Підрив діяльності антикорупційних органів впливає на майбутній напрямок України, – The Economist

Підрив діяльності антикорупційних органів впливає на майбутній напрямок України, – The Economist

На екстрено скликаному засіданні комітету 22 липня о 8-й ранку не було ані голови комітету, ані більшості його учасників. До обіду ж законопроєкт було передано на підпис президенту України Володимиру Зеленському.

Як пише The Economist, мало хто з українських депутатів пам’ятає, щоб закон такої важливості так швидко проходив через парламент. Прийняття законопроєкту №12414, що підпорядковує два головні незалежні антикорупційні органи України призначеному президентом генпрокурору у воєнний час, здавалося панічним поспіхом.

Команді Зеленського вдалося знайти необхідну кількість голосів для прийняття законопроєкту: 263 депутати проголосували “за”, і лише 13 виступили “проти”. Але голосування за підрив найбільш послідовних антикорупційних реформ у країні кидає тінь на її майбутній курс.

Україна наближалася до цього моменту декілька тижнів, що супроводжувалося посиленням придушення внутрішнього інакомислення. На початку липня уряд заблокував призначення Олександра Цивінського на вакантну посаду директора Бюро економічної безпеки. Це супроводжувалося політично вмотивованим арештом відомого антикорупційного активіста Віталія Шабуніна, пише видання.

У середині липня відбулися кадрові зміни в уряді, що сприяли просуванню дуже лояльних осіб, включаючи нового прем’єр-міністра. Потім, 21 липня, Служба безпеки України та Генпрокуратура провели десятки обшуків на адресу співробітників НАБУ і САП —  незалежних антикорупційних органів, створених під наглядом Заходу після Революції гідності у 2014 році. Співробітників звинуватили в корупції та незаконних зв’язках з Росією.

Такі тривожні епізоди могли загубитися в хаосі, що визначає внутрішню українську політику та конкурентну боротьбу правоохоронних органів. Активні розслідування тривають, і без повного знання доказів не можна виключати фактичної злочинності з боку тих, проти кого вони спрямовані. Агресивний характер деяких українських антикорупційних активістів призвів до поляризації, залишаючи їх без прихильників. Але рішення уряду розпочати повномасштабну атаку на реформи часів Майдану натякає на щось “зловісне”. Існує припущення, що спусковим механізмом для прийняття законопроєкту міг стати початок розслідувань НАБУ щодо оборудок, пов’язаних з офісом президента.

Атака на антикорупційну систему України шокувала багатьох і в команді Зеленського. Один чиновник припустив, що поспішність і масштабність законопроєкту нагадує сумнозвісні закони про заборону протестів від 16 січня 2014 року — один з останніх актів уряду президента-втікача Віктора Януковича.

Інший “інсайдер” припустив, що офіс президента вирішив скористатися моментом безкарності та можливостей — нещодавно лідер США Дональд Трамп змінив риторику на користь України, виразивши розчарування російським диктатором Володимиром Путіним. 

“Фокус тепер переключився на внутрішніх ворогів”, — сказав інсайдер. 

Але для депутата Ярослава Железняка, який був присутній у Раді під час голосування, значення цього всього виглядає простішим.

"Сьогодні 263 депутати легалізували корупцію. Послання було простим: ви можете брати все, що завгодно, доки залишаєтеся лояльними”, — заявив він.

У ніч на 22 липня Зеленський підписав законопроєкт 12414. The Economist вбачає, що Європейський Союз — один із ключових партнерів України, тиснув на українського лідера, щоб той “зробив паузу”.

Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос, до того як стали відомі новини про підписання законопроєкту, написала в соціальних мережах, що таке законодавство може мати негативний вплив на переговори про вступ України до Союзу.

“Незалежні органи, такі як НАБУ і САП, мають важливе значення для шляху України до ЄС”, — заявила вона. 

У Києві посли країн G7 виступили зі спільною заявою, в якій висловили “серйозне занепокоєння”. Але така риторика мала незначний вплив. Оскільки Америка часів Трампа більше не зацікавлена у просуванні реформ в Україні, Київ шукав вказівки у Європі, G7 та МВФ. Те, що побачили в Україні, каже Железняк, було прохолодною реакцією на відступ від демократії.

"Це було сприйнято як слабкість. І наші люди побачили свій момент", — пояснив депутат.