Експрезидента Вірменії Саргсяна звинувачують в отриманні хабаря

Про це повідомляє Armenpress.

За даними слідства, Саргсян у період з 2000 по 2018 рік, послідовно обіймаючи посади міністра оборони, прем’єр-міністра та президента Вірменії, займався бізнесом усупереч забороні законом. Стверджується, що він використовував службове становище для створення через довірених осіб комерційних компаній та керування ними.

Як випливає з повідомлення Антикорупційного комітету, який займається цією кримінальною справою, Саргсян залучив особу, у справі позначену ініціалами М. Б., яка перебуває з ним у тісних стосунках, і структури, що належать М. Б., до створення заводу з виготовлення бітуму. Для цього була заснована компанія, 50% якої отримали структури М. Б., ще 50% — дві російські компанії. Надалі, як стверджується, Саргсян вимагав від М. Б. передати 22,5% акцій нової компанії як хабаря, що М. Б. виконав.

У 2013 році через банкрутство компанії іноземні інвестори вирішили продати свої акції. Саргсян, який фактично контролював процес, доручив М. Б. звернутися за кредитом у розмірі $14 млн до банку, що належав його близькому другу, щоб повернути інвестиції, зроблені двома російськими компаніями. М. Б. виконав це доручення. Згодом Саргсян та М. Б. розпочали продаж активів, що належали організаціям М. Б., включно з цією компанією.

Водночас Саргсян вирішив використати угоду для просування бізнесу свого зятя та пов’язаних із ним компаній. М. Б. створив нову фірму, до якої було передано активи інших компаній — включаючи 23 автозаправки в Єревані та регіонах, базу нафтопродуктів та бітумний завод у громаді Суренаван Араратської області. 22 серпня 2015 року компанія, пов’язана із зятем Саргсяна, придбала 100% цієї фірми за $40 млн, що фактично дало їй монополію на імпорт бензину до Вірменії.

Після цього Саргсян вимагав, щоб М. Б. передав $6 млн синові другого президента Вірменії Роберта Кочаряна в обмін на 22,5% акцій, як хабаря. Як повідомляє Антикорупційний комітет, М. Б. передав зазначену суму від імені своєї компанії на основі підробленого договору позики.

Матеріали справи направлено до Антикорупційного суду Республіки Вірменія з обвинувальним висновком.