«Сірий кардинал» силових структур: Ексочільник МВС Арсен Аваков націлився на крісло президента України?

Після відходу Арсена Авакова з посади міністра внутрішніх справ України багато хто почав говорити про те, що тепер він піде в мери Харкова, а голова фракції партії "Слуга народу" Давид Арахамія і зовсім заявив, що вже цієї осені він може повернутися назад до уряду, але вже на посаду віцепрем’єр-міністра.

Арахамія у своїй заяві вказав одну дуже чітку річ, що Аваков навряд чи погодиться на звичайну міністерську посаду, на якій він пробув вже понад сім років. І тут Арахамія правий. Арсену Борисовичу через його впливовість і досвідченість це просто не цікаво. Але навряд чи йому буде цікаво прозябати і на посаді віцепрем’єр-міністра або тим паче мера Харкова. Арсен Аваков однозначно націлений ще вище.

Міністерство внутрішніх справ України сьогодні — одне з найбільш сильних і впливових відомств у країні, яке за останні роки зібрало під себе величезний функціонал і не менш переконливі бюджети. Людина, яка очолювала його сім років, — це не просто чиновник, це значна фігура на політичній арені, яка має великий політичний ресурс у вигляді знань, досвіду, зв’язків і… потрібної інформації. Маючи все це, людина навряд чи піде на якийсь обмін у вигляді мерської посади або чергового крісла в уже знайомому і зрозумілому уряді.

Арсен Аваков — однозначно фігура рівня президента. І його відхід з посади голови МВС саме сьогодні не випадковий. Половина каденції президента Володимира Зеленського вже майже пройдена, а отже, наступні 2,5 року — це вже фактично початок передвиборчої кампанії на наступні президентські вибори. І саме сьогодні закладається фундамент під боротьбу з Володимиром Зеленським за місце глави держави. А для цього Авакову і був необхідний маневр, який змінив би його позицію з просто міністра, підвладного і підзвітного сьогоднішній владі, на фігуру, яка має набагато більше можливостей для подальших політичних кроків.

Якими вони можуть бути? Не секрет, що Арсена Авакова на політичній арені України багато хто побоюється. Його реноме непоганого комбінатора, людини, яка здатна встояти при будь-якій владі і впливає на багато силових структур, багатьох змушує, м’яко кажучи, бути з ним обережними. Що, власне, весь час і робив Володимир Зеленський, побоюючись його "чіпати", хоча на це йому вказували дуже багато і дуже часто.

І цілком ймовірно, що після відходу Авакова з МВС ситуація особливо не зміниться. Можна лише уявити, скільки інформації в ексміністра за час його роботи в МВС накопичено на кожного політичного гравця в Україні. Однозначно, на кожного є своя папка. І саме це, зокрема, буде основним фактором, що впливатиме на успіх подальшої кар’єри Авакова.

У Володимира Зеленського сьогодні щонайменше два варіанти розвитку відносин з Аваковим: відпустити його у вільне плавання, дозволивши йому розпочати свою політичну гру, яка може стати для Зеленського катастрофічною, або намагатися продовжувати тримати його при собі, на що вказує і недавня заява Арахамії щодо крісла віцепрем’єр-міністра.

У Арсена Авакова ж варіантів тепер набагато більше. Як і можливостей. Маючи свою впливовість, він спокійно може торгуватися з нинішньою владою і виторговувати те, що йому потрібно. Наприклад, вимагати посаду прем’єр-міністра, де і може початися активна фаза його боротьби за головну роль у державі. Цей варіант може бути вигідним і Офісу президента, оскільки в разі чого можна сміливо повісити всіх собак на прем’єр-міністра і звинуватити саме його у всіх провалах, як це вже було зроблено одного разу з Олексієм Гончаруком. Але Аваков і тут може затіяти свою гру, наприклад, з конституційною реформою, в рамках якої посилити роль прем’єр-міністра над президентом, про що вже не раз говорилося в умовах парламентсько-президентської країни, якою Україна сьогодні є. Але цей шлях має багато тактичних проблем, що може привести до стратегічного провалу.

Грубо кажучи, варіантів розвитку подій багато. Але ясно одне - зовсім не виключено, що Арсен Аваков може стати наступним президентом України. Вічний запит українців на стабільність і порядок, на сильного лідера в цьому випадку може стати важливим фактором успіху для кандидатури Авакова, який робитиме ставку на успішний досвід держав, на чолі яких стоять колишні співробітники силових відомств — в першу чергу, Ізраїль, де більшість прем’єр-міністрів — вихідці з Моссаду. На тлі ослабленого Зеленського це може бути цілком виграшною стратегією.

Чи буде Аваков створювати свою політичну партію? Навряд чи. І в цьому немає особливої необхідності. Навколо нього можуть об’єднатися основні сили, що не підтримують Зеленського, і Аваков може спокійно "виїхати" на плечах його конкурентів. Так, для формування парламентської більшості він може використати частину нелояльних до президента депутатів від "Слуги народу", "слуг", що входять до груп впливу українських олігархів, а також використати варіант висування технічним кандидатом Кличка, який для посади президента ще занадто політично слабкий, але для просування своєї партії в парламент цілком підходить. Таким чином, Аваков може сформувати свою парламентську більшість, зовсім не докладаючи зусиль у парламентській гонці.

Тому всі подальші Авакову пропозиції від Офісу президента будуть розглядатися ним виключно з позиції, що вони йому можуть дати на шляху до мети стати президентом України. Стати яким поки, судячи з усього, у нього дуже великі шанси.

Автор: Костянтин Паршин