Китай заволодів «заднім двором Росії» — ЗМІ

Китай заволодів «заднім двором Росії» — ЗМІ

Пекін прокладає новий торгівельний шлях через Центральну Азію.

Попри численні спільні інтереси на світовій арені, у Центральній Азії Росія та Китай безумовно виступають суперниками. Країни регіону (Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан) були частиною Радянського Союзу, вплив російської мови там залишається, але Пекін зараз має значну комерційну перевагу, пише журналіст Ліам Галліган у статті для The Telegraph.

"Ще у 2000 році обсяг російської торгівлі з Центральною Азією перевищував китайську торгівлю з регіоном більш ніж у п’ять разів. З того часу китайська торгівля з Центральною Азією різко зросла, набравши обертів після запуску ініціативи Пекіна "Один пояс, один шлях" у 2013 році, і ще швидше протягом останніх трьох років... Китайська торгівля з регіоном зараз більш ніж удвічі перевищує російську", — пише він.

Журналіст, який нещодавно провів два тижні у Центральній Азії, розповів, як Пекіну вдалося заповнити вакуум в регіоні, що виник після того, як Москва відволіклася на війну, а США вивели війська з Афганістану: Китай не тільки забезпечив більше ресурсних угод з країнами регіону, але й розпочав значні будівельні роботи для забезпечення поставок товарів на світові ринки.

Зауважується, що у Китаю є два основних торгівельних маршрути: "Північний коридор" (поїздами через Росію до Європи) та "Південний коридор" (морським шляхом через Суецький канал). Але після вторгнення в Україну Китай значно менше використовує "Північний коридор", оскільки багато західних логістичних фірм, побоюючись санкцій, уникають перевезень, які проходять через Росію. Використання "Південного коридору" також значно скоротилося через складнощі з проходом через Суецький канал, ускладненого піратством. Крім того, зростає економічне напруження з США.

Тепер Пекін значно більше інвестує у "Середній коридор", або "Новий Шовковий шлях": через Казахстан та/або Киргизстан та Узбекистан поїздом, через Каспійське море до Азербайджану, а потім через Туреччину чи Грузію до Західної Європи. Пекін зараз фінансує велику кількість залізниць по всій Центральній Азії та інвестує в порти Каспійського і Чорного морів, використовуючи при цьому політичний та фінансовий вплив.

"Пекін стурбований можливістю серйозного конфлікту – особливо протистояння з Тайванем – коли ВМС США можуть заблокувати Малаккську протоку, що з’єднує Південнокитайське море з Індійським океаном. Зараз через неї щодня перевозиться 25% світового експорту товарів, включаючи 80% імпорту нафти до Китаю. Це пояснює дедалі більші інвестиції Китаю в Центральну Азію як транзитний маршрут, оскільки простіше і зручніше контролювати дороги та залізниці через віддалені залежні країни, аніж вести переговори з Америкою", — йдеться у матеріалі.