У Києві забудовник зруйнував історичний готель "Версаль" часів Гетьманату Скоропадського

У Києві забудовник зруйнував історичний готель "Версаль" часів Гетьманату Скоропадського

У Києві - чергова архітектурна втрата: забудовник перебудував колишній готель "Версаль", де у 1918 році утримувалися українські урядовці часів Гетьманату Павла Скоропадського. Що характерно для нинішнього Києва, про руйнування громада міста дізналася, коли зі споруди впала будівельна завіса. За нею ховалося ганебне відкриття: власник зніс фасад двох перших поверхів та почав будівництво.

Про це повідомляє Інформатор.

Про фактичну втрату історичної будівлі у місцині "Старий Київ" Шевченківського району, на вул. Ярославів Вал, 10 розповів Дмитро Перов, столичний активіст-пам’яткоохоронець. Він каже, що йдеться про будинок архітектора О. Шіле, 1877 р. Забудовник повністю зруйнував внутрішні та зовнішні перекриття, а оригінальну київську жовту цеглу - замінив на газоблок та металеві палі.

"Цілковито знищені інтерʼєри майже 150-літньої садиби. І все це в буферній охоронній зоні об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Софія Київська, де нове будівництво заборонене від слова зовсім", — пише активіст.

У Зводі памʼяток історії та культури України зазначається, що власником садиби була донька губернського секретаря — А. Вишневська, а автором проєкту будівництва виступив архітектор Шіле. Споруду звели 1877 року, а трохи потім, у 1913-му, тут розмістився готель "Версаль". Попри гучну назву, будівля не була надто "пафосною" - за часів Гетьманату Скоропадського тут займав декілька кімнат Особливий відділ ("спецслужби" новоствореної Української Держави). А щойно в грудні 1918-го гетьман зрікся влади, у цей готель заселили нових мешканців - у повному складі весь його арештований уряд, за виключенням кількох міністрів.

Світлини готелю у різні історичні епохи. Фото: Facebook Дмитро Перов

Власне, на фото видно, що повністю втрачений фасад будинку - він був у еклектичному стилі з елементами ренесансу. Будівлю декілька разів добудовували новими поверхами, флігелем і "вставкою" з боку сусіднього будинку №8, відтак, їй було б складно отримати статус пам’ятки. Вона його й не мала - окрім, хіба, пам’яті про визначні події, свідком яких вона була на початку XX століття.