Реформа митниці: новий закон, старі проблеми і боротьба за прозорий конкурс

Реформа митниці: новий закон, старі проблеми і боротьба за прозорий конкурс

Невдала спроба влади ліквідувати незалежність САП і НАБУ призвела до загальних зрушень в економічних реформах. Cпочатку Єврокомісія закликала призначити новообраного голову БЕБ Олександра Цивінського — і уряд із другої спроби це все-таки зробив. Далі новопризначений Кабмін Юлії Свириденко, хоч і з затримкою у вісім місяців, але таки формує конкурсну комісію для обрання голови Державної митної служби.

Через цю затримку було зірвано й термін призначення нового керманича митниці. Його, за домовленостями з МВФ, Україна мала обрати до кінця червня 2025 року. Нині, як пояснили Суспільному впливові депутати з президентської фракції, реформу “вже ніхто не блокує, йде конкурс — а там подивимось”.

За даними голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, через порушення на митниці український бюджет щороку втрачає близько 100 мільярдів гривень. Реформувати митницю намагалися не раз — однак, ані 2015 року, ані 2019-го докорінно змінити систему не вдалося.

Журналісти видання  Суспільне зʼясовували, які головні проблеми в роботі митниці є зараз та як і за які гроші держава планує їх вирішувати.

Чому не вдалась реформа 2019-го

За президентства Володимира Зеленського митницю вже намагались реформувати. У 2019-му Державну митну службу вивели зі складу Державної фіскальної служби, а керівником призначили Максима Нефьодова — доти першого заступника міністра економічного розвитку й торгівлі України. Із 2015-го по 2019 роки він відповідав за реформу публічних закупівель, зокрема, за втілення проєкту Prozorro.

За словами Нефьодова, проблеми митниці з 2014 року майже не змінились. Зокрема, це хронічне недофінансування. Воно впливає як на зарплати співробітників нижчої та середньої ланок, так і на стан приміщень, доріг, ІТ-інфраструктури та готовності співробітників брати хабарі. Доходить до того, стверджує ексчиновник, що з хабарів оплачують комунальні платежі чи інші необхідні для повноцінної роботи митниці послуги. На початку своєї каденції Нефьодов пообіцяв жорстко реагувати на звістки про хабарі будь-якого розміру — це призвело до багатьох неочікуваних проблем.

“У перший тиждень моєї роботи мене набрав Володимир Олександрович [Зеленський] і висловив претензію щодо вбиралень у Чопі: “Мені шлють фотографії, що в туалеті гівно по коліно стоїть”. Справді, неприємні фото. Я дзвоню на Закарпатську митницю, де вони відповідають: “Ви ж сказали припинити [отримувати хабарі]. Але ж ви не знаєте, що в нас у штаті жодного прибиральника немає? Як ви думаєте, з яких грошей прибиральники оплачуються?” — згадує Нефьодов.

Максим Нефьодов керував митницею девʼять місяців. За цей час він, серед іншого, створив департамент спрощення процедур, впроваджував європейську електронну систему транзиту, а також працював над спрощенням звітності. Проте, за словами колишньої членкині команди Нефьодова Шарлотти Хмельницької, після його звільнення всі реформи зупинили, а його команду “витиснули” зі структури.

Відтоді на митниці змінилися щонайменше семеро керівників. Більшість із них мали урізаний в правах статус “виконувачів обовʼязків” голови. Такий же й у нинішнього очільника відомства Сергія Звягінцева, який керує митницею з 2023-го. Торік тимчасова слідча комісія Верховної ради з питань зловживань державних органів у сфері економічної безпеки представила звіт про проблеми в системі митниці. У ньому ідеться про такі системні проблеми:

• значні обсяги нелегального експорту зерна, тютюну, алкоголю й пального;
• низький рівень оплати праці;
• критичний рівень зносу обладнання для митного контролю;
• поганий обмін інформацією між митницею та прикордонниками.

Експерти, з якими поспілкувалося Суспільне, додатково зазначають високий рівень контрабанди електроніки.

Що передбачає новий закон

Після розслідування ТСК народні депутати розробили законопроєкт щодо реформування митниці. У вересні 2024-го парламент його підтримав, а через місяць документ підписав Володимир Зеленський. Ось що передбачає законопроєкт:

1. Прозорий конкурс на очільника митниці

Один із найважливіших етапів реформи митниці — обрання нового керівника. За новим законом, у конкурсній комісії мають бути шестеро представників. Трьох визначатиме Міністерство фінансів, решта — незалежні міжнародні представники. За останніми буде право вирішального голосу, як у конкурсах на керівників НАБУ, САП та БЕБ. Випадок з останнім — яскравий приклад нового підходу. Тоді голоси міжнародних та українських членів комісії розділились порівну, однак саме через більшу вагу голосів іноземців керівником БЕБу обрали Олександра Цивінського.

Відбір кандидатів на очільника митниці, втім, має одну відмінність. Комісія має надати на розгляд міністру фінансів не одну, а дві кандидатури, з-поміж яких Мінфін обере переможця. У Центрі протидії корупції проти цієї опції: на думку його аналітиків “це несе ризик, що з двох претендентів призначатимуть зручнішого для Офісу президента”.

2. Ширші повноваження нового керівника

Новий керівник митниці зможе без конкурсу призначати своїх заступників. А керівників територіальних митниць можна буде призначати без погодження з міністром фінансів, як це було раніше.

“Можливість сформувати власну команду й не бути в умовах, коли один заступник – від президента, інший від СБУ, третій ще від когось – це точно перемога”, — переконаний Максим Нефьодов.

Щоправда, один важіль впливу в міністра фінансів залишається: він може виносити на розгляд уряду питання про звільнення керівника митниці.

3. Незалежний аудит і переатестація працівників

Після першого і третього року з призначення нового голови митниці тепер має відбутись аудит, який проводитимуть три міжнародні експерти. Також переатестують чинних працівників, а нових перевірятимуть на поліграфі.

4. Контракти для співробітників та підвищення зарплат

З усіма працівниками митниці укладатимуть трирічні контракти. Мінімальна зарплатня за ними становитиме 25 тисяч гривень. Зараз навіть середня зарплата на митниці менша — 23 тисячі.

Що затримує реформу

Опитані Суспільним експерти відгукуються про заплановані зміни позитивно. Питання в тому, як і коли їх втілюватимуть. “Все залежатиме від процедур. Погане виконання закону повністю зруйнує ефект від нього”, — підтверджує менеджерка Податкового та Митного кодексів Європейської бізнес-асоціації Наталія Артемчук.

Експерти вказують на затримки, що вже відбулись: склад конкурсної комісії уряд оголосив через вісім місяців після того, як мав за законом. Причиною тодішній премʼєр-міністр Денис Шмигаль називав нестачу грошей. Більшість витрат планували покрити за рахунок програм USAID — організації, яка через реформи команди Дональда Трампа вже фактично припинила існування.

За даними нардепа Ярослава Железняка, Мінфін оцінює реформу митниці у $1,2 мільярда. Однак, власне, запустити реформу не коштує багато, запевняє економіст та координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман. Для процедури обрання керівного складу митниці достатньо десятків тисяч доларів — для загального бюджету це неістотно.

“Підвищення заробітних плат має бути закладено в наступному бюджеті, коли перезавантаження роботи митниці вже піде. Кошти на це можна знайти, якщо не роздавати їх на популізм”, — вважає Гетьман.

Железняк у затримці оголошення конкурсу на посаду голову митниці звинувачував, зокрема, міністра фінансів Сергія Марченка. Ми намагались поспілкуватися з міністром, однак у його пресслужбі нам відмовили, а відповідь на запит на час виходу матеріалу не надійшла.

“Чому я вважаю, що закон [про реформу митниці] добрий? Тому що є саботаж із його виконанням. Якби з цією реформою ніхто не боровся, це означає, що вона не змінює статус-кво”, — каже Нефьодов.

Скільки насправді коштує реформування

Попри затримку з конкурсом на голову митниці, говорити, що Мінфін повністю блокував реформу теж неправильно, каже народна депутатка від “Європейської солідарності” та членкиня профільного комітету Ніна Южаніна. З 1 листопада 2024 року, коли закон про реформу митниці набув чинності, міністерство почало готувати потрібні для її впровадження документи — правила проходження поліграфа, ротації працівників, їх перевірки на доброчесність. За даними Держмитслужби, чверть зобовʼязань щодо митниці, передбачених у Національній стратегії доходів на 2024–2030 роки, вже реалізовано.

Крім організаційних змін, митниці потрібні й технічні. Має зрости кількість і якість сканерів, за допомогою яких фіксують, що саме перевозять через кордон, а також камер, автоматичних ваг та інших додаткових систем. Це обладнання справді буває дорогим: вартість одного сканера для перевірки авто ще в 2018 році становила понад $2,6 мільйона Втім, цей бік реформи — вже фінальний, вважають опитані Суспільним експерти.

“Це додаткова історія. Автоматичні сканери, камери та інші системи знадобляться, щоб довести відсоток перекритих схем із 70 відсотків до, умовно, 90 відсотків. Але в основі — перезавантаження складу митниці, гідні зарплати та продумані показники ефективності”, – вважає Олег Гетьман.

Нині уряд представив план “заходів із реалізації реформи митниці”, за яким завершити реформу мають до 2030 року. Однак, на думку Южаніної, істотних змін із новим керівництвом та правилами можна досягти й за рік.

Реформа тільки митниці дасть мало

Корупція на митниці зараз має чимало проявів. Наприклад, заниження митної вартості товару. За словами Наталії Артемчук з Європейської бізнес-асоціації, через це може сильно різнитись, наприклад, ціна електроніки у різних крамницях. Від цього потерпає “білий” бізнес, на який через потребу наповнювати бюджет в умовах повномасштабної війни й так збільшують податковий тиск.

Інша схема уникнення податків — товар нібито везуть транзитом в іншу країну через територію України, а потім “гублять”. Або ж товар дроблять на менші посилки, які не оподатковуються. Чи ввозять, маркуючи його як інший, із меншими податками. За останньою схемою Бюро економічної безпеки викрило компанію, яка нібито ввозила метанол, маркуючи його як безакцизний розчинник. Керівника компанії Віталія Марченка програма “Схеми” повʼязує з відстороненим очільником Енергетичної митниці Держмитслужби Анатолієм Комаром. Журналісти зʼясували, що він не задекларував майна на понад 70 мільйонів гривень.

“Єдиний спосіб зупинити [корупцію] – це зробити неможливим продаж усього, що ввезли на територію України нелегальним шляхом. Цей запобіжник спрацьовує в усіх розвинутих європейських країнах,” — каже Южаніна. Для цього потрібна активна взаємодія митниці з іншими державними органами. Зокрема, з Бюро економічної безпеки, в якого нещодавно зʼявився новий керівник — Олександр Цивінський. У коментарі Суспільному він повідомив, що вже вивчає проблеми митниці.

Автор: Андрій Стасюк