АНТИКОР — національний антикорупційний портал
МОВАЯЗЫКLANG
Київ: 8°C
Харків: 8°C
Дніпро: 8°C
Одеса: 8°C
Чернігів: 9°C
Суми: 8°C
Львів: 4°C
Ужгород: 8°C
Луцьк: 4°C
Рівне: 3°C

Геннадій Зубко: Світовий банк – це не благодійна організація

Читать на русском
Геннадій Зубко: Світовий банк – це не благодійна організація
Геннадій Зубко: Світовий банк – це не благодійна організація

В бюджетному процесі цього року питання місцевих бюджетів було одним з найгостріших.

Бачення урядом регіональної політики змінювалось кілька разів, Мінфін до останнього намагався передати на баланс місцевих бюджетів різноманітні статті видатків - фінансування соціальних пільг, утримання закладів  І-ІІ  рівня акредитації та інші.

Паралельно Мінфін наполягав на тому, щоб частина єдиного податку, який вважається місцевим, зараховувалась до центрального бюджету, а фонд регіонального розвитку наповнювася за кошти, отримані від реалізованого майна "попередників".

Зрештою в останній тиждень на двох засіданнях бюджетного комітету усі основні ідеї щодо місцевих бюджетів Мінфіну були "зачищені".

Проте, це зовсім не означає, що на суперечливих нормах поставлено хрест. В наступному році депутати пообіцяли повернутися до обговорення деяких з них. Наприклад, розчеплення між обласними і міськими бюджетами збору з роздрібної торгівлі паливом. Питання фінансування громадами ВУЗів І-ІІ  рівня акредитації також закрите тимчасово – Мінфін планує це зробити з 2017 року.

Про те, що чекає місцеві громади в наступному році, чому блокується вибірка коштів міжнародних організацій і як може змінитися структура Кабмін, ЕП поспілкувалась з віце-прем’єр-міністром, міністром регіонального розвитку Генадієм Зубко.

ПРО БЮДЖЕТ І ПОДАТКОВУ РЕФОРМУ

- В ніч з 24 на 25 грудня Верховна Рада ухвалила Державний бюджет на 2016 рік. Як ви оцінюєте бюджетний процес і власне, сам бюджет?

Як показало голосування, ці дискусії мали більше політичне, ніж професійне підґрунтя. Як на мене, то головне досягнення Держбюджету 2016 – збільшення підтримки реформи децентралізації.

Що я маю на увазі? У Державному фонді регіонального розвитку передбачено 3 млрд грн. Також додатково на соціально-економічний розвиток регіонів виділено 1,94 млрд грн. Ще є субвенція на підтримку інфраструктурних проектів об’єднаних територіальних громад – 1 млрд грн. Всі ці гроші будуть виділені із загального фонду, тобто є захищеними статтями і гарантовано надійдуть в регіони.

Важливо те, що з 1 січня відкриваються прямі бюджетні розрахунки 159 об’єднаних територіальних громад з Державним казначейством, минаючи область та район.

У держбюджеті закладено 284,9 млн грн на базову дотацію, 1,6 млрд. грн. – на освітню та 844 млн грн – на медичну субвенції для об’єднаних громад. Невеликий розмір базової дотації свідчить про те, що громади виходять на рівень самодостатності.

Ми очікуємо в 2016 році зростання місцевих бюджетів у порівняні з 2015 роком. Зокрема і за рахунок збільшення власних повноважень,  зменшення єдиного соціального внеску та навантаження на заробітну плату, виведення її з тіні та зростання. Окрім того, об’єднані територіальні громади отримають 60% надходження від  ПДФО на рівні з містами обласного значення.

- Ще одна проблема – це традиційне недофінансування субвенцій на освіту й медицину на рівні 10,5 млрд грн.

- Є питання нестачі коштів, а є питання неефективності їх використання.  Мені здається, що першочергове завдання профільних відомств – банально порахувати вартість медичного обслуговування чи навчання кожного мешканця. Адже там  досі діють нормативи 1992 року, які викачують бюджетні гроші у  "чорну діру".

Тепер по суті. В 2016 році залишаємо без змін фінансування первинного та вторинного рівня надання медичних послуг. По освіті – домовились, що саме професійно-технічну освіту місцеве самоврядування буде фінансувати самостійно. Вищі навчальні заклади І-ІІ рівня - технікуми та коледжі - держава залишає в своєму бюджеті.

Зрештою фінансування профтехосвіти також повинно мати частку держзамовлення, хоч на рівні 30%. Таким чином, ми  формуватимемо державну політику у підготовці кадрів у пріоритетних галузях для держави.

 dqxikeidqxidqeant

- У держбюджеті наступного року для Мінрегіонбуду передбачається 7,5 млрд грн. Вас це влаштовує? Це менше, ніж цього року.

Менше, більше – це не критерії. Нам, всій країні, потрібно замінити оціночну лінійку з "більше чи менше" на "ефективно чи неефективно".

По-перше, ми погодилися на скорочення видатків на заробітну плату на 20%. Таке скорочення відбувається у всіх міністерствах. Це частково пов’язано зі зменшенням ЄСВ.

По-друге,  міністерство не володіє цими грошима, воно лише координує.

На жаль, жодних додатково виділених коштів немає ні на програму доступного житла, ні на програму підтримки індивідуальних сільських забудовників.

- Як ви ставитесь до ідеї Мінфіну наповнювати фонд регіонального розвитку за рахунок коштів, отриманих від реалізації незаконно нажитого майна "попередників". Наскільки це реально?

-  Як громадянин, ставлюся до цієї ініціативи вкрай позитивно. Як держаний менеджер – непокоюся через відсутність чітких обґрунтованих прогнозів та відпрацьованих інструментів реалізації такої ініціативи.

За словами повинні йти справи. За реформами – гроші. Розпочата реформа децентралізації вимагає швидкої реалізації. Додаткові умови, залежність наповнення фонду регіонального розвитку від судових рішень та конфіскації майна ставить під загрозу підтримку нових громад.

Треба спростити процедуру. Ми підготували відповідні зміни до Бюджетного кодексу та закону "Про засади державної регіональної політики".

Зараз процедура затвердження розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку на інвестиційні програми і проекти регіонального розвитку триває 2-3 місяці. Це скорочує час на їх реалізацію.

Крім того, їх  фінансування розпочинається не з початку року, а у більшості випадків у кінці ІІІ – на початку IV кварталів року. Це ставить під загрозу реалізацію проектів, а відтак і їх стовідсоткове фінансування. Така ситуація означає лише одне – збільшення кількості недобудов, довгобудів, значне удорожчання проектів. Це неефективне використання бюджетних коштів.

ПРО ПРОЕКТИ СВІТОВОГО БАНКУ

- З одного боку, Україна закликає зовнішніх кредиторів давати їй гроші, з іншого - вибірка по зовнішньому фінансуванню, у тому числі за портфелем Світового Банку, дуже низька. Чому так відбувається?

- А яка повинна бути вибірка?

-  За словами директора Світового банку Чімяо Фана, вибірка по портфелю цього року становить 100 млн доларів з 2,8 млрд. Ви вважаєте, що все гаразд? Проект по теплопостачанню під загрозою ануляції.

- Скільки питань одразу. Ну, по-перше, 2,8 мільярдів – це гроші всіх проектів Світового банку в Україні, включаючи МОЗ, Мінінфраструктури та інші відомства, до яких Мінрегіон жодного відношення не має.

По-друге, Мінрегіон у 2015 році завершив реалізацію першого проекту "Розвиток міської інфраструктури" вартістю 140 млн дол, і за результатами його успішної реалізації отримав ще понад 665 млн дол на проекти: "Другий розвиток міської інфраструктури" у сумі 350 млн дол та "Проект підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України" у сумі 315,5 млн дол. Це є свідченням успішності нашої роботи. 

- За нашою інформацією, можлива часткова ануляція коштів за цим проектом.

- Мені дуже не подобається, коли кажуть "за інформацією", тому давайте наводити факти.  У нас із Світовим банком на етапі реалізації два проекти – з підвищення енергоефективності в сфері теплопостачання і перший проект по розвитку міської інфраструктури.

Під час останньої зустрічі з Чімяо Фаном в середині листопада ми передали йому звіт за результатами закінчення першого проекту з розвитку міської інфраструктури. Ми домовились, що Світовим банком будуть зарезервовані кошти для реалізації цих проектів.  

Йдеться про те, що Мінфін, як сторона позичальник від імені України розпочав реструктуризацію Проекту. Це процес включення або виключення міст–учасників, який було узгоджено зі Світовим банком ще під час підписання кредитної угоди у 2014 році.

В рамках цієї реструктуризації до проекту буде включено місто Тернопіль та виключено міста, які не можуть його впроваджувати. Наприклад, Донецьк, який знаходиться на неконтрольованій території. Або Івано-Франківськ, який має значні борги і не знайшов порозуміння з Міністерством фінансів.

Чимало міст не мають можливості долучитись до Проекту саме через неможливість обслуговувати позику, бо мають збиткові комунальні підприємства, і їм потрібно провести оптимізацію витрат.

За результатами реструктуризації ми виведемо у резерв частину коштів, близько 65 млн дол США, що була виділена нам Світовим банком, щоб не сплачувати за неї відсотки і марно не витрачати державних коштів. Ми повторно звернемось за цими коштами до Світового банку, коли будуть підприємства готові взяти участь у Проекті.

В рамках проекту з централізованого теплопостачання зараз реалізуються вісім субпроектів в різних регіонах України. На 2016 рік у нас заплановано вибірку у 22,2 млн. доларів. Всі графіки та обсяг вибірки коштів погоджені зі Світовим банком.

На черзі "Другий розвиток міської інфраструктури". Зараз ми вже відібрали кілька проектів по ньому. Підтвердили Тернопіль і Чернігів. Свого часу дуже багато питань виникло і через те, що Донецьк, Івано-Франківськ Кіровоград випали з цього проекту. Постало питання, яким чином використовувати ці кошти.

- Щодо міст, які ви назвали. З Донецьком зрозуміло, але що з Кіровоградом і Івано-Франківськом?  

- У Кіровограді міська рада не проголосувала за підтримку надання коштів "Кіровоградтеплокомуненерго".

- Чому?

- Це питання до роботи місцевої влади. За наявною інформацією  у кіровоградського підприємства є проблеми зі орендаторами. У підприємства з Івано-Франківська є великий податковий борг, який не дозволив йому включитися в цей проект.

У зв’язку з цим у нас ще залишаються кошти, які ми можемо спрямувати на інші міста. Наприклад, є заявки від Вінниці та Харкова.

- В нашому розпорядженні є листи від комунального підприємства Івано-Франківська до Генпрокуратури, у яких йдеться про те, що Мінрегіон без пояснень блокував проведення платежів за проектом розвитку міської інфраструктури – 1. Можете пояснити, чому?

- Всі ми пам’ятаємо про те,  що в нас відбувалося із курсом долара на початку року. Тому майже перед усіма 14 комунальними підприємствами, включеними в проект розвитку міської інфраструктури, постало питання: де брати гроші на розрахунки за кредитами, отриманими в рамках цього проекту.

Адже брали кредити вони по 8 гривень за долар, а віддавати потрібно було по 27. При цьому тарифи вони чіпати не могли через відсутність інвестиційної складової, а по кредитах почала накопичуватися пеня від Мінфіну. Ситуація справді була катастрофічною.

Нам знадобився місяць, щоб зібрати всіх – НКРЕКП, керівників комунальних підприємств – провести зустрічі в Кабінеті міністрів, запросити Мінфін.

В першу чергу було проведено аудит цих підприємств. Це дозволило швидко встановити їм тариф з урахуванням курсової різниці. По-друге, Мінфін погодився з нашими аргументами про те, що потрібно зупинити нарахування пені і штрафів на невиплачені борги по цих кредитах.

Регулятор включив інвестиційну складову тільки з 1 травня. До цього часу вони були змушені обслуговувати кредити за рахунок власних коштів.

У вересні ми все ж таки включили в 4,5 млрд грн субвенції на компенсацію різниці в тарифах - різницю між тими коштами, якими вони могли і повинні були заплатити за обслуговування кредитів. Тоді комунальним підприємствам дозволили використовувати ці кошти не тільки на погашення податкового боргу і оплату енергоносіїв, а також на погашення курсової різниці.

Івано-Франківськ, на жаль, окрім цього має і великий податковий борг, тому питання по ньому не вдалося закрити цим рішенням.

- Усе це на пояснює, чому ви не проводили йому платежі.

- Я поясню механізм. Кредити надходять у доларах, але Мінфін закладає під них у бюджеті гривню і розподіляє їх між підприємствами теж у гривні. По проекту був залишок 9,5 млн. доларів.

Якщо спочатку в бюджеті закладалося під цей залишок 95 млн грн., то на початку року потреба зросла до 180 млн. грн. На той момент в законі Державний бюджет 2015 року просто не було передбачено коштів для того, щоб направити їх на підприємства, які потребували закінчення проекту.

Необхідно було внести зміни в закон про Держбюджет 2015 року для того, щоб збільшити фінансування цієї програми на 90-100 млн грн. Це зайняло час і вдалося зробити у вересні 2015 року. Скажу відверто, це позаштатна і дуже важка ситуація. Тому коли Івано-Франківськ каже, що їм не платять...

- Не тільки Івано-Франківськ…

- Всі учасники проекту могли звертатися з приводу того, що їм не платять. Але не платять не в зв’язку з тим, що хтось не хоче, а тому, що ці гроші не були передбачені законом про Держбюджет 2015 року.

- Чи ведуться у вас зараз переговори зі Світовим банком щодо того, хто має погоджувати проведення тендерів?

- Влітку цього року у нас були такі переговори. Це була непроста дискусія. Я вважаю за необхідне поміняти методичний посібник Світового банку щодо супроводження проектів. На даний час Мінрегіон тільки організовує роботу по впровадженню проектів і не впливає на процес погодження закупівель, на те хто, кому і як платить, на залучення коштів.

Функція Мінрегіону в тому, щоб взяти подану комунальним підприємством платіжку, завізувати її і відправити у Мінфін. Решту кроків робить група управління проектом, погоджена і відібрана Банком, а також сам Банк.

Цього року виникли протиріччя по першому проекту з розвитку інфраструктури. За нашими даними, підприємства додатково взяли 7 млн доларів, яких вони не повинні були брати.

- Що означає "не повинні були брати"?

- 14 комунальних підприємств мали здійснити за кошти Світового банку конкретні роботи - модернізацію 63 км мереж, ремонт 565 насосних станцій. За результатами виконаних робіт   залишилось не вибраними ще 7 млн доларів. Але ці кошти можна було і не брати.

Світовий банк переконав комунальників взяти ці кошти на швидку закупку, у тому числі тракторів та обладнання. Ми бачили, що ці кошти виходять за рамки ресурсу, передбаченого Мінфіном. Мій заступник пояснював комунальним підприємствам, що краще не залучати ці кошти, оскільки їх не вистачає в бюджеті.

Водночас, Світовий банк зацікавлений у повному використанні коштів передбачених для реалізації відповідних проектів, а тому відстоював свою позицію.

- Навіщо це їм?

Наприклад, ви банкір. Ви заробляєте на відсотках по кредитах? Якщо у вас є кошти, вам зручно і потрібно, щоб ці кошти були використані повністю. Вам потрібно, щоб ці кошти працювали. Світовий банк – це не благодійна організація.  

- Як можна не використовувати кошти, які дають міжнародні організації. Той же Мінфін весь час наголошує, що нам вони потрібні.

- Не треба плутати допомогу та кредити, адже останні доводиться повертати. Використання коштів міжнародних фінансових організацій має бути за тим же принципом, що і залучення звичайного кредиту у банку.

Ви працюєте і отримуєте зарплату і ви чітко розумієте, скільки грошей можете витратити зі свого доходу, щоб оплачувати тіло і відсотки взяти кредиту. Якщо ви фінансово дисциплінована людина, то ніколи не візьмете кредит більше, ніж на 25% свого доходу. Адже ви маєте щось їсти, їздити на роботу, сплачувати комунальні послуги.

Крім того, в роботі з МФО є складнощі у процедурах погодження проектів. Спочатку проект погоджується Мінфіном, потім банком, потім банк може попросити комунальне підприємство відкоригувати проект. Комунальне підприємство корегує і скоректований проект знову погоджує в Мінфіні. І цей процес може відбуватись до 5-6 разів, як от сталося з Тернополем. Останній, хто вскочив в проект – "Тернопільміськтеплокомуненерго". Вони 5 чи 6 разів погоджували ТЕО з Мінфіном.

- Як би ви хотіли впливати на процедуру залучення коштів?

- На сьогодні усі питання вирішуються між комунальним підприємством і Світовим банком. Перед тим як проводити платіжки, підприємства могли б повідомляти тих, хто має їх підписувати про те, на що ці кошти будуть витрачатись. Чи є у держави на це кошти в умовах, коли курс зростає? Ми вже бачили ситуацію, коли ці платежі група управління проектом провела, незважаючи на те, що в Мінфіні не було коштів.

- Як відреагував Світовий банк на вашу пропозицію?

- Вони зазначили, що з розумінням ставляться до наших аргументів, що нам потрібен додатковий моніторинг, але цей операційний посібник у них погоджений давно.

- Влітку Мінекономіки передало частину функцій по роботі з МФО Мінфіну. Наскільки прийнятним ви вважаєте передачу всіх функцій по роботі з коштами міжнародних організацій Мінфіну?

- Це питання не лише повноважень, але й відповідальності. Наприклад, якщо взяти 500 млн євро від KfW, то супроводженням проектів під ці кошти займався Мінрегіон.

- Тобто ви вважаєте, що передавати нічого не потрібно?

- Я б з радістю віддав всі проекти. Я пропонував, щоб ними взагалі займався не Мінфін, Мінекономіки чи Мінрегіон, а великий проектний офіс по роботі з міжнародними фінансовими організаціями.

Він не повинен підпорядковуватися Кабміну, інакше він перетвориться на аморфну структуру. Офіс може бути в управлінні Мінфіну чи Мінекономіки. Це два міністерства, які можуть визначати політику в сфері залучення коштів від МФО.

Поява такого проектного офісу, який би працював за всіма проектами Світовому банку, ЄБРР, ЄІБ – це логічно. А просто "футболити" функції від одного міністерства до іншого – неправильно.

- Мінекономіки – одне з міністерств, яке частіше за всіх хочуть переформатувати або ліквідувати.

- Це тема з серії "все забрати та поділити". Насправді, Мінекономіки – це, мабуть, одне з основних міністерств, яке повинно сьогодні існувати і працювати. Мінекономіки повинно визначити галузі, які є пріоритетними для країни.

Система дуже проста. Така сама, як в Австрії. Там є 12 регіонів, які конкурують між собою. Кожний з регіонів визначає для себе перспективні напрямки розвитку. Для когось це туризм, для когось – деревообробка, для когось фармацевтика, чи промисловість.

Мінекономіки має допомогти регіонам у цьому. Дерегуляція – це добре, передача функцій на місця – теж, але найголовніше – це питання кластерів, визначення галузей, а після - формування стимулів для зростання малого і середнього бізнесу і підтримки підприємств, які дадуть точки росту в тій чи іншій області. У цьому нам потрібна допомога Мінекономіки.

ПРО ПЕРЕФОРМАТУВАННЯ КАБМІНУ

- Як ви ставитесь до нинішньої структури Кабінету міністрів?

- Закон про Кабінет міністрів і його регламент потрібно змінювати. Я з початку року наполягаю на затвердженні окремої процедури прийняття рішень по Донецькій і Луганській областях. По них дуже велика кількість питань. Починаючи з роботи військово-цивільних адміністрацій до використання субвенцій, резервного фонду.

Потрібно спростити процедуру розгляду документів – максимум три дні на погодження проектів рішень, які пов’язані з Донецькою та Луганською областями.

Щодо структури Кабміну, гадаю, потрібно розуміти, яким чином взагалі компонувати міністерства. Ви ж, напевно, запитуєте про кількість міністерств і можливість їх об’єднання.

Я думаю, що міністерства в першу чергу потрібно розділити на блоки і проаналізувати, що можна зробити. Можливо, можна провести  об’єднання по гуманітарному блоку, до якого відносяться Міністерство освіти й науки, Міністерство охорони здоров’я і Міністерство соціальної політики. Мінкульт і Мінспорту – припускаю, по ним також можливі зміни.

Ви знаєте приклад, коли в Держспоживстандарт об’єднали чотири різні інспекції. І вже рік з цією структурою відбувається щось незрозуміле – які відомства об’єдналися, які працюють самостійно. Їх ніхто не контролює.  

- Процедура створення цього мегаоргану була зрозумілою. Деякі відомства зберегли в рамках нового відомства, скандальну Держсільгоспінспекцію, наприклад, взагалі ліквідували. Багатьох інспекторів, нам місцях зокрема, розігнали. Основним питанням там було, хто контролюватиме цю структуру, Кабмін напряму чи Мінагрополітики.

- Я скажу відверто, коли об’єднують функції з різних міністерств, а потім шукають кому віддати, то це точно не потрібно передавати Кабінету міністрів.

- Що буде з Мінрегіоном в рамках цього переформатування? Були розмови про ліквідацію міністерства і перерозподіл його функцій між тим же самим Мінінфраструктури та МВС.

- Ці розмови взялися з якогось фантастичного роману, адже я навіть не можу уявити логіки такого сценарію. Ті, хто ведуть такі розмови, взагалі не розуміють, що таке регіональний розвиток та реформа децентралізації. Скоріше навпаки, Міністерство регіонального розвитку могло б приєднати до себе нову поліцію. Це складова регіонального розвитку.

- Це чи не єдина вдала реформа в країні з позитивним іміджем…

- А реформу децентралізації ви такою не вважаєте? Це не проект Мінрегіону, а успішний проект всієї країни. Я думаю, що іміджевий ефект після запровадження інституту префектів буде, можливо, кращим за нову поліцію.

У нас постійно точиться дискусія, як місцеве самоврядування має забезпечувати громадську безпеку. Це питання дуже гостро постало після подій на Майдані, коли міліція вийшла на вулиці і била людей, яких мала б захищати. І ніхто не міг вплинути – ні мер, ні голова обласної ради, ні голова районної ради. Вказівки йшли з Києва.

Ми запропонували погоджувати  кандидатуру представника нової поліції, відповідального за громадську безпеку у регіонах, з органами місцевого самоврядування. Але поки що ця пропозиція не підтримана.

- Що ви можете забрати або віддати з функціоналу?

- А обов’язково треба щось забирати чи віддавати? Я розглядаю Міністерство регіонального розвитку в розрізі його можливостей забезпечувати регіональний розвиток.

Яка мета реформи децентралізації? Об’єднати громади і зробити ефективні економічно спроможні осередки, що здатні виконувати свої функції на певній території. У них повинен бути консолідований бюджет, що дозволятиме їм виконувати ту кількість функцій, які ми можемо забрати від держави і передати на місця.

Питання містобудування, питання контролю за дозвільною документацією – це також питання громад. Доцільно передати громадам повноваження, які стосуються земельних відносин.

ПРО ЗЕМЛЮ

- Спірне питання. Чому б цим не займатися Мінагрополітики?

- А хіба у нас вся територія є сільською? Держгеокадастр не повинен займатися розподілом землі. Сьогодні чиновник, умовно кажучи в Цюрупинську, приймає рішення, кому виділити землю в оренду, а кому віддати під приватизацію. Завдання Держгеокадастру – вести об’єднаний кадастр земель комунальної, приватної і державної власності. Хто, на вашу думку, повинен розпоряджатися землею?

- Думаю, що місцеві громади, однак це питання досі не вирішене.

- Сьогодні землею розпоряджаються сім суб’єктів. Після ухвалення відповідних законопроектів їх залишиться тільки два. Перший – це Кабінет міністрів, який розпоряджатиметься лісовими та водними ресурсами згідно закону, і другий – органи місцевого самоврядування.

Ми передбачаємо, що це будуть тільки об’єднані територіальні громади. Інструмент, за допомогою якого вони будуть розпоряджатися землею, здавати її в оренду – це тільки аукціон. Єдине, що нам треба додатково врегулювати на законодавчому рівні – забезпечити можливість фермерам конкурувати на аукціоні з агрохолдингами. Це дуже складне питання.

- Якщо подивитися зараз на тіньовий обіг, ринок оренди, і згадати ті ж договори спільної діяльності, які укладаються з державними підприємствами – там майже всюди великий бізнес.

- В парламенті є велике лобі бізнесу, який сьогодні користується державною землею не оформлюючи її. Зараз потрібно хоча б заборонити просто без аукціону віддавати землю в оренду. Це вже рух у напрямку цивілізованого врегулювання земельного питання. Земля і раніше здавалася в оренду через відкриті торги, але не було зобов’язання проводити це виключно через аукціон.

- Щодо співпраці з головою Держгеокадастру? Він всі свої рішення, питання щодо земельної реформи обговорює з вами?

- Є розуміння в тому, що потрібно провести законопроекти, які передають землі органам місцевого самоврядування, є спільне розуміння по проведенню аукціонів. Ми разом проводимо наради з Мінекономіки, Мінагрополітики і Держгеокадастром на яких обговорюємо, яким буде інструмент розпорядження цією землею.

В Держгеокадастрі вважають, що органи місцевого самоврядування не завжди вмотивовані, щоб займатися цими ресурсами. Я кажу про надання землі в оренду, її приватизацію.

Моя позиція – віддати цей інструмент органам місцевого самоврядування. Нехай вони самі визначають ліцитатора для проведення аукціонів та вирішують, яку землю треба готувати для оренди, яку під приватизацію.

Є суперечка з приводу того, що це має бути окреме державне підприємство, яке повинно проводити аукціони.

- Мається на увазі об’єднання всіх земель в одній структурі?

- Так, мається на увазі одне державне підприємство, яке буде проводити всі аукціони по Україні. Я думаю, що треба переходити на зовсім інший рівень: ми повинні готуватися до того, що колись мораторій з продажу землі буде знято.

Зараз стоїть завдання, щоб створити модель електронної біржі, де можна буде виставляти ту чи іншу земельну ділянку будь-яким органами місцевого самоврядування – під оренду, або продаж, якщо це буде колись.

Це дуже зручно – можна буде бачити які земельні ділянки виставляються в кожному з регіонів. Але питання: хто матиме право виставляти на аукціон ці земельні ділянки?

- Напевно, органи місцевого самоврядування.

- Для цього потрібно додати мотивуючий фактор в Податковий кодекс, вони повинні бути зацікавлені. Чим більше землі вони передали в оренду, тим більше в місцевий бюджет отримують земельного податку і коштів. Є шість законопроектів в Раді, які пропонують вирішити це питання.

До речі, якщо ми створимо таку біржу, яка поки що буде виставляти на аукціон землю в оренду, потім можемо вийти з пілотним проектом і почати торгувати на цій біржі землею державної власності. Чому ні? Потрібно готуватися. Це потрібно для того, щоб визначити вартість землі. Чому не можна, не підготувавшись, знімати мораторій? Бо люди продадуть землю, не розуміючи, скільки вона реально коштує.

- З іншого боку, скільки людей уже не скористалися цією можливістю.

- Я за те, щоб з 1 січня 2016 року зняти мораторій. Але, з іншого боку, нам потрібен інструмент як розпоряджатись землею і контролювати її обіг.

- За нашою інформацією, Держгеокадастр не зацікавлений в цьому не тільки тому, що є якісь об’єктивні причини, які ви згадували, а й тому, що зараз цей великий земельний масив знаходиться під контролем цього відомства. Тому він зацікавлений затягувати цей процес.

- Скажу відверто, треба зрозуміти, де ми є. Сьогодні грудень 2015 року, проводиться реформа децентралізації, яка вже дала 159 об’єднаних громад. Вони кажуть: "Ви нам дали можливість об’єднатися, ви нам пообіцяли, що ми будемо максимально виконувати свої функції. Будь ласка, віддайте нам гроші по бюджетній децентралізації. Будь ласка, віддайте нам землю. Ви нас просите залучати інвесторів і створювати нові робочі місця. Дайте нам землю – ми готові залучати. Передайте нам функції".

Йдеться, зокрема, про реєстрацію. Два тижні тому було ухвалено законопроект про передачу реєстраційних функцій на місця.

Якщо хтось думає, що сьогодні можна не передати земельні ресурси і залишити їх під контролем якогось центрального органу виконавчої влади, то він помиляється. Це вже неможливо.

За місяць – півтора процес відбуватиметься в режимі "нон-стоп". Нові об’єднані 159 громад отримають прямий бюджет на розрахунки з державним казначейством і просто почнуть задавати питання: "Хлопці, де наша земля?" Тому можна дискутувати, шукати компроміси, але потрібно знайти правильне рішення.

- Депутати аграрного комітету кажуть, що є певний опір прозорим земельним ініціативам і спікер, людина якого керує Держгеокадастром, блокує деякі рішення і не виносить їх на голосування. Недавно нардеп Олег Кулініч про це говорив.

- Думаю, що він трошки кривить душею. Аграрний комітет, до складу якого входить цей депутат, власне і не погодив багато корисних законопроектів. Земельне питання – це те питання, яке має обговорюватися всебічно, з усіх точок розу. Пану Кулінічу декілька разів пропонувалося включитися в роботу відповідної робочої групи, але кожен хоче чути тільки себе.

ПРО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ

- Є два основні законопроекти в парламенті – про енергоефективність будівель і про комерційний облік. Чому вони досі не прийняті?

- Цей законопроект - про енергоефективність будівель - вже багато часу пролежав у парламенті. Сьогодні ми ведемо роботу з Енергетичним співтовариством щодо погодження третього енергопакету ЄС. І законопроект про енергоефективність будівель також є у порядку денному.

- Цей законопроект реанімували уже досить давно, і він з 2014 року все розглядається.

- Так. У нас є кілька заперечень і кілька погоджень цього законопроекту. Зараз ми отримали остаточний висновок, але ми вважаємо, що в такому вигляді він ще раз парламент не пройде. Перше – Енергетичне співтовариство вимагає обов’язкове проведення сертифікації будівель. А ми вважаємо, що сьогодні це питання може мати корупційні ризики.

Ми наполягаємо на впровадженні енергоефективної сертифікації будівель тільки в тих випадках, коли проводяться енергоефективні заходи. Якщо, наприклад, вирішується питання про  залучення кредиту конкретним будинком на енергоефективні заходи. Для цього потрібно провести таку сертифікацію, щоб отримати конкретний висновок щодо стану відповідного будинку.

Друге питання – продаж чи переоформлення цього будинку. Це важливо тому, що людина, яка його купує, повинна знати, в якому стані з точки зору енергоефективності вона його купує або отримує в оренду. Така дискусія у нас дещо затягнулась.

Змусити всі соціальні об’єкти провести сертифікацію – це кошти. Закон потрібно приймати і, я вважаю, що ми будемо вносити його саме в такій жорсткій редакції, яка погоджена з Енергетичним співтовариством. Але я думаю, що між першим і другим читанням ми будемо шукати компроміс щодо його прийняття.

- А що з лічильниками? Експерти кажуть, що цей законопроект блокується і в цьому зацікавлені обленерго.

- Ні, у нас нормальна співпраця разом з Нацкомісією регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Ми зараз відпрацювали окремий законопроект про комерційний облік. Частково питання комерційного обліку регулюється законом про житлово-комунальні послуги. На жаль, у профільному комітеті його розгляд затягнули, і ми підійшли до кінця року так і не ухваливши рішення.

Ми ще в лютому подали свій законопроект №1581 про житлово-комунальні послуги, в якому є частина про комерційний облік, де чітко визначається, як він буде здійснюватися. Депутати вирішили, що запропонують свій варіант, і він буде краще. І от склалась ситуація, коли вони заблокували наш законопроект, і поки що свого не запропонували.

Той драфт, який ми побачили – не відповідає навіть нормотворчій техніці, він не має розділів, не має посилань на інші закони, які вже прийняті і працюють, він суперечить існуючими законам.

Закон про комерційний облік НКРЕКП відпрацювало самостійно. Чому це потрібно? Зараз діє інвестпрограма по кожному ліцензіанту, який є сьогодні в країні – як по теплу, так і по облагазам.

Ми повністю підтримуємо Мінпаливенерго в питанні встановлення будинкових лічильників тепла. Зараз НКРЕКП в рамках інвестпрограми готує 25 тисяч лічильників тепла для будинків. Ця інвестпрограма впроваджується у 17 областях. В цьому році ситуація зрушила з місця в Києві - встановлення лічильників тепла має бути закінчено до березня 2016 року. По 17 інших областях це питання має бути закрито протягом 2016 року.

Єдина суперечка, яка у нас є з НКРЕКП - ми вважаємо, що треба ставити не лічильники, а все-таки ІТП (індивідуальні теплові пункти), або лічильники з можливістю регулювання в залежності від температури на вулиці. НКРЕКП поки що наполягає на тому, щоб хоча б поставити звичайні лічильники, оскільки їх турбує питання обліку.

- Якщо такими темпами розглядаються законопроекти, то слабо віриться, що необхідні для країни енергоефективні заходи запрацюють взагалі колись на повну силу.

- На жаль, є дуже багато питань, вирішення яких затягується. Наприклад, закон про спільну власність мав вступити в силу з 1 липня цього року. Його проголосували, якщо мені не зраджує пам’ять, наприкінці червня. І зараз ми готуємо нормативну базу до кінця року. Але питання в іншому – в останній момент в цей законопроект хтось з депутатів вніс правку про списання будинків з балансу міст.

Виникла проблема – як виконати цю норму? Наприклад, останній випадок: в Житомирі у будинку вибухнув газовий балон, пошкоджені двері й вікна в сусідніх будинках. Є балансоутримувач, який одразу включився і відремонтували вікна й двері. Зараз згідно цього закону ми повинні списати з балансу всі будинки. Питання – кому їх передати?

В законі було чітко прописано: є спільна громада чи спільне об’єднання будинку, яке хоче його взяти на баланс, тоді відбувається списання. Зараз нас змушують повністю списати будинки. Хто далі буде їх утримувати?

Зрозуміло, послуги є кому надавати, гроші є кому брати. Але кому на балансі утримувати цей будинок і взагалі його обслуговувати, ремонтувати? Такі суперечки виникають, але, думаю, що ми приймемо закон про житлово-комунальні послуги і, зокрема в частині, комерційного обліку.

- По лічильниках є опір з боку облгазів?

- Скажу відверто, є опір і вони наполягають на індивідуальних лічильниках. Але ми розуміємо, скільки часу на це потрібно. Чому цей опір відбувається? Існує практика списання по нормах на населення. У зв’язку з тим, що немає обліку, облгази вимагають списання по кількості людей. Але ми знаємо, що це неправильно. Змусити людей поставити в себе вдома такий лічильник дуже важко: хто економить – той встановлює, хто не економить – ні.

Потрібно встановити газові лічильники на будинок, а потім розподілити спожитий газ на кількість мешканців, які живуть у будинку. Тоді одразу у всіх з’явиться мотивація рахувати кожен своє, а не платити за когось іншого.

- Схема підтримки населення для здійснення індивідуальних енергоефективних заходів буде змінюватися? Чи буде переглянута модель кредитування?

- У нас діяла схема, яка просто дозволяла брати кредити. Був визначений перелік товарів, на які можна було отримувати кредити: газові котли, вікна, двері, утеплення, лічильники, ІТП. Такий механізм добре спрацював і державна програма "теплих" кредитів набирає популярності.

- Він пішов, але він не досить ефективний…

- Погоджусь, що ми можемо добитись більшої ефективності від програми "теплих" кредитів. Ми як держава хочемо добитися максимального ефекту. Можна просто витратити кошти і ніхто не знатиме – хто придбав який котел, як він працює, чи економить він природний газ.

В державному бюджеті на 2016 рік ми передбачили 790 млн грн на цю програму.

Ми проаналізували, як витрачались кошти за програмою "теплих" кредитів цього року - основна їх маса пішла на утеплення індивідуальних будинків, близько 20%, решта – це вікна і двері, тобто речі одномоментні. Фактично комплексні роботи по термомодернізації не проводились.

Я вважаю, що ми повинні стимулювати людей для проведення повноцінного переобладнання своїх домівок. Наші проектні інститути повинні визначити мінімальні стандарти для індивідуальних будинків, на підставі яких людина може отримати компенсацію тіла кредиту

Тому моя пропозиція дуже проста. Якщо індивідуальний будинок утепляється мінімум 100-міліметровим якісним утеплювачем, і разом з цим міняються вікна і утепляється дах, то такий позичальник може отримати більшу компенсацію, ніж ті, хто окремо ставить лічильник чи міняє вікна.  

Таким чином ми будемо заохочувати людей проводити комплексне утеплення. Можна витратити 1 тис грн і отримати 25% економії,  а можна витратити 1,2 тис грн і отримати 45% економії.

- Це стосується індивідуальних будинків, а що з багатоповерхівками?

- В цьому випадку потрібно проводити утеплення згідно проекту будинку. Розробка окремого проекту по кожному будинку забере дуже багато часу на погодження. Наприклад, у Києві чи не найбільше різних проектів багатоповерхівок. Якщо взяти будь-який інший обласний центр, то, зокрема у Вінниці – 15 типових проектів багатоповерхівок, які складають 80% житлового фонду.

У Києві близько 45 типів проектів багатоповерхівок. А будинки, які зводяться починаючи з 2000 року, фактично не мають типового проекту, кожен індивідуальний. Ми нарахували по Україні десь 35-40 типових проектів, які складають загальну масу багатоповерхівок. Зараз ми хочемо зробити окремий проект на всі ці типи багатоповерхівок.

Для чого це потрібно? Запровадження цих стандартів з нового року, дасть можливість отримати  максимальний ефект від енергоефективних заходів.

ПРО ВІДНОВЛЕННЯ ДОНБАССУ

- Німецький KfW виділив Україні кошти, які в тому числі мали піти на відновлення інфраструктури Донбасу. Що з ними?

- 1 квітня ми підписали договір на залучення 500 млн євро від Банку KfW. На сьогодні вже виділено 200 млн. Залишилося 300 млн, які будуть розподілені за трьома напрямками.

Перший – за частину цих коштів Міністерство інфраструктури хоче провести заміну дизельних локомотивів на електричну тягу. Однак, по проектах Міністерства інфраструктури є заперечення від Банку KfW, який не хоче фінансувати роботи з переобладнання,  а пропонує виділити кошти на закупівлю  обладнання у Німеччині.  

По-друге -  Міністерству палива і енергетики буде виділено 150 млн євро на збільшення пропускної спроможності наших трансформаторних підстанцій в Запоріжжі.

Третій напрямок – 60 млн євро, які можуть бути залучені на модернізацію систем життєзабезпечення. Ще до 1 липня ми відібрали 262 проекти у цьому напрямку і передали банку.

Зараз KfW відпрацьовує кожне підприємство, якому будуть надавати кошти.

Окрім того, у нас є ще кредит від Європейського інвестиційного банку. Якщо ми встигнемо погодити з Мінфіном зміну регламенту, оскільки процедура погодження проектів забирає майже два місяці, то до кінця року 30 млн євро цієї програми буде спрямовано на реалізацію 72 проектів. Йдеться про модернізацію і утеплення дитсадків, шкіл, а також ремонт 12 гуртожитків.

- На Донбасі?

- В трьох областях: Донецька, Луганська, Харківська. Зараз також розглядається питання по Запорізькій області.

http://www.epravda.com.ua/


Теги: ЗубкоЗубко Геннадий

Дата і час 30 грудня 2015 г., 11:54     Переглядів Переглядів: 2929
Коментарі Коментарі: 0


Коментарі:

comments powered by Disqus
10 листопада 2025 г.
loading...
Загрузка...

Наші опитування

Чи вірите ви, що Дональд Трамп зможе зупинити війну між Росією та Україною?







Показати результати опитування
Показати всі опитування на сайті
0.040352