У центрі Львова грузин третій день голодує на підтримку Надії Савченко

У центрі Львова грузин третій день голодує на підтримку Надії Савченко

Грузин Нодар Каралашвілі, який три дні тому оголосив голодування на підтримку Надії Савченко і встановив намет у центрі Львова, нині почувається добре. За цей час своїх намірів він не змінив, втім дивується байдужістю українців.

З активістом поспілкувався репортер ZIK-Стрім Юрій Мартинович.

При вході до невеликого намету, в якому вже три дні живе грузин Нодар Каралашвілі, висить заклик: «Україно, прокидайся, твоя дочка в полоні», та майорять два прапорці: український і грузинський. Портретами Надії Савченко обвішані «стіни» намету. Нодар не одразу дізнався, що українська бранка Кремля розпочала чергове сухе голодування, а як тільки почув – розклав біля пам’ятника Шевченкові у Львові намет і також припинив вживати їжу.

«Голодування, що я оголосив, означає, що в державі, де можна щось вирішити за годину, це вже триває дуже довго. Терпіння в мене вичерпалося. Я не можу сидіти склавши руки. Голодую на підтримку Надії Савченко», – розповів чоловік.

Протягом трьох днів він п’є лише воду. Каже, почувається нормально, але від браку їжі болить голова. Лікарі станом його здоров’я досі не цікавилися, часом навідуються львів’яни: хтось, аби побалакати і дізнатися про його самопочуття, дехто приходить з критикою і запитаннями.

«Є різні люди звісно, приходять подякувати, кажуть, що це вони повинні робити, а не я, але слова залишаються словами. Є люди, які не розуміють, чому намет, чому голодування, чому голодую не за Крим. Крим для мене – це інше питання, а першочерговим є людське: врятувати людину», – каже Нодар Каралашвілі.

Попри те, що досі до акції Нодара ніхто не приєднався, чоловік зупиняти голодування не планує. Він запевняє, почне приймати їжу, коли Надія Савченко буде в Україні.

«Поки не скажуть мені, що Надя повернулася додому, доти буду продовжувати. Тоді буде кінець і мого голодування. Я не можу терпіти, що донька України помирає у російській в’язниці. Вона бореться за всіх нас, а ми повинні боротися за неї», – сказав голодувальник.

Нодар народився у Батумі. Воював за батьківщину під час російсько-грузинської війни. Тоді у 2008 році познайомився з українцями, які приїхали підтримати грузинський народ, і був вражений їхньою хоробрістю і відданістю. А коли в Україні, де Нодар мешкає вже багато років, прийшов російський окупант, грузин почав збирати і возити на Схід допомогу українським воїнам.

zik.ua