб, цього недостатньо навіть для початку роботи, отже, у заручниках політичної гри опинились усі кияни.

Про це пише Інформатор.

Чуда не сталося, засідання Київради зранку в четвер, 29 травня 2025 року так і не вдалося розпочати. Попри очікування, що роботу міськради вдасться "перезавантажити", на засідання прийшли лише 55 депутатів зі 120, отже, не вдалося зібрати навіть кворум, аби почати роботу. Звичайно, у кожного свої пояснення тому, що відбувається — Віталій Кличко говорить про блокування роботи міськради "згори", а в опозиції звинувачують самого мера. Але зрештою це вплине на життя усіх киян.

55 спартанців

Засідання Київради, анонсоване за день до його початку, відкрити не вдалося. У залі були присутні лише 55 депутатів: з них 24 від УДАРу (з 30 осіб — це найбільша явка), 12 членів фракції Європейської Солідарності (з 31), жодного від "Слуги народу" (втім, згодом з’ясувалося, що депутати таки були — принаймні, голова фракції Андрій Вітренко, який очолює "бюджетну" комісію, спробував провести її засідання з тими депутатами, хто прийшов на сесію). Менші фракції — "Батьківщина", "Єдність", "Голос" та "Платформа за життя та мир" були присутні у кількості 3-5 людей.

Явка депутатів Київради 29 травня: найбільше прийшло УДАРівців, а от "СН" немає зовсім

Міський голова, що зайшов до президії та з сумом оглянув депутатський корпус, констатував — почати засідання неможливо, бо немає кворуму. Серед причин назвав "тиск на місцеве самоврядування": депутатам, які таки доїхали до Хрещатика, він розповів, що їхніх колег обшукують і залякують, а тих, хто вдягнув військові однострої (та нещодавно був переведений служити з Києва до інших регіонів), — не відпустили до столиці.

"Тривають спроби зірвати роботу Київради, щоб вона не збиралася і була недієздатною. Способи не враховуються (тобто, їх багато — Ред.): одним депутатам перешкоджають у присутності на засіданнях, то допити, то обшуки; інших залякують кримінальними справами; депутатів, які проходять військову службу, — навмисно не відпускають. Бачимо й постійні маніпуляції", — зауважив міський голова.

Після промови Кличко зібрав голів фракцій і про щось із ними перемовлявся. Зрозуміло, що, оскільки запустити роботу міськради нині неможливо, варто спробувати бодай "програму мінімум" — і провести засідання "бюджетної" комісії (напередодні, у середу, 28 травня її не вдалося провести з тих самих причин). Тож Вітренко став збирати депутатів у кулуарах.

"Фракція мера, яка має більшість у бюджетній комісії, вкотре зірвала засідання та не з’явилася вчасно для розгляду важливих питань... це не просто безвідповідальність, це політичне мародерство", — реагував тоді ж Вітренко на неявку членів своєї комісії від УДАРу.

Табло системи "Рада" висвітило цифру у 52 депутати, що були присутні в залі, насправді їх було дещо більше - 55, але все одно недостатньо для кворуму

Які наслідки для міста й Кличка

Насправді ситуація у Київраді є свідченням глибокої політичної кризи у столичній владі. Після гучних корупційних скандалів на початку року в місті небагато "героїв", готових очолити міськраду. Потенційні політики, що можуть стати секретарями, як-от Дмитро Білоцерковець з УДАРу чи Володимир Прокопів — з "ЄС", отримали кримінальні провадження й або взагалі не можуть відвідувати засідання (Прокопів — під домашнім арештом), чи демотивовані.

Політики з "промерської" більшості, хто міг би претендувати на керівництво Київрадою, демотивовані, або й перебувають під домашнім арештом

У самого Кличка хоч і немає зацікавленості у знеціненні Київради як представницького органу (адже це девальвує й владу самого міського голови), але також не поспішають рятувати ситуацію. Таким чином, місто опинилося в заручниках у великої політики — і коли міський голова говорить про неможливість внести зміни до бюджету Києва чи підготувати столицю до наступного опалювального сезону, він розуміє, що в цьому є також його власна відповідальність.

"Це методи без танків і штурмів: нові часи — нові інструменти. Кворуму нема? Це не депутат проспав — це його акуратно відвели в бік. Рішення не ухвалено? Ну, значить, не на часі. Бюджет не змінили, метро не побудували, лікарню не відремонтували? Ну, вибачте — країна воює", — зауважує у Facebook киянин, виконавчий директор ГО "Інститут геополітичного виміру" Дмитро Биков, додаючи: місто паралізують "свої ж" під гаслами про боротьбу з корупцією — аби потім іронічно спитати, мовляв, "чому ж у Києві Київрада нічого не вирішує?"

Зауважимо, що почасти пасивність Київради посилить "президентську" вертикаль влади у Києві, що законодавчо існує паралельно місцевому самоврядуванню і формально навіть підпорядковується обраному мерові. Так, голови РДА, що були призначені днями та вже вступили в законні повноваження, матимуть більшу ефективність, ніж депутати, з медійної думки (хоч порівнювати їх вкрай невірно — адже вони належать до різних гілок влади й мають зовсім різні функції). Але у Києві це накладається на політичну боротьбу, тож не виключена ситуація, коли "політичний центр" використає аргумент про неефективність місцевої влади з метою її відсторонення.