У Києві підприємливе подружжя придумало схему, як нажитись на благодійності

У Києві підприємливе подружжя придумало схему, як нажитись на благодійності

У Києві підприємливі бізнесмени заснували благодійну компанію «Радуга», яка, збирає пожертви на вистави та майстеркласи для дітей-сиріт. Довірливих людей, котрі готові переказати кошти на добру справу, шукають не виходячи із офісу –мають власний кол-центр. Проте, гроші українці перераховують не на рахунки «Радуги», а у кишеню комерційного театру «Дарімстар». І найцікавіше, що власники цих двох організацій – подружжя, яке створило схожі фірми ще й у Криму, зареєструвавши їх як російські.

Про це йдеться у сюжеті перших західноукраїнських новин «Огляд дня» (щобудня о 21:00 на телеканалі ZIK).

Киянка Тетяна у минулому – працівниця кол-центру благодійної компанії «Радуга». Дівчина місяць пропрацювала в організації, яка по телефону збирала пожертви. Та дізнавшись, що зібрані суми осідають у кишенях кмітливих організаторів бізнесу, відразу ж звільнилась, незважаючи на цілком переконливі заробітки фонду.

«Було таке, що дівчина, яка працювала лінійним керівником, бігала по офісу з радістю, з криками: «Вітаю, вітаю тебе, ти сьогодні заробила 30 тисяч», – пригадує Тетяна. 

Та чи все так на справді журналісти «Погляду на тиждень» вирішили перевірити особисто. Для цього спробували влаштуватись працівниками того ж таки кол-центру.

Благодійний фонд «Радуга» збирає пожертви на вистави та майстер-класи для дітей-сиріт. Ці проекти втілює у життя інша організація – комерційний театр «Дарімстар». Обидві фірми розміщені в одному приміщенні, без будь-якої вивіски чи розпізнавальних знаків. Тут же розташовані і два кол-центри – в одному продають квитки на спектаклі, в іншому – просять гроші, нібито, на благодійність.
«Усі дзвінки в нас проходять «теорії п’яти кроків». Це також продажі, однак ми збуваємо своє бачення надання послуг», – під час співбесіди розповідають «бьлагодійники» та додають:  не можна давати можливість ставити запитання людині, в якої просиш кошти. Потрібно максимально швидко вибити в неї згоду на пожертви і відправити кур’єра по гроші.І жодного слова про сиріт, задля яких нібито і працює кол-центр.

«Ми максимально зацікавлені у тому, шоб працівники заробляли кошти. Адже тоді, відповідно, заробляю і я, і компанія, і так далі», – наголошує засновник благодійного фонду «Радуга» Володимир Похльобін .

Здавалося б, як хтось може повірити в добрі наміри благодійників у телефонному режимі? І який пакет документів представляють «клієнтам», аби переконати їх у тому, що все чисто? Виявляється, згідно документів, які доставляє кур’єр на підпис, ви жертвуєте гроші не на рахунок благодійної організації. Касовий ордер, що дають в обмін на благодійний внесок,  виписаний від імені комерційної фірми – того таки театру «Дарімстар».

Працівник кол-центру від пожертви отримує п’ятнадцять відсотків. Іноді з цієї суми нараховуються і бонуси для найстаранніших. Звісно, про податки не йдеться, адже у «Радузі» відразу ж зізнаються: зарплата у них неофіційна. А щодо благолдійних внесків, які перераховані замість рахунку фонду, в кишеню комерційної організації, керівництво по-тихому їх дерибанить.

«Частково, я перекриваюсь тим, що організатор нам дає певен відсоток. Згрубша – якщо у нього продажа становить дванадцять тисяч, а оскільки ми постійні клієнти, він нам віддає проект за десять тисяч, але у документах цього не вказується. Таким чином з проекта ми отримуємо дві тисячі», – пояснює Похльобін.

Відтак, масштаби відмитих коштів – вражають. Як пояснили оператори кол-центру якщо, до прикладу, в працівника план – дві тисячі гривень на день, то місячний дохід, відповідно, становитиме сорок тисяч – до прибутку комерційного театру.

Однак про те, чи доходять гроші до дітей, у «Райдузі» воліють не говорити.

«Так, зізнаюсь – я беру гроші. Можна, на приклад піти у неділю до церкви посповідатися, як дехто з нас робить», – каже одна із працівниць.
«У нас є домовленості із комерційною організацією «Дарімстар» про те, що вони проводитимуть наші заходи. Кому належить ця фірма я навіть не знаю», – запевняв засновник благодійного фонду «Радуга» Володимир Похльобін. 

Та не важко з’ясувати, що в установчих документах комерційного театру власницею зазначена дружина Похльобіна Дарія.

Тож суть схеми виходить доволі простою: людина жертвує гроші фонду Похльобіна, що надходять на рахунок приватної фірми дружини, у якої фонд, нібито, замовляє виставу для сиріт. Відтак гроші залишаються всім’ї. А скільки вистав влаштовують дітям – не знає ніхто. 

«Я не знаю, скільки за минулий рік ми зробили вистав. Це треба дивитись у документацію. Мені ж не потрібно знати про всі заходи, які проводить «Дарімстар». У мене ж є менеджер, а я – директор компанії», – заявляла Дарія Похльобіна.

Першопочатково фонд «Радуга» та фірма «Дарімстар» були зареєстровані в Криму. Після анексії півострова бізнес перекочував до Києва. Та рік тому Похльобіни відкрили ідентичні організації у тій же Євпаторії, просто зареєструвавши їх як російські. 

zik.ua