Рада Безпеки ООН підтримала план Марокко щодо Західної Сахари, попри протидію Алжиру

Рада Безпеки ООН підтримала план Марокко щодо Західної Сахари, попри протидію Алжиру

Рада Безпеки ООН схвалила підтриману США резолюцію, яка підтримує претензії Марокко на спірну Західну Сахару, попри запеклий опір Алжиру.

Незважаючи на те, що голоси в п’ятницю розділилися, резолюція пропонує найрішучішу підтримку плану Марокко щодо збереження суверенітету над територією, який також підтримується більшістю членів Європейського Союзу та дедалі більшою кількістю африканських союзників, пише The Guardian.

У резолюції міститься посилання на план Марокко як основу для переговорів. Як і в подібних резолюціях попередніх років, у тексті немає згадки про референдум щодо самовизначення, який включав би незалежність як варіант, що є рішенням, давно підтримуваним Фронтом Полісаріо, який виступає за незалежність Сахарської Арабської Демократичної Республіки, та його прихильниками, включаючи Алжир, Росію та Китай.

Західна Сахара — це багата на фосфати прибережна пустеля розміром із Колорадо, яка до 1975 року перебувала під владою Іспанії, нагадує The Guardian. На цю територію претендують Марокко та Фронт Полісаріо, який діє з таборів біженців на південному заході Алжиру і стверджує, що представляє сахарський народ, який проживає на спірній території.

США, які виступили авторами резолюції, очолили 11 країн, що проголосували за неї, тоді як три країни – Росія, Китай і Пакистан – утрималися. Алжир, головний союзник Полісаріо, виступив проти цього заходу.

Майк Волц, посол США в ООН, заявив, що голосування було “історичним” і “додасть імпульсу встановленню довгоочікуваного миру в Західній Сахарі”.

Амар Бенджаама, посол Алжиру в ООН, сказав, що, хоча резолюція була покращена порівняно з попередніми версіями, вона “все ще має низку недоліків”.

“Я заявляю, що це нижче за очікування та законні прагнення народу Західної Сахари, представленого Фронтом Полісаріо”, — сказав він.

У резолюції йдеться, що “справжня автономія під суверенітетом Марокко могла б стати найбільш здійсненним рішенням”.

Цей захід також продовжує миротворчу місію ООН у Західній Сахарі ще на один рік, як це робилося протягом понад трьох десятиліть. Однак попередні продовження не включали посилань на переважний результат для Марокко та його союзників, нагадує The Guardian.

Резолюція ООН закликає всі залучені сторони “скористатися цією безпрецедентною можливістю для встановлення міцного миру”. Залежно від прогресу, у ній міститься прохання до генерального секретаря Антоніу Гутерріша переглянути мандат миротворчої місії протягом шести місяців.

Цей зсув може порушити давно застопорений процес, який протягом десятиліть не вдавалося врегулювати, незважаючи на миротворчу місію ООН, яка задумувалася як тимчасова. Цього тижня в таборах сахарських біженців в Алжирі відбулися демонстрації, де люди поклялися не припиняти боротьбу за самовизначення.

Марокко контролює майже всю Західну Сахару, за винятком вузької смуги, відомої як “вільна зона”, яка розташована на схід від піщаної стіни, зведеної марокканцями.

Угода про припинення вогню, підписана в 1991 році, мала підготувати ґрунт для проведення референдуму про самовизначення, але боротьба за право голосу завадила його проведенню.

За минулі роки Марокко трансформувало спірну територію, побудувавши глибоководний порт і шосе протяжністю 1055 км. Державні субсидії підтримують низькі ціни на продукти харчування та енергоносії, а чисельність населення різко зросла, оскільки марокканці оселяються в таких містах, як Дахла та Ель-Аюн.

У 2020 році Полісаріо вийшов із режиму припинення вогню після сутичок поблизу дороги, яку Марокко прокладало до Мавританії, зазначає The Guardian.

Відтоді угруповання регулярно повідомляло про військові дії, тоді як Марокко переважно заперечувало наявність відкритого конфлікту. Організація Об’єднаних Націй називає це “військовими діями низького рівня”.

У відповідь на проєкт резолюції Полісаріо заявив, що не приєднається до жодного процесу, спрямованого на “легітимізацію” незаконної військової окупації Марокко, заявивши, що мир “ніколи не може бути досягнутий шляхом заохочення експансіонізму”.

Марокканський король Мохаммед VI заявив згодом, що цей крок “відкриває нову і переможну главу в процесі закріплення марокканського характеру Сахари, який має на меті остаточно закрити це питання”.

Конфлікт є рушійною силою північноафриканської дипломатії. Марокко розглядає підтримку свого плану автономії як критерій оцінки своїх союзників.

У жовтні минулого року посланник ООН Стаффан де Містура запропонував розділити Західну Сахару, але жодна зі сторін цієї пропозиції не прийняла. Він закликав Марокко пояснити, що передбачатиме автономія, і попередив, що відсутність прогресу може викликати питання про роль Організації Об’єднаних Націй і “чи є у нас простір і бажання залишатися корисними”.

Необхідність перегляду Місії Організації Об’єднаних Націй з проведення референдуму в Західній Сахарі виникла після того, як Сполучені Штати скоротили фінансування програм і установ ООН, включаючи миротворчу діяльність.

Офіційні особи США обирають фінансування за принципом "а-ля карт", вибираючи, які операції та установи, на їхню думку, відповідають порядку денному Трампа, а які більше не служать інтересам США. Вони стверджують, що бюджет і установи ООН роздуті. Вони зобов’язуються призупинити нові внески до проведення огляду діяльності кожної установи та програми ООН.